Письменниця Лоувен іде на важливу зустріч зі своїм агентом Корі. Але в мить, коли треба були переходити дорогу, один необачний пішохід потрапляє під машину і його череп тріскається під колесами. Сорочка жінки заляпується бризками крові. Якийсь чоловік турбується, чи все в неї гаразд і навіть пропонує вдягнути власну сорочку, замість тієї, яку вже марно відіпрати. Цей чоловік — Джеремі. Лоувен перед ним переодягається у вбиральні. Вже зараз між ними встановлюється невловимий звʼязок, з сексуальним підтекстом. Але Лоувен помічає на його руці обручку. Вони прощаються. Виявляються, в них призначена одна й та сама зустріч, на 14-му поверсі бізнес-центру.
Це був перший день, коли Лоувен вийшла з дому за довгий час перебування в квартирі. За рік, протягом якого матір боролася з раком, Лоувен майже нічого не написала. А тепер мати померла, її виселяли з квартири за несплату рахунків. Вона вхопилася за пропозицію Корі, який був її агентом, а також колишнім коханцем.
Джеремі був чоловіком відомої письменниці Веріті. У родині Джеремі за кілька років сталося чимало горя: одна за одною загинули доньки, а тепер сама Веріті потрапила в автокатастрофу. Видавці Веріті прийшли на зустріч з Лоувен, щоб запропонувати завершити цикл романів Веріті, бо Лоувен мала схожий стиль. Вони запропонували чимало грошей, але Лоувен спершу відмовилося. Джеремі попросив лишити їх наодинці. Він сказав, що вона може розраховувати аж на пів мільйона, їй не треба буде промотувати книги (чого вона дуже не любить), лише писати. Вона може приступити вже найближчим часом. Джеремі все підготував, вона зможе зупинитися в їхньому заміському будинку. Веріті вважала, що Лоувен — дуже цікава і перспективна, тому Джеремі хоче, щоб саме вона завершила цикл.
Корі радий, що ставки настільки виросли, бо матиме великий відсоток. Лоувен має за два роки завершити три останні книги. Але Корі попереджає, що Джеремі може бути небезпечним. Бо хтозна, чи не він сам винний у раптових смертях дітей та інвалідності дружини.
Лоувен з Нью-Йорка довго їде на орендованому авто до похмурого будинку Джеремі. Вона накрутила себе, і вже підозріливо ставиться до чоловіка. Її зустрів його син Крю, який нізвідки зʼявився перед машиною, коли вона припаркувалася. Крю 5 років, вони з Джеремі була близькі. Веріті ж прикута до ліжка і ні на що не реагує, за нею доглядає нянька. Джеремі каже, що треба щонайменше 2 дні, щоб розібрати записи Веріті про ще не написані книги. Дружина працювала в кабінеті, але записувала ідеї на чому прийдеться, навіть іноді на серветках чи підгузках, коли щось спадало на думку. Лоувен навіть ще не читала попередні книги. Тільки першу прослухала в аудіоверсії дорогою сюди, а другу частину взяла до рук вже в кабінеті Веріті. Всі книги були написані від імені злочинця. Кожна описувала якусь чесноту. Залишалося написати книги про Мужність, Правду і Честь. Серед іншого, Лоувен помітила щоденник з автобіографією Веріті і почала читати.
Зі щоденника ясно, що Веріті ніби як передчувала свій кінець і те, що їхня донька Честін помре. Починається щоденник зі знайомства з Джеремі. Вона прийшла на благодійний вечір для багатіїв у червоній “трахабельній” сукні з розрізами. Запрошення вона знайшла в кошику для сміття в офісі, який прибирала. Сукню вона вкрала в дорогому магазині, бо просто не могла пройти повз. Авантюристка, яка шукала собі пригод, легкого сексу, багатих залицяльників. Джеремі побачив її відразу. Попросив бармена більше їй не наливати, це її зачепило. Він запросив її до лімузина, щоб приголомшити, але це також була не його машина. Він не був заможним, жив у квартирі-студії, але вже з перших доторків вона зрозуміла, що вони матимуть більше ніж, просто секс. Їй було 22, хоча спершу вона збрехала, що 25. Він на п'ять років старший — 27. У них була ідилія, доки не зʼявилося щось чи хтось, що важило для Джеремі більше за Веріті. Так завершується перший розділ щоденника.
