Наприклад, хтось любить тварин, має досвід, але не готовий брати на себе повсякденну турботу. Він все життя турбувався про тварин, а зараз має інше життя.

Самообман може здатися поганим на перший погляд, але він виконує певну захисну функцію для психіки.

Розбір - "Щира дружба vs. Маніпуляція". Три блоки: відчуття в процесі, поведінка людини, наслідки.

Випадок з мого життя. Це не вигадка. Все сталося у свідомому адекватному стані коли мені було 15 років, але достатньо, щоб запам'ятати на усе життя.

Тварини справді можуть бути з характером і навіть зі своєю «політикою поведінки».

Ми часто називаємо зовнішні або навіть внутрішні накопичувачі "вінчестерами" - хоча це не зовсім коректно. Ось чому:

У публічному дискурсі зраду часто зводять до "помилки", "спокуси", або навіть до "особистої незрілості". Але причини можуть бути різними - існує також зрада як наслідок емоційного виживання.

Я не вірю у ритуали як у магічну дію, але бачу у них художню силу - як символ, як поетичний образ, як філософську метафору. Ритуал як мова душі, як форма мистецтва чи внутрішнього монологу. Це як писати листа, якого ніколи не надішлеш.

Не дивуюсь, що мені нав’язані суспільством деякі патерни емоційної поведінки.