Пообіцяй мені завтра ч-8
— Ну як ти, маленька моя? — сказав хлопець, ніжно проводячи пальцем по її обличчю, ніби перевіряючи, чи вона справді повернулася з того далекого краю насолоди. — Хочеш їсти? Я щось приготую. А ти... просто відпочивай.

— Ну як ти, маленька моя? — сказав хлопець, ніжно проводячи пальцем по її обличчю, ніби перевіряючи, чи вона справді повернулася з того далекого краю насолоди. — Хочеш їсти? Я щось приготую. А ти... просто відпочивай.

Чи можна закохатися з першого погляду на шкільному матчі та пообіцяти собі завоювати хлопця за будь-яку ціну? Сповідь про підліткову впертість, тактику фальшивої дружби, токсичних подруг та дивний «синдром мисливця», який руйнує все в момент перемоги.

Іноді один діалог може сказати більше, ніж довгі пояснення.

Про блогерів/ютуберів, несправжніх психотерапевтів.

Приниження та кохання. Гримуча суміш в коктейлі bully romance.

🌏Світ сьогодні немов охоплений хворобою безперервного пошуку. Люди постійно намагаються знайти кращих партнерів, кращі можливості. У сучасних стосунках дедалі менше мотивації долати труднощі, працювати над собою, притиратися одне до одного. Адже значно простіше — замінити.

Інтригуюча назва, еге ж? Саме до цього висновку я дійшла сьогодні, блукаючи вуличками свого міста. Вийшла, називається, за хлібчиком. У мене є така собі національна забава: щоразу, коли морально стає важко, виходити на вулицю та просто кудись йти, розмірковуючи про (Читати далі)

Мої спостереження показують ще одну важливу тенденцію: навіть перебуваючи у стосунках, багато хто не припиняє пошук. Вони ніби залишають внутрішнє «вікно відкритим» — раптом з’явиться хтось кращий.

Якщо ви колись наважитися розвести жабу на секс, то наступна інформація стане для вас в нагоді.

Ми часто шукаємо «свою половинку», щоб врятуватися від порожнечі, але забуваємо, що найдовші та найважливіші стосунки у нашому житті — це стосунки з собою. Самотність — це не відсутність людей поруч. Це симптом якості вашого зв’язку із власним «Я».

Не забувайте про прості речі: побачення, розмови, дотик, інтерес одне до одного. Бо близькість — це не те, що зберігається саме. Це те, що створюється знову і знову.

Світ має самопідтверджуючий характер. Так, як я про нього думаю — так він себе і проявляє. І це накладається на все: на стосунки, роботу, вибори, очікування. Тому в роботі я не «ремонтую» обставини.

Знецінення не така проста штука, як ми його знаємо. Це не лише захисний механізм у спілкуванні через приниження своїх або чиїхось досягнень, а значно глибші поведінковові механізми які формують і характер і подальші стосунки у сімях та родинах.

Автор: Раджа Халвані — професор філософії в Школі художнього інституту Чикаго. Він є автором книги «Філософія кохання, сексу та шлюбу» (2010).

Чому ми повинні розуміти ревнощі як не більше ніж порок, який слід замінити новою чеснотою – радістю за успіхи інших?

ТПро наради як дзеркало колективу: диктат, розгубленість, хаос і рідкісний баланс. Текст про владу, межі, тишу й те, коли розмова справді починає працювати.

Це не пост про бійку пʼянчуг за останню чарку, це пост про справжню любов. Довготривалу, на роки.

Простір особистих роздумів.
"Програма для опівнічників"🕛
Коти, шлюб та трошки магії🪄