Я прочитала майже 100 сторінок, і в мене вже є певне враження про книгу. І воно неоднозначне. Цей роман — певною мірою представник “єбліт”. Бо сцени досить відверті, і герої часто ведуть діалоги про процесі. Навіть зізнання про те, що Веріті вже розірвала договір про оренду свого житла, і тепер переїжджає до Джеремі, було в ліжку. Так само і він зробив їй пропозицію в пориві пристрасті. Вони вели досить активне сексуальне життя, і сліди її зубів на бильці ліжка — тому підтвердження. До речі, саме у ніч заручин вона завагітніла. І це, судячи з цитати щоденника, було початком кінця, бо попереду був морок.
Взагалі мені героїня Лоувен здається поки надмірно нажаханою, бо вона підозрює Джеремі в тому, чого, можливо й не було. Вона пише гостросюжетні романи, і приміряє на Джеремі образ поганця, навіть там, де начебто це й недоречно. Поки він здається адекватним, а Лоувен - дивною, бо боїться цього дому, Веріті та Джеремі, навіть підпирає двері своєї кімнати шухлядою, бо двері не замикаються на ключ. Але, можливо, в Джеремі і Веріті якраз і хочуть налякати її до півсмерті, наприклад, якщо вся ця історія з неповносправністю — постановка.
Веріті не рухається, але, коли вона була на прогулянці з нянькою на колісному кріслі, в якийсь момент Лоувен бачить, що Веріті повернула голову і витріщається на неї, коли Лоувен працювала в звуконепроникному кабінеті Веріті з панорамним вікном. Іншим разом, коли нянька попередила, що залишила Веріті лежати з увімкненим телевізором, Крю помахав здалеку комусь у кімнаті Веріті, і штори нібито загойдалися в момент, коли Лоувен також глянула у вікно Веріті. Лоувен вирішила пересвідчитися, чи дійсно Веріті не встала, і побачила, що телевізор вимкнений. На додачу до всього, Лоувен змушена пробути в будинку довше, бо орендар відмовив їй у заселенні, і треба чекати ще кілька тижнів, поки видавнитво виплатить аванс, щоб знайти нове житло.
Щоденник розповідає, що Веріті написала перший роман тоді, коли Джеремі довго був у відрядженні, вона фантазувала про нього і багато реальних рис вклала в вигаданого героя роману. Це ще більше розпалює цікавість Лоувен. Також вона з інтересом дивиться на оголений торс Джеремі здалеку, що помічає нянька на ім'я Ейпріл. У Лоувен ще багато роботи, кілька тижнів точно, щоб розібрати всі коробки в кабінеті Веріті.
Як виявилося, Веріті була одержима красою свого тіла, і коли стало зрозуміло, що вагітність його змінить, намагалася втягувати живіт і з жахом думала про наслідки для фігури. Але ще більше її дратувало те, як Джеремі ставився до дитини в животі. Він любив її більше, ніж Веріті. А коли вони дізналися, що буде двійко дівчат, то Веріті опинилася аж на третьому після них місці. Веріті, яка повністю розчинилася в Джеремі, намагалася навіть позбутися вагітності. Ковтала снодійне та вино, намагалася викликати кровотечу.
Ця жінка була неврівноважена, це вже сюжетно цікаво. Тобто, вона могла бути вбивцею дівчаток. Із новин Лоувен дізналася, що в Честін була алергія на арахіс. Цілком ймовірно, це Веріті її вбила. Але це припущення. Вона навіть була в комі, тривалий час лікувалася в лікарні. А тепер вона не розмовляє, її мозок на рівні немовляти і вона може виконувати тільки найпростіші дії: їсти, пити, кліпами очима. Лише несвідомо.
