Затуманені вранішні поля. Розмокле опале листя вздовж лісопосадок. Напів порожня електричка — та сама, з Рівного на Львів. Уже н-ний шахед, що залітає на Волинь через Деражне або Нетішин. Три книги в рюкзаку — дві Москальцеві, одна Соломії Павличко.
Вираз “місце сили” автоматично створює в свідомості людини образ простору, де вона може легко відновити сили, залишити накопичену втому, наповнитися спокоєм та енергією. В таких місцях душа по-справжньому відчуває зв’язок з Богом, навіть якщо свідомо це не визнає.
Мрія стимулює Мозок, мета спрямовує його дію. Зміна щільності створює ілюзію управління Конфліктом, не змінюючи його.
Мозок підміняє Вічність безперервністю мислення, відтворюючи ілюзію нескінченності через потік думок.Самоконтроль не є внутрішньою боротьбою чи проявом свободи, а постає як конфігурація Утримання Форми, що визначає можливість дії та її продовження.
Ієрархія Мозку та Форми виникає зі структурного Утримання, яке зберігає існування через відмінності, взаємозалежності й нестійкість. Рівність неможливо закріпити в Матерії, оскільки сама спроба її встановити відтворює нові відмінності й асиметрії.
Вічність як стисла метафізична формула (конфлікт, мозок, душа, час); мозок як єдина логіка, роздроблена в численних тілах — не помилка, а єдиний спосіб її тривання. Ця роздробленість тримається на багаторівневій фізичній і структурній ізоляції кожного мозку від інших.
Вічність існує поза потребою в підтвердженні, тоді як Форма утримує життя, не скасовуючи його скінченності. Конфлікт між прагненням Мозку до визначеності та неоднозначністю існування залишається неусувним, адже те, що підтримує життя, водночас не усуває його розпаду.
Мозок прагне утримати те, що здатний контролювати. Душа перебуває в неспівмірності Матерії та Вічності. Пласт визначає умови, за яких буття може бути усвідомлене. Конфлікт не долається розумінням. Змінюються умови усвідомлення, але розрив залишається.
Райх першим сказав те, що досі багатьом незручно чути: фашизм живе не в Гітлері, не в партії й не в економічній кон’юнктурі. Він живе в характері звичайної, середньої людини.
Попереду — публікація розділів книги, яка не пропонує відповідей, не вчить жити й не обіцяє фінального примирення. Ця праця фіксує структури конфлікту, в яких людина вже перебуває — незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні.
Я пишу це для українців — для кожного й кожної, хто зараз потребує цього знання. Мені здається, саме сьогодні цьому цілющому потоку місце в нашому просторі.
Описую реально цілющу техніку терапії — земну працю. Не просто "життя в селі", а свідоме заземлення і вкорінненя — для досягнення внутрішнього спокою, тиші, набуття психічних сил.
Комплексний аналіз есхатології в ісламській філософії. Розглянуто метафізику потойбіччя, класичну полеміку щодо тілесного воскресіння, сучасні герменевтичні підходи до тлумачення Кур'ану та вплив есхатологічної етики на вирішення екологічної кризи.
Видатний український філософ Григорій Сковорода навчався в Києво-Могилянській академії, та до сьогодні є найвідомішим українцем як в історії України, так і світовій історії та філософії. Проте мало українців знають про що саме Сковорода писав. Хотів коротко написати його погляди.
Людина як портал втілення — погляд, у якому тіло, емоції, розум, воля й духовний досвід не воюють за першість, а утворюють живу систему зв’язків.
Чим далі живу, тим більше переконуюся, що не знаю, як правильно. Як правильно «що»? Читати, аналізувати, мислити, бачити, врешті — просто жити. Бо ж до всього, як не крути, можна таки прикрутити «правильність». А я… погано розбираюся в людях.
не стисло розповідаю що хочу
Дещиця Творчості
Читаю, перекладаю, зрідка пишу
