Давно хотіла познайомитися з цим автором і його славнозвісним Дискосвітом. Террі Пратчетт — маестро гумористичного фентезі, він писав дотепно і легко, йому справді вдалося кілька разів мене розсмішити. Це — один із беззаперечних плюсів книги.
Детальна рецензія на повноформатний альбом полтавського альтернативного метал-гурту Burned Time Machine
Другий альбом гурту Prymara - це реліз, що обов'язково заслуговує на місце у вашому плейлисті та здібний розігнати хмари над головою в найгірший день із найгіршими новинами.
«Ловці променів» — це не просто книга, це унікальна подорож у світ японської поезії, перенесеної в український контекст. Читайте рецензію літкритикині медіа «Bestseller» Ангеліни Іванченко, щоб відчути, як східна поетика може проникнути в глибини душі та залишити на серці слід.
Огляд на A Plague Tale: Innocence (2019) A Plague Tale: Innocence - проблемна гра. Але вона має хороші оцінки критиків й гравців. Невже "Чумова байка: Безвинність" - схований діамант 19-го року? І чи варта вона бодай якоїсь уваги сьогодні? Про її плюси, проблеми та їх причини.
«Сестри Річинські» – це не просто сімейна сага. Це прониклива подорож у складний світ жінок, які вчаться виживати у жорстких умовах 20–30-х років. Що робить цей роман таким особливим, що його порівнюють навіть з «Грою престолів»? Читай рецензію від Соф‘ї Єрмакової!
Вже давненько фільми Марвел вважають низькопробними попкорновими каруселями з роздутими бюджетами. Супергеройка Марвел - це фаст-фуд зі світу високої кухні.
Чому книга «Афера. І нічого зайвого» стала несподіваним літературним досвідом критикині? Що спільного в книги сучасної української авторки Альони Рязанцевої з «11 друзями Оушена» та «Гострими картузами»?
Світ, де межі між реальністю і магією стираються, а сучасний Київ опиняється захоплений хаосом. У рецензії, авторка медіа Bestseller — Катерина Колесник, детально розглядає книгу Валентина Поспєлова «Стокгольм» та ділиться своїми враженнями.
Французький фільм, який може зігріти Ваш вечір після довгого тяжкого дня.
Завданням було прочитати найтовстішу книгу у своїй бібліотеці, а це у мене виявилася «Колонія» Макса Кідрука. Тож розпочався процес читання.
Як і в "Batman: Caped Crusader" (2024), у "Відьмакові 3" головний герой майже не з'являється у "кадрі", схоже це новий woke-тренд: прибирати з суто чоловічих творів -- чоловіків.
Я розумію тих, хто любить цю книгу. І розумію тих, хто ненавидить її. Але, швидше за все, я належу до табору перших. Чому? Напишу про це нижче — зі спойлерами.
Рецензія на сольний стендап-концерт Дмитра Білоуса «Золотоворітська комедія», український стендап
На відпочинку я захотіла почитати щось легке. У пам'яті зринула обкладинка книги “Сім чоловіків Евелін Г'юґо”, однієї з найбільш популярних сьогодні книжок, на яку написано вже, мабуть, сотні рецензій.
На початку був налаштований до вражального, ефектного читання, яке не просто запам'ятається, а закарбується в пам'яті, очікував повістярство в тому ж стилі Манна, який бачив, точніше -- чув, у "Чарівній горі", коли слухав аудіокнигу...
До читання Брауна передивився трохи не всі його екранізації і був неприємно (здебільшого) здивований...
Дивний серіял, полишив якісь непевні враження... з одного боку: класна мальовка в перших сезонах, класна анімація, звук, музика, озвучка...
Дітям це читати не можна, є адаптації для дітей, в яких відсутній крінж, але все одно, по-перше, художня цінність цих "пригод" дуже низька, по-друге, автор пропагує мілітаризм.
усе про серіали
Відгуки і власні твори