Цікаво, що Лоувен також має деякі особливості. Коли Джеремі поставив замок в двері її кімнати, вона зітхнула з полегшенням. Він потрібен був їй, бо вона сновида. Тепер замок не дав би їй покинути кімнату в несвідомому стані.
Книга починає затягнути, але стиль написання трохи більш пікантний, ніж міг би бути. Але є й нотки трилера, хочеться читати далі, бо є загадка і сироти по шкірі від деяких моментів. Наприклад, коли Крю поранився ножем, сидячи в маминій спальні. На його крики прибігла Лоувен, вона начебто бачила в його руках ніж. І хлопчик казав, що мама говорила не брати її ніж. Але батькові він сказав, що просто впав і поранився. Лоувен не знайшла ніж, але відчула, як Веріті свердлить її поглядом. А ще Лоувен вже почала закохуватися в Джеремі. Вона збагнула і те, що успіх книг Веріті в тому, що вони написані від імені зла, і так майстерно, бо Веріті сама — втілення зла.
Навіть після народження дівчаток у Веріті не з'явилися до них теплі почуття, тоді як татко всією душею їх любив, і це дратувало жінку. В Честін на щоці був шрам при народженні. Ймовірно, результат того, що Веріті хотіла викликати викидень з допомогою тремпеля. Гарпер мала синдром Аспергера, вона рідко усміхалася, як помітила це на фото Лоувен, яка знайшла цілу коробку роздрукованих світлин.
Вона розглядала їх на кухні, коли Джеремі застав її за цим. Він розповів, що Крю майже не згадує про сестер, хоча при житті Честін була дуже чуйна, “захисниця”, як матуся їм іх сестрою. Хтозна, можливо, вона захищала дітей від своєї ж матері. Чи батька? Мені особисто не зрозуміло, чим займається Джеремі. Він весь цей час вдома з дружиною і Крю, то лагодить ганок, то порпається в землі. Цікаво, чи такий він вже білий та пухнастий. Бо насправді він зробив дітей Веріті навіть не питаючи її згоди. Вона повністю була від нього емоційно залежна в період перших місяців життя. Звісно, вона досить дивна, але і він може бути злодієм. Книгу можна охарактеризувати як любовний трилер-детектив, бо Джеремі ніби випадково і спеціально опиняється наодинці з Лоувен. Та і вона не прости потонути в його обіймах, навіть якщо вони просто дружні, бо вже фантазує про нього. Навіть спеціально хоче прочитати еротичні сцени з щоденника, бо хоче Джеремі, але не може переступити межу.
Головне, щоб вона сама не втрапила у пастку. Крю також неоднозначний персонаж, бо він міг успадкувати жорстокість від матері. Коли він сказав, що попередню черепашку “вбив”, то Лоувен подумала про найгірше. Але вона просто могла загубитися в домі і не вижити.
Із щоденника дізнаємося, що Веріті була у відчаї, що доводиться доглядати за двома дітьми. Вона не хотіла, щоб Джеремі їхав працювати (він продавав нерухомість), лишивши її з ними наодинці. Але вона викрутилася: просто спала весь день, поки діти плакали в дитячій. Діти ввечері були на батькові. Вночі ж вона писала романи. Джеремі відкрив фірму з нерухомості. Але з часом заробітки Веріті в рази перевищили його дохід.
Коли Джеремі запросив Лоувен допомогти з акваріумом, вони спустилися в підвал, і там зникло світло. Цікаво. В будь-якому трилері має бути темний підвал. Цікаво, чи не сам Джеремі написав щоденник, щоб заплутати Лоувен? Чи Веріті справді була психопаткою, прикидаючись нормальною перед чоловіком? Вони обоє викликають підозри в мене, як у читачки.
