Літо починалося тоді, коли у дворі вже стиглі абрикоси падали з дерева на бруківку і Віка обирала найгарніші та не мивши одразу їла, а ті що розчавились на землі прибирала старша сестра, насправді справа то не найлегша, особливо якщо фрукт розтікався там годинами і вже намертво присох до землі. Напевно саме через це сестра досі не любить абрикоси. А Віка їх обожнює і досі шукає такий самий смак у маленьких фрутеріях Іспанії, та ця марна справа приносить лише розчарування, навіть якщо вдалося знайти стиглі та солодкі абрикоси, вони здаються зеленими та кислими в порівнянні з домашніми, якими ніби вчора обʼїдалася кожного літа. Хоча насправді минуло вже чотири роки без справжніх абрикос та без справжнього дому. Чотири роки як вона не може зрозуміти коли почнеться літо.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 19 травня
Вам також сподобається
📚 Феномен «Кроватки»: Науковий погляд на українські соцмережі 90-х
«Кроватка» — локальний чат-клієнт 1998-2005 рр. — був соціокультурним явищем (*Джерело: «Інтернет в Україні: 1990-2010», ІМІ, 2015*). Чому він став популярнішим за IRC?
Теми цього довгочиту:
Соціальні МережіТеми цього довгочиту:
ЩоденникНевагомість
Моя голова неначе хмаринка. В спробах втечі я піднімався все вище і вище над проблемами, доки не став зовсім невагомим. Тепер не здатний за щось ухопитися.
Теми цього довгочиту:
Психологія