Психологія

Вибір з двох варіантів між насолодою і правдою у моменті тиші, коли ще не сказано ні “так”, ні “ні”, вирішується більше, ніж здається. Бо справжній вибір — це про комфорт, глибину, дорослість і здатність не тікати від того, ким ми є насправді.

Історія про те, як м’якість одночасно є силою і слабкістю, яка дозволяє залишатися собою, але не дає зробити єдиний і дуже важливий вибір. Хоча головне питання — який варіант правильний?

Розвиток особистості — це повернення до себе. Глибоке пізнання, де питання важливіші за відповіді, а чесність із собою — перша форма сили. Сенс життя не знайдеться миттєво, але він визріває там, де ми дозволяємо собі бути справжніми.

Історія про людину, яка не хоче вилазити зі своєї шкаралупи, попри спроби інших витягти її звідти. І про те, як через болісний досвід, що загнав тебе в цю шкаралупу, можна неправильно зрозуміти іншу людину.

А саме про те, що вас може очікувати, якщо ви вирішите їх рятувати.

Коли чуєш слово Camino, одразу уявляєш Іспанію, сонце, маленькі села й довгі кілометри під дзвін пілігримських дзвіночків. Але мало хто знає, що свій шлях пілігримів є й в Україні.

Історія про зустріч, яка дає шанс виправити помилку, через яку страждала все подальше життя. І водночас показує, як змінилися люди під впливом часу та життєвих випробувань.

Бувають випадки, коли вам може бути важко писати, не тому, що ви фізично втратили здатність писати, а тому, що ви страждаєте від письменницької кризи.

Психологія розвитку особистості — це шлях повернення до себе справжнього. Це внутрішні зміни, які народжуються не з примусу, а з чесності. Сумніви, пошук, спіралі і світло — усе це частина глибокого людського процесу.

Історія про те, що кохання — це не палаючий факел, що спалахнув і згорів, а багаття, що тліє і не згасає.

Історія про погляд суспільства, яке осуджує і дивиться з неприйняттям на людей, що намагаються бути собою, а не частиною сірої маси. І про те, як можна крок за кроком іти цим шляхом, пізнаючи себе.

Історія про зубний біль, що не дає спокою і позбавляє звичайного життя. Про чесотку, що з’являється в неочікуваний момент і все псує. Все це — наслідок простої випадковості, що непідвладна нікому.

Іноді найкраще, що ми можемо зробити, це не писати, навіть не намагатися писати. Так, я це вже казала)) Як я вже згадувала раніше, спроби писати можуть погіршити ситуацію, особливо якщо застосовувати силу.

Підсумки із особистого досвіду та багатьох історій клієнтів.

Я хочу знову поговорити з вами про страх. Скільки разів у голові ви поверталися до конфлікту, в якому програли? А як ви себе почуваєте при цьому? І згадайте для порівняння моменти вашого тріумфу.