В котрий раз видаляю і відновлюю Твіттер… в мене там за півтори тисячі дописів, є трохи читачів, але активності немає. Коли заводив акаунт на цій платформі — то писав для себе. Більшість постів були трохи божевільними… і зараз не знаю, чи потрібна мені там обліковка. Видалив також Тредс і Інстаграм, ще є час, можна відновити, але я не знаю навіщо мені вони.
Котрий день ламаю собі голову, як би то його трохи розбагатіти… однак, якщо подивитися на сьогоднішні реалії, то у інших є проблеми куди важливіші — наприклад, просто вижити, або знати, де його жити. Тож гріх скаржитися.
З дитинства любив грати в комп’ютерні ігри… спочатку була приставка: 8-біт, потім Сєга 16-біт, а потім батько подарував мені комп’ютер. Грав багато і часто, мабуть, був трохи залежним від цього. Зараз присів на гру SuperCity у Фейсбуці. Однак, гадаю, залежності позбувся, і просто коротаю час, коли немає чим зайнятися.
Читаю книгу Тетяни Гонченко про фриланс. Колись активно займався цим… чому придбав не знаю… просто книжка запала в душу своїм виглядом (не знаю, чи це так діє жовтий колір у маркетологів, чи ще щось?). Ще є непочата книга Бредбері “451 за Фаренгейтом”. Кажуть, зараз її вивчають у 9-му класі, у нас її в шкільній програмі не було…