Ну от, коли Лоувен через сомнамбулізм опинилася в кімнаті Веріті, відразу ж серед ночі в коридорі виявився Джеремі. Він підозріло багато її обіймає та заспокоює. Вона хотіла піти, але він кладе речі на місце. Він не вбачає проблеми в сомнамбулізмі. Він хоче знати, чому Лоувен вважає себе небезпечною в цьому стані. Він аж надто розуміючий. Може, Веріті також мала подібний стан, може це він довів її? Не ясно, чи правда написана в щоденнику. І хто насправді зло. Може, і жертва ДТП з початку книги не була випадковою, бо поряд був Джеремі?
Лоувен розповідає про інцидент з дитинства. Коли їй було 10 років, вона прокинулася з закривавленою рукою. Вона не памятала, що сталося і як. Матір переглянула разом з нею записи камер, і виявилося, що Лоувен просто стояла цілу годину на поручні ганку незворушно, а потім стрибнула і пошкодила руку. Після цього матір поставила на двері Лоувен три замки. Здавалося, вона боялася власної доньки.
Тепер Лоувен боялася, що нашкодить Крю. Джеремі ліг поряд з нею, щоб заспокоїти. А вранці запропонував ідею: поставити ще й зовні замок на двері кімнати Лоувен. Вона трохи здивована, але згодна. Оце справді схоже, що він маніяк.
Зі щоденника. Минуло пів року з народження дівчаток. Веріті якось наснилося, що їм уже приблизно по 9 років, і Гарпер накинулася на Честін, душачи її подушкою. Коли вона скинула Гарпер, то в Честін не було обличчя. Прокинулася Веріті від жаху. Це впереше в неї боліло серці за одну з них. Вона ніби полюбила Честін, рятуючи її від сестри. Коли вона з Джеремі кохалася, то дівчатка заплакали, але вона хотіла завершити все і лиш потім іти заспокоювати. Навіть вимкнула монітор радіоняні. Коли вона виявила, що плаче Гарпер, а Честін спить, це її довело до сказу. Як Гарпер може так горланити? Вона вирішила, що сон був попередженням, що вона небезпечна для сестри. Може, якщо вона “випадково” удушиться, то всі вирішать, ніби це синдром раптової смерті новонароженого? Вона запхала пальці в рота Герпер, але увійшов Джеремі. Гарпер зригнула, хапаючи повітря. Коли Веріті зайшла назад до спальні, то зрозуміла, що момент удушення міг потрапити на камери радіоняні, треба бути обачнішою.
У мене таке враження, що весь щоденник написаний Джеремі, і саме Джеремі хотів убити дітей. Саме він міг ревнувати жінку до малюків, які нібито забрали його дружину. Але це поки здогадки. Дуже мало дійових осіб, тому це може бути очевидно: винуватець насправді той, хто спершу здається хорошим хлопцем. Цікаво, чи мої здогадки правильні.
У щоденнику Веріті майже не згадує про Гарпер, бо її улюблена дитина — це Честін. Коли їм було по 3 роки, родина придбала цей маєток. Якось Джеремі прийшов без настрою і зчинився скандал: він звинувачував Веріті в тому, що вона не зважає на Гарпер, менше її любить. Після переїзду вони не могли найняти няньку, тож Веріті здала дітей у перший-ліпший садок. Джеремі обурився, бо знав про алергію Честін. Щоб його втихомирити, Веріті згадала, що вихователька запідозрила синдром Аспергера в Гарпер і збрехала, що вже дзвонила лікарю. А також збрехала, що вагітна втретє. Вона бачила, як Джеремі зрадів. Через певний час у них народився Крю.
У маєтку Лоувен зізналася Джеремі, що наступного дня її 32-й день народження. Джеремі приготував торт і о півночі привітав, вона загадала бажання про Джеремі. Вона почали цілуватися, але на сходах Лоувен побачила постать Веріті, що стискала кулаки. Вона розповіла, що бачила, але коли вони прийшли в стальню Веріті, вона спала. Джеремі відкинув підозри, що Веріті може взагалі ходити, вона також не може імітувати свій стан, за його словами. Лоувен попросила побути з нею, бо боялася лишатися сама в кімнаті. Перед тим він зізнався, що Веріті не читала її книг, а він сам фанат її творчості. Після всього, що сталося, Джеремі поставив замок на двері Веріті. Щоб вона не вийшла, навіть якби могла.
