Чому мені так страшно невдачі?
Чому страх невдачі так сильно тримає нас на місці? Чому ми часто обираємо нічого не робити, лише б не ризикувати? Чесні роздуми про один з найпоширеніших страхів. (Читати далі)

Чому страх невдачі так сильно тримає нас на місці? Чому ми часто обираємо нічого не робити, лише б не ризикувати? Чесні роздуми про один з найпоширеніших страхів. (Читати далі)

Пам’ятаю, у моєму місті в дитинстві у парку були криві дзеркала. Тоді викривлені зображення здавалися смішним атракціоном. Сьогодні ж таким дзеркалом став екран нашого телефона, але тепер це вже не виглядає так смішно.

Самолікування знеціненням може бути шкідливим для вашого інтелектуального здоровʼя!

Чому одні люди в Україні дивуються наявності гомофобії, а інші люди дивуються наявністю ЛГБТ-культури? Чому чоловіки відчувають екзистенційну загрозу кожного разу, як говорять про ЛГБТ+?

Чому навіть коли гроші є, ми все одно відчуваємо постійну тривогу «а раптом не вистачить»? Як режим виживання впливає на наше ставлення до грошей і на саме життя. (Читати далі)

Чому ми постійно відкладаємо життя «на потім» — на після війни, після кризи, після «кращих часів»? Чесні роздуми про те, як ми пропускаємо своє реальне життя, чекаючи ідеальних умов. (Читати далі)

Чому ми постійно ігноруємо сигнали свого тіла — втому, тривогу, біль? Чому легше випити таблетку, ніж зупинитися і послухати себе? Роздуми про те, як ми зраджуємо свій найчесніший навігатор. (Читати далі)

Чому нам так страшно говорити «ні»? Чому ми зраджуємо себе, лише щоб бути зручними для інших? Чесні роздуми про страх, кордони і втрату себе. (Читати далі)

Чому нам так зручно бути жертвами обставин, війни, системи? Чесні роздуми про те, як ця звичка забирає наше життя і чому так важко від неї відмовитись. (Читати далі)

Чому нам так зручно бути жертвами обставин? Чесні роздуми про те, як звичка бути «тим, з ким життя відбувається» впливає на наше життя і на країну загалом. (Читати далі)

В Україну планують завозити іноземних робітників на будівництва через нестачу кадрів. Водночас Інтернаціональний легіон розформували, а воїнів на фронті тримають без демобілізації. Чи це справедливо? Чесні роздуми про ціну і справедливість. (Читати далі)

Чому ми досі чекаємо, що хтось нас врятує — президент, влада, «кращі часи»? Чесні роздуми про звичку бути жертвою і про те, що буде, якщо перестати чекати і почати діяти самому. (Читати далі)

Знову вибори, знову все йде неправильно. Чому ми продовжуємо бути пасажирами і чекати, що хтось «зверху» все виправить? Жорсткі роздуми про те, коли ми самі дозволяємо хаосу і що буде, якщо нарешті взяти штурвал у руки. (Читати далі)

Коли ти перестаєш бути пасажиром свого життя і розумієш, що вже давно сидиш за штурвалом? Чесні роздуми про відповідальність, страх і те, що змінюється, коли ти береш керування в свої руки. (Читати далі)

Все йде неправильно: війна, кризи, озлоблення. А що я з цим роблю? Чесні роздуми про те, чому ми продовжуємо просто спостерігати і чи готові хоч трохи почати зміни з себе. (Читати далі)

Оте єдине, чого мені бракує в роботі ментором та вчителем літератури — це час для себе. Він, звісно, є, але викроїти його з-поміж обовʼязків дуже важко. І навіть у хвилини відносного затишшя, коли зʼявляється мить аби подумати, зосередитись на проблемах позашкільного штибу...

вірш-рефлексія; осмислення людських почуттів (зневіра) через конкретний тактильний образ.
А що, якщо ти вже давно за штурвалом, просто вважав себе пасажиром? Підсумок серії: як перестати бути жертвою обставин і почати керувати своїм життям. Готовий сісти за штурвал? (Читати далі)

Колекціонерка казок