Чому результат рішення варто оцінювати ще й за тим, що стає можливим після нього
Чому вибір починається раніше за усвідомлену думку? Олег Грамотенко представляє основні ідеї своєї теорії: Φ, Σ, Ω, людину як атрактор можливостей і «зрозуміле життя».
У Шопенгауера є доволі песимістична концепція: закоханість значною мірою пов'язана з волею до життя та продовженням роду. Людина думає, що переслідує власне щастя, але за цим стоять глибші біологічні механізми.
Мозок боїться Тиші, оскільки вона виявляє межі його влади й необхідності Утримання, а Тиша неживого є межею, за якою зникає сам носій напруження, але не Вічність і не універсальний Конфлікт.
«Іш, окуляри одягнув! Інтелігент!» Дивує, до речі, що настільки сильно поширився цей ре- або просто сентиментний елемент.
Дослідження розглядає формування новозавітного канону крізь призму протистояння Маркіона та протоортодоксальних полемістів II ст.
Ці блоки послідовно розкривають Тишу як абсолютну межу Матерії, на якій Мозок втрачає необхідність і можливість утримувати Форму, не припиняючи при цьому вічного Конфлікту.
Хто б міг подумати, що свій головний книжковий артефакт я знайду на полиці дитячої літератури для дошкільнят...
Склалось так, що серед моїх знайомих та друзів є не тілько рокери/металісти, а й люди, дотичні до електронної музики. Одним з таких є вінницький trap-виконавець Clancy Rocket, котрий, залучившись підтримкою саунд-дизайнера Plugster'а, випустив дебютний сингл, який я розтлумачив.
Коли Мозок досягає межі утримання Форми, зникає не Конфлікт, а той, для кого він мав значення, відкриваючи розмову про Присутність, яка ніколи не потребувала рішень.
Есей про те, що кожен із нас складений із праці незнайомців, і про ціну людського життя, яку ніхто не може сплатити.
Мозок утримує Форму через рішення, результат, смисл і знання, прагнучи переваги над тим, чим не здатен бути, тоді як розвиток не залежить від знання, а сам Мозок залишається між ними у нерозв’язній невідповідності.
А що, якщо найвища форма молитви — це мовчання, а шлях до Бога починається з незнання? Мейстер Екхарт руйнує звичні уявлення про віру, пізнання й духовність, ведучи до прихованого ґрунту душі, де стихає думка й відкривається Господь.
Блоки 27–32 розкривають устрій Мозку всередині Конфлікту через час як інструмент орієнтації, швидкість як опір, прискорення й уповільнення як неспівмірні режими, Мить як розрив часової схеми, «зараз» як простір дії та Присутність як структурний режим Утримання Форми.
Об’єднання, влада та ворожнеча постають не способами подолання внутрішньої роздробленості Мозку, а механізмами її утримання й масштабування — від особистого Конфлікту до глобального.
Прив’язаність і накопичення виникають як наслідок внутрішньої роздробленості Мозку, який проєктує прагнення до цілісності на зовнішній світ.Ні збіг з іншим фрагментом, ні накопичення зовнішніх елементів не усувають роздробленості, а лише створюють тимчасову ілюзію цілісності .
Затуманені вранішні поля. Розмокле опале листя вздовж лісопосадок. Напів порожня електричка — та сама, з Рівного на Львів. Уже н-ний шахед, що залітає на Волинь через Деражне або Нетішин. Три книги в рюкзаку — дві Москальцеві, одна Соломії Павличко.
Вираз “місце сили” автоматично створює в свідомості людини образ простору, де вона може легко відновити сили, залишити накопичену втому, наповнитися спокоєм та енергією. В таких місцях душа по-справжньому відчуває зв’язок з Богом, навіть якщо свідомо це не визнає.
Мрія стимулює Мозок, мета спрямовує його дію. Зміна щільності створює ілюзію управління Конфліктом, не змінюючи його.