Тепер я припускаю, що Веріті і Джеремі ведуть якусь гру, щоб залякати Лоув. Можливо, це буде матеріалом для наступної книги від імені злочинця. Бо досі жодного натяку на наступні частини серед записів Веріті Лоувен не знайшла. Може, Джеремі хоче довести її до істерики, а потім звинуватити в тому, що вона сама написала цей щоденник. Може, вони так і вигадують сюжети для книг Веріті: заганяють жертву в глухий кут. Лоувен написала план майбутнього роману, але ще не отримала відповіді від видавця. Авансу поки немає, тож вона поки застрягла в цьому будинку. Вона дивується, що Джеремі не наполягає, аби вона їхала. Він навпаки вважає, що вона недостатньо довго пробула в будинку.
Коли дівчаткам було по 8 років, у гостях в подружки вони вночі наїлися смаколиків. А на ранок прокинулися всі, окрім Честін. Веріті подумки назвала убивцею Гарпер. Бо в тих батончиках був арахіс, і сестра могла про це знати. Смерть доньки від анафілактичного шоку Джеремі сприйняв з болем. Вони майже перестали кохатися з Веріті. Вона жалкувала, що не вбила Гарпер перш ніж та «вбила» сестру. Їхній шлюб тримався на хтивій пристрасті, яку Веріті докладно описувала в щоденнику сторінка за сторінкою. Тепер пристрасть зникла.
Нарешті в Лоувен та Джеремі сталася близькість. Джеремі сказав, що хотів її вже давно. Щоправда, до того Лоувен пережила черговий шок від того, що хтось вимкнув звук телевізора, коли перед ним сиділа Веріті. Лоувен навіть спробувала злякати Веріті, аби та себе видала, але вона ні на що не реагувала. Хтозна, чи вона є спільницею Джеремі в чомусь дуже страшному. А може, її нянька Ейпріл допомагає залякувати Лоув. Сама ж Лоувен поки підозрює тільки Веріті і вважає Джеремі ледь не святим. Хоча вони зайнялися коханням на ліжку, де колись вони робили це з Веріті, і на бильцях повно слідів від її зубів. А може, це сліди не від пристрасті, а від болю, і на ліжку відбувалося щось дуже погане?
Книга дуже швидко читається, вона затягує з перших сторінок. Але трохи бідна через те, що мало героїв і описів, і здебільшого це описи сексуальних сцен, що трохи вже дратує, навіть саму Лоувен, яка читає щоденник. Але фантазію вони розбурхують.
Можливо, Джеремі дійсно позитивний герой. Бо коли він прокинувся після бурхливої ночі з Лоувен, замок заклинило. Лоувен почала казати, що це може бути Веріті, яка може завдати шкоди Крю. Ці слова спантеличили Джеремі. У ліжку він зізнався Лоув, що відчував потяг до Веріті, але їхні світи були надто різні. Коли він вибив вікно, то виявив, що і Веріті, і Крю мирно сплять.
Лоувен прочитала в щоденнику сцену смерті Гарпер. І це було сильно. Коли Веріті гуляла з дітьми біля озера, вона придумала втопити Гарпер. Вона перевернула човен з дітьми, врятувавши Крю. Вона вдала, що шукає Гарпер, поки Крю дзвонив батькові та в поліцію. Страшна жінка. Вона думала, що знову зблизиться з Джеремі, але нове горе могло бути нестерпним для нього.
Коли на кухні Лоувен хоче заговорити з Крю про загибель Гарпер, він колупає ножем у роті і ріже собі ясна. Джеремі відвозить малого до лікарні. Лоувен встановила радіоняню, щоб довести, що Веріті може рухатися. І бачить, що вона встала з ліжка. Веріті підбігає до неї з ножем, в цей момент зʼявляється Джеремі. Він в шоці, що Лоувен собі дозволяє з бідною жінкою, мозок якої майже помер. Він хоче виставити Лоувен за двері. Вона благає його прочитати автобіографію Веріті, щоб зрозуміти, як він помилявся всі ці роки.
