Роздуми про те, як випадкова фраза може стати каталізатором змін , яка риса може стати двигуном всього життя та інструментом для його наповнення. І про мене)
Вечірні роздуми про життя. Для тих, кому цікаві особисті переживання.
Це подорож через наївність і дорослішання, де кожне написане слово стає кроком до розуміння справжнього значення щастя і сили зв’язків, які неможливо розірвати. Їхня дружба, народжена у безтурботному дитинстві, проходить випробування часом, відстанню та війною.
Історія про боротьбу, біль і незламну віру. Як людина, яка завжди захищала інших, раптом опинилась у пастці власного розчарування і знайшла силу відкрити своє серце знову. Прочитайте про те, як одна зустріч змінила все і дозволила відчути справжню любов та підтримку.
Цей жахливий період, коли ти, як за клацанням пальця, перестаєш розуміти, ким є. Ні, втрата цього розуміння відбувається поступово. Але усвідомлення втрати відчувається вже наприкінці, коли ти стоїш посеред пустелі зовсім голим і не розумієш, як тут опинився і що робити далі.
Цей тиждень здався мені нескінченним марафоном виснаження. Вже з понеділка я вирушила до мами в село, де на мене чекали...
Тема особистих кордонів надзвичайно популярна зараз. Сьогодні часто можна почути про відстоювання особистісних меж. То що ж таке ці «кордони» й коли їх справді порушують?
Стресостійкість... Що таке ця стресостійкість і чи така вона потрібна, наскільки бажана?
Привіт, це мій перший пост в цей… щоденник? Ні, щодня писати я не матиму змоги, натхнення, ідей. Записник? Я ж не рецепти від руки тут нотую. Блог? Для блогу потрібні читачі, його ведення - це двосторонній процес. Як же назвати цей спейс. Нехай буде просто «тут».
Останні 3 роки я відкладала життя на потім. І у 2024 році я вирішила навчитись жити зараз та відпочивати. Побачимо що з цього вийде
Так, він правий, як не подивись. Але лише місцями, в тих сенсах, в яких він гарно розбирається та відчуває. Сенс того, що я обрав для себе – йому дещо незрозумілий, але мої сумніви він зачитав ідеально. Або принаймі не упустив з поля зору.
Єдине, що корисне можу зробити для себе – почати писати, як колись це робив, тим самим підтримуючи себе самостійно.
Досі памʼятаю, як певний час переживав, що вона покине нас. Наприклад, трапиться щось неочікуване. Памʼятаю свої тривожні сни, після яких зітхав з полегшенням, бо в реальності вона була здорова та жива.
Ма в екзистенціальній кризі
