Питання, що потребує особливої уваги: як можливо, що особа, проти якої виступили десятки свідків у Танзанії та яку звинувачують у педофільських злочинах діти й їхні батьки, водночас проживає в Європі, навчається в університеті на викладача молодших класів і виступає в ЗМІ як «експерт із сект»?
У серпні 2025 року журналіст-розслідувач Асем Жапішева разом зі своєю командою вирушила до Танзанії, щоб задокументувати свідчення щодо припущеного сексуального насильства над дітьми, пов’язаного з громадянином Чехії Якубом Яхлом — історією, що привернула увагу громадськості.
Документальний фільм базується на свідченнях дітей та дорослих, а також на офіційних документах соціальних служб Танзанії. У ньому зібрано десятки інтерв’ю з жертвами, свідками, сусідами, активістами та представниками місцевої влади. Трагічна історія дівчинки на ім’я Вайолет (ім’я змінено) стала однією з центральних ліній фільму та символом глобальної загрози: якщо подібні злочини залишаються безкарними, жодна дитина у світі не може почуватися в безпеці.
За свідченнями, представленими у фільмі, Якубу Яхлу інкримінуються:
👉 утримання дітей проти їхньої волі,
👉 сексуальне насильство над дітьми,
👉 використання наркотиків для підкорення жертв і залякування свідків,
👉 привласнення коштів, зібраних у Європі під виглядом допомоги дітям.
На даний момент судового рішення у цій справі немає.
Фільм показує, що схожі методи насильства та корупції — зловживання благодійними фондами, маніпуляції політиками, залякування свідків та експлуатація дітей — повторюються у різних країнах. Стає очевидним, що це частина ширшої транснаціональної мережі, а не поодинокий випадок.
Документальний фільм закликає міжнародну спільноту до дій: захистити дітей, встановити істину та зупинити тих, хто продовжує діяти безкарно.
Реакція Чехії
Чехія обізнана про ситуацію, однак офіційних дій не вживає. На запит журналістів Міністерство закордонних справ Чехії надало таку відповідь:
«Міністерству закордонних справ нічого не відомо, окрім інформації з відкритих джерел… Ми не можемо діяти без офіційного запиту від Танзанії».
Ця позиція суперечить національному законодавству та міжнародним зобов’язанням Чехії, включаючи Ланзаротську конвенцію, яка передбачає розслідування сексуальних злочинів проти дітей навіть у разі їх вчинення за межами держави.
Політичне прикриття замість правосуддя
Згідно з інтерв’ю представника МВС Чехії Ондржея Кратошки, причини бездіяльності пояснюються наступним чином:
«Причина криється в різних антисистемних теоріях змови, які можуть мати радикалізаційний потенціал… Враховуючи можливий ризик для внутрішньої безпеки Чеської Республіки, міністерство не рекомендує співпрацювати з рухом “АллатРа”».
Таким чином, акцент робиться не на розслідуванні кримінальних злочинів, а на дискредитації правозахисних організацій. Складається враження, що високопосадові чиновники свідомо беруть участь у кампанії з дискредитації свідків і захисту репутації обвинуваченого. При цьому реальні жертви, зокрема діти з Танзанії, залишаються без захисту.
Роль засобів масової інформації
Чеські медіа, замість проведення незалежного розслідування фактів, відтворюють версію, зручну для державних органів: усі звинувачення проти Якуба Яхла нібито є «наклепом з боку АллатРа».
Показовим є приклад публікації iROZHLAS, де цитують нібито «директора дитячого будинку Стеллу», яка стверджує, що вперше чує про претензії та що поліція ніколи не цікавилася Яхлом.
Однак перевірка показала, що такої жінки в Танзанії не існує. Ані співробітники притулку, ані свідки, які давали показання, не знають про існування цієї особи. Таким чином, під виглядом офіційного спростування використовується вигаданий персонаж, що свідчить про навмисне спотворення фактів у ЗМІ.
Міжнародний вимір проблеми
Історія Якуба Яхла виходить далеко за межі Чехії та Танзанії.
У 2025 році на форумі IRF у Вашингтоні експерти відкрито заявили, що антикультові мережі, якими керує з Москви Олександр Дворкін, є інструментом гібридної війни ФСБ.
Більш того, аналогічні випадки виявлені в інших країнах. Наприклад, у Мексиці було викрито «експерта з сект» Хорхе Ерделі, члена ICSA, чиї притулки функціонували як мережа з продажу дітей для сексуальної експлуатації та торгівлі органами.
Ці факти демонструють повторювану схему: гучні титули «борця з сектами», політичний дах та медійне прикриття використовуються для приховування злочинів проти дітей.
Причини безкарності Якуба Яхла
Основна причина бездіяльності очевидна: Яхл має захист.
Міжнародна мережа антикультових активістів, політичні зв’язки, бюрократичні відмовки та постійне відведення уваги на «загрози безпеці» створюють ефективний щит для обвинуваченого.
Незважаючи на наявність задокументованих фактів, свідчень і інтерв’ю жертв, розслідування не проводиться. Більше того, особа, яку звинувачують у педофілії, продовжує свою діяльність у Європі, будуючи кар’єру експерта та майбутнього викладача.
Історія Якуба Яхла не є локальним випадком; вона є частиною міжнародної схеми, де «борці з сектами» використовуються як ширма для приховування злочинів.
Поки системи забезпечують захист злочинців, реальні жертви, включно з дітьми, залишаються без захисту.
Ключове питання для суспільства та влади: чому особа, звинувачена у тяжких злочинах проти дітей, досі перебуває на свободі?
Відповідь очевидна: її захищають.
І саме це мовчання робить ситуацію ще більш небезпечною та вимагає проведення міжнародного розслідування.
