У світі цифрових нотаток та ефемерних сторисів папір залишається найвірнішим носієм пам’яті. Уявіть: через 20 років ваша дитина тримає в руках книжку зі своїми найкумеднішими фразами. Це не просто артефакт — це міст між поколіннями.
Ви взяли газету. В газеті вирізка: "Сьогодні ви зможете побачити легендарний 7-ми денний щоденник дівчинки, що була у радіаційній зоні 7 днів. Будьте обережні та майте носовички з собою." Ви зібралися і вирішили сходити у музей і починаєте читати...
Відчула, що пора в терапію і пішла. Шкода, що не у кожного є така можливість і переконання, що це необхідно.
У сучасному цифровому світі, де можна легко набрати текст на комп’ютері, планшеті або смартфоні, старий добрий блокнот залишається незамінним інструментом для багатьох письменників.
Цей запис я відкопав у своєму щоденнику за 26 жовтня 2020 року... ще до повномасштабної війни, і ще до того, як я не почав так багато часу проводити онлайн. Він трохи песимістичний, проте, як на мене, також трохи цікавий.
Чорт його зна як багато людей використовують цей ресурс, як хочу використовувати його я: як требник емоцій та планів. Ну тобто щось типу анонімного-електронного щоденника.
Вечірні роздуми про життя. Для тих, кому цікаві особисті переживання.
Вікіпедія каже, що “Професі́йна деформа́ція — комплекс негативних змін у структурі особистості, що виникають під впливом змісту, організації та умов службової діяльності.” Наводить також приклади з різних професій. Менеджерства там немає, тому казатиму з власного досвіду.
Неочікувано розбираєм плюси і мінуси ведення особистого щоденника. Для чого? Як почати? А з чого? Про всьо-всьо-всьо сьогодні в прекрасній імпровізованій статті
Чи бувало в тебе таке, що вечір вже в розпалі, а ти ще не встигла чи не встиг навіть каву випити? Ось і я - дев'ята вечора, серіал "Всі жінки відьми" на фоні, а я гортаю стрічку TikTok. Ідеальний вечір, чи не так?
Сьогодні 18 липня. Шостий день, як я з гордістю, і в той же час з глибоким сумом, називаю себе дружиною військовослужбовця.
Дуже погане самопочуття. Дещо неможливо повернути, а багато з чого просто втратило цінність та цікавість. Тож залишився сам на сам з порожнечею, яку нема чим затовкти. В цій порожнечі лише одна велика та суцільна темрява в найгіршому значенні цього вислову.
Новий день ласкаво зустрічав мене, обдаючи золотим промінням сонця з вікна. Так хотілося стати частиною того незримого величезного світу, що ховався за вікном у полоні ранкового туману.
Вихор в моїй голові
Ма в екзистенціальній кризі
Щоденник дружини військового🦅
Живу не круто і пишу про це
