Колись я думала, що бути хорошою означає мовчати, терпіти й підлаштовуватися. Здавалося, якщо поставлю себе на перше місце, стану егоїсткою. Але одного дня я зрозуміла: найбільша зрада — це зраджувати себе. Саме тоді почався мій шлях.
Що буде, якщо відправити історію свого болісного кохання до міської газети, а потім дати її прочитати Йому прямо в купе поїзда? Фінальна частина відвертої сповіді про розбиті ілюзії, останню зупинку під дощем та про те, як розбите серце через роки перетворюється на рідну душу.
Цей текст був написаний для сцени у виставі. Вона показувалася в українських та австрійських театрах як одна з частин більшої вистави. Текст повідає мої особисті думки. Моя асоціація себе з деревом. Як би дивно це не звучало.
на смак відчуваю тільки соплі, тільки соплі відчуваю я на смак які в моєму носі. горло дере від тих, хто ховається у моєму дикому особистості виносі. кричущий шепіт мої вушнії дири наповнював своєю розливною рідиною якогось кольору безпомічного своїм сенсом чутливості...
Хотів написати електронного листа другові, але все вийшло не так просто, як гадалося. Та трохи новин із мого життя.
Привіт, це моя нова рубрика "Вільні роздуми", в ній я розповідаю про все що думаю.
Чи справді збереження інформації через тексти - це досягнення людства, яким варто пишатися? Чи взагалі є сенс пишатися всім тим, що ми називаємо "соціальним прогресом"?
Та правда яку тобі не расскажуть батьки!
Краще пізно зрозуміти важливе, ніж не усвідомити цього ніколи. Іноді потрібно відпустити, щоби дати шанс новому, кращому...
За останні 14 років я плакала лише кілька разів на рік. А за останні два місяці — більше, ніж за все життя. Ці сльози не стали очищенням. Вони стали прийняттям. Про те, як я прийшла, йду до себе, до свого з любов'ю...
На Кубані практично вже не залишилось ні української мови,ні культури,ні традицій. Тотальна столітня русифікація цих земель перетворила місцевих українців на бидло,яке готове виконувати будь які забаганки "царя" росії. Це наша катастрофа, але ми ще можем це виправити. І ось як:
В епоху Риб я пройшла через біль і зраду, страждання і брак поваги. Я виживала. З приходом ери Водолія я вибираю себе і Живе Життя.
Я поставив цьому тексту мітку 18+, бо він про цигарки та залежність, але не шукайте в ньому порно чи еротики.
Така
Психоаналітик, Сексолог, Йог.
