Кожна думка — це шлях, яким ми можемо йти, щоб знайти відповідь, навіть якщо ця думка здається дурною.
Так я кажу, і для мене це вже як молитва.
Кожен мій вірш — це пройдений крок, шматок мого життя.
Дивлюсь у записник — і бачу себе: яким я був, що відчував, що втрачав.
Таких моментів багато… але радісних серед них небагато.
А що таке радість?
Може, це коли живеш у фантазіях?
Чи коли знаєш істину?
Один голос каже, що брехня — не така вже й погана.
Інший — що сила в істині.
І я живу десь між ними, в цій раціональності, яка намагається все пояснити.
А ти віриш, що є щось таке, чого раціональність не знає?
Ти віриш, що з цієї петлі є вихід?
Хто ти?
Я не знаю тебе… але хочу знати.
Бо в таких, як ти, є життя.
Ти живеш своїм, а я — чужим.
Та я вірю: яким би не був великим світ, ми колись зустрінемось.
І наостанок — дякую, що ти тут.
Гарного тобі життя.
