Я сьогодні вдруге звернула увагу, що магія розвіялася. Я вже проживала це колись, і тому сьогодні воно менш болючіше.
Ти розучився мене фотографувати. Знімки тьмяні, всі недоліки на першому плані.
Колись ти бачив мене інакше. Так, як вміють бачити лише закохані очі. Так як я себе ніколи не бачила. Ти вмів камерою вихопити момент, в якому я здавалася чарівною і загадковою, а зараз стомленою, незграбною, блідою…
десь у вересні
