Змішані почуття щодо прочитаного. З одного боку — динаміка, поворот за поворотом і величезна інтрига: хто ж убивця? Я підозрювала геть усіх, але тільки не справжнього злочинця. З іншого — навала подій і героїв, що вони аж не вміщаються в такому обсязі тексту.

Коли почала читати, то зразу відмітила чудовий стиль автора. Наче до рук потрапила стара добра класика про Шерлока Голмса. Події першого розслідування також відбуваються на теренах Англії, проте в наш час. Ще один збіг — напрочуд гострий і допитливий розум героя.

Половина книги скидається на класне роуд-муві. Сьюзан уперше в житті покидає маленьке містечко і долає сотні миль запилюженою дорогою. От тільки привід для подорожі у неї геть не веселий. Вона їде на страту Чудовиська, яке 20 років тому вбило її маленьку донечку.

Відкрила для себе жанр нью-едалт, хоч я вже не його цільова. Якщо коротко, це книги для тих і про тих, кому 18-25 років. “Попіл…” цілком відповідає його канонам. Студентське кохання, вечірки, випивка, хороша дівчинка і “бедбой” у шкірянці з татухами.

Це перша книга з трьох, в якій я не повірила в мотиви вбивці. От не здалися вони мені ані вагомими, ані логічними. Замість названого нам імені міг бути будь-хто інший.

Друга частина вразила менше, ніж «Хірург». Ці книги потрібно читати у зв'язці, бо на сцену знову виходить добре знайомий поганець. Фінал «Асистента» підведе риску під злодіяннями обох убивць. Сподіваюся.

Якщо хочете почитати про близькі стосунки брата й сестри, які разом йдуть по життю, — це саме та книга. Не скажу, що в захваті від «Голландського дому», проте авторка вміє точно підмічати неочевидні речі та вдало над ними жартує, що додає твору особливого шарму.

Книга, яка змусила мене плакати не раз і не два, хоч я мала багато претензій до вчинків героїні. Чому вона обрала «шлях ріки», а не шлях боротьби? Та це не применшило емоційності та краси книги.

Тепер і я в колі поціновувачів творчості Тесс Ґеррітсен. «Хірург» відкриває серію гостросюжетних детективів цієї авторки і задає досить високу планку.

«Яка вона маленька!» — подумала я, вперше побачивши книгу. “Яка ж вона важка”, — жахалася я, читаючи її.