Нарешті Джеремі повірив Лоувен. Він побіг до Веріті, а Лоув спостерігала за ним на моніторі. Веріті не видавала себе, поки він не пригрозив здати її щоденник в поліцію. Веріті сіла і почала виправдовуватися. Джеремі в стані афекту накинувся на неї і ледь не задушив, поки не втрутилася Лоувен. Вона згадала, як Веріті планувала вбити Гарпер немовлям. Це б спрацювало. Джеремі закрив Веріті носа і рота, щоб удати, ніби вона задихнулася усі сні. Нещасний випадок.
Через сім місяців. Лоувен вагітна, вона вже має затверджені плани всіх трьох книг, пише чорновик першої. Джеремі радий, що стане батьком донечки. Вони вирішують продати похмурий будинок і перебратися в інший. Коли вони забирають останні речі, Крю каже, що ледь не забув взяти те, що в маминій кімнаті під підлогою. Лоувен згадує, як на радіоняні Веріті була навколішках на підлозі. Піднімається нагору і дістає зі сховку з-під підлоги листа Веріті до Джеремі.
У листі написано, що агентка Веріті порадила писати більш похмуро, аби її книги продавалися. Вона порадила зробити вправу: щоденник антагоніста. Геть усе, що було в щоденнику — вигадка. Але Джеремі не знав про цю вправу. Він прочитав щоденник після смерті Гарпер. Він оскаженів та ініціював нещасний випадок, врізавши машину в дерево. Після коми Веріті хотіла обдумати, як діяти, бо все свідчило проти неї.
Веріті боялася, що Джеремі здасть її поліції та відбере Крю. Тому вона схопила за можливість втекти. Це стало більш реально зробити, коли Джеремі захопився новою письменницею. Веріті перед втечею хотіла знищити рукопис, але не знайшла. Він потрапив до рук Лоувен.
Лоув знищує листа від Веріті. Вона вирішує забути про все погане. Вона і вірить, і не вірить написаному. Бо не знає напевне, що з цього правда. Можливо, Веріті хотіла просто себе виправдати.
Кінець книги. Додатковий розділ. Через 6 місяців. У пари народилася Нова. Материнство поглинуло Лоувен, вона не розуміє, як про власних дітей можна було навіть уявляти страшні речі та описувати їх, як Веріті. Але Лоувен навіть у гармонії з Джеремі не відпускає суперництво між нею та Веріті з рукопису. Хай навіть то була неправда, вона змагалася з нею за звання найкращої коханки, письменниці.
Лоувен може знову завагітніти, бо вони не захищаються. Крю іноді лякає Лоувен своїми вчинками. Наприклад, до народження Нови він сказав, що дівчинка все одно помре. Джеремі та Лоувен ведуть відлюдькуватий спосіб життя. Одного разу, коли вони вчотирьох були на пляжі, Джеремі побіг на пробіжку. До Крю підійшла Патрісія, подруга Веріті. Вона здивувалася, що в нього вже є сестричка. Джеремі наказав забрати дітей, а сам напав ззаду і втопив Патрісію, щоб вона нічого не розбовкала. Лоувен була сама не своя, але вона не викликала 911. Але ця схема їй геть не сподобалася. Вона почала боятися Джеремі.
Вона розривається між вибором: тікати чи бути спільницею. Поки вони кохалися в душі, Нова кричала, і Крю виніс її на вулицю, щоб не заважала. Хлопчик переніс стільки психологічних травм що тепер сам може бути небезпечний. Він і його батько.
Кінець. Я собі в голові накрутила набагато більше, ніж насправді виявилося. Навіть підвал не знадобився. Але цікава думка про те, що Крю може бути небезпечним, з генами своєї матері та батька. Лоувен може чекати дуже сумна доля, якщо Джеремі вирішить її позбутися. Книга непогана, на 4 з 5, але трохи не вистачило гостроти, ще й авторка явно передали куті сексу.
