Ти знаєш, ми часто стараємося, щоб змінити людей навколо — особливо тих, хто дратує. Нам здається: от якби вони стали кращими, спокійнішими, уважнішими, то й нам було б легше. Скільки вже людей обламалися, намагаючись перевиховати інших.
Історія про те, коли ти опиняєшся на перехресті і маєш обрати один із шляхів. Від цього вибору залежить, яким буде твоє майбутнє. І тут постає питання: як саме зміниться твоє життя.
Формат: крик душі Бісить, коли твою доброту і емпатію, привітність і дружність,навіть просто набажання підвищувати голос сприймають як слабкістьі як заклик до атаки.
Отже, платонічні почуття, взаємні чи нерозділені, на перший погляд, нібито «ламають» стереотипи аматорики, які ще навіть не встигли накопичитися.
Скільки всього ми могли б зробити, якби наші серця й думки не обросли страхами? Підійти до тієї самої красивої дівчини в школі й познайомитися — а раптом вона цього чекала? Але ти злякався. Сказати рідним слова, які ти так і не сказав, бо боявся — а цих людей, може, вже й немає.
Начебто усе зрозуміло: спиратися на себе - орієнтуватися не на інших, а на себе.
Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» взяв участь у 5-му Міжнародному форумі з аутизму, що проходив з 10 до 12 квітня в Касабланці, Марокко.
У марних пошуках "базового відчуття безпеки" або у чому різниця проживання війни травмованої та нетравмрваної людини. Питання: Базове відчуття безпеки У чому різниця досвідів? Чи травма готує до війни?
В теперішні буремні часи, коли втрачаються звичні сенси, змінюються пріоритети і цінності, внутрішньо може штормити так, як ніколи раніше. .... І тоді вкотре питання: за що триматися?
І якщо хтось каже, що ти божевільний чи дивний через свої щоденні звички, свої SOP — стандартні операційні процедури, чи свої філософії — усміхнись їм, побажай добра і йди своїм шляхом.
Як тривіалізація, спотворення й нерозуміння веганства шкодять єдиному руху за справедливість для тварин.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Ви часто питаєте...: Як не згоріти у токсичному колективі Дівчата, у моїх повідомленнях останнім часом одне з найболючіших питань: "Як не вигоріти на роботі, де все тримається на плітках, а твої зусилля ніхто не цінує?" Я бачу ваш біль, вашу втому, і хочу поговорити про це.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Відчуваєте, як після важкого дня рука сама тягнеться до кошика онлайн-магазину? Або після неприємної розмови хочеться заїхати в улюблений бутик за "чимсь новеньким"? Не хвилюйтеся, ви не самотні! Багато хто з нас хоча б раз "лікував" поганий настрій спонтанною покупкою.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Дізнайтесь, чому нам хочеться солодкого, як це пов’язано з емоціями та здоров’ям, і як насолоджуватись десертами без докорів сумління.
Опінії кожної людини важливі
Практичний психолог, історик
