Концепція «своя людина» — не лише утопічна, але й знецінює будь-який попередній досвід стосунків. Завдяки якому людина потенційно може прийти до найбільш сприятливої для себе моделі взаємин із партнером.
Насправді опанувати людину здатен тільки ти сам себе (стати цілісним), а з неспроможності це зробити виникає бажання привласнити собі іншу.
Тому взаємоповага, свобода й спільні цінності, які є основою гармонійних стосунків, виникають не зі страху втратити й бажання привласнити (заповнити порожнечу), а з бажання дозволити іншому здобути/знаходитися в цілісності й розділити любов та щастя, які вже є всередині обох.
Коли людина досягає внутрішньої цілісності та гармонії, вона більше не шукає стосунків як засобу заповнити порожнечу чи втекти від себе. У такому стані зустріч із партнером, який не порушує цей спокій, а навпаки — примножує відчуття щастя, стає можливою і природною.
І все ж, не існує жодних гарантій, що навіть найглибші й найгармонійніші стосунки не можуть із часом вичерпати себе, адже в житті немає нічого незмінного. Проте, якщо взаємність була справжньою, ніколи не виникне відчуття, що це була «не та людина».
Було цікаво? Підпишись!
