Літо починалося тоді, коли у дворі вже стиглі абрикоси падали з дерева на бруківку і Віка обирала найгарніші та не мивши одразу їла, а ті що розчавились на землі прибирала старша сестра, насправді справа то не найлегша, особливо якщо фрукт розтікався там годинами і вже намертво присох до землі. Напевно саме через це сестра досі не любить абрикоси. А Віка їх обожнює і досі шукає такий самий смак у маленьких фрутеріях Іспанії, та ця марна справа приносить лише розчарування, навіть якщо вдалося знайти стиглі та солодкі абрикоси, вони здаються зеленими та кислими в порівнянні з домашніми, якими ніби вчора обʼїдалася кожного літа. Хоча насправді минуло вже чотири роки без справжніх абрикос та без справжнього дому. Чотири роки як вона не може зрозуміти коли почнеться літо.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 19 травня
Вам також сподобається
Вплив: ніколи не знаєш чиє життя ти змінив
... ті 10 годин за які я буду вдячна протягом цілого життя.
Теми цього довгочиту:
ДумкиСічень 2025
уривки зі щоденника; записи січень 2025; особисті спостереження; особисті роздуми
Теми цього довгочиту:
РоздумиТеми цього довгочиту:
Особисте Есе