Рецензія

Прочити книгу «Палімпсест. Вибране» від щирого серця рекомендую кожному, хто любить і цінує Україну: Кожен вірш можна і варто вивчати, читати, перечитувати, впиватися цією всеперегаючою любов`ю до України та нашого народу.

Попередження про спойлери: цей огляд обговорює сюжет і персонажів фільму.

Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.

Степан Процюк показує Франка не застиглим символом із підручника, а людиною, яка важко працювала, помилялася, страждала, кохала і водночас невтомно підтримувала вогонь українства.

Роман «Тім» – емоційна історія про справжню відданість, вміння цінувати неповторність кожної миттєвості життя, вміння бачити красу в кожній квітці, лагідному подиху вітру на шкірі оголеного тіла.

Чи може художній роман стати документом епохи? Чи здатна література зберегти людські голоси тоді, коли історія ще триває? Саме такі питання виникають після прочитання нового роману Оксани Радушинської «Псалом Давида».

Розповіді захисників Аеропорту Донецьк, зібрані авторським колективом журналістів «Радіо Свобода» стали основою книги «Аеропорт Донецьк 242. Історія мужності, братерства та самопожертви».

Читайте «Країну гіркої ніжності», якщо хочете спробувати наблизитися до розгадки таємниць трьох жіночих душ, що безкомпромісно, ціною втрат прямували до свого щастя, падали, знову підводились, проте ніколи не опускали рук, і були впевнені, що заслуговують лише найкращого.

Кожна сторінка книги, наче просякнута запахом палаючих шин, гуркотом барикад, чорними сльозами туги за полеглими побратимами, що віддали своє життя заради того, щоб у кожного, хто живе в цій країні з’явилась надія на майбутнє для себе та своїх дітей,

«Соло для Соломії» - життєпис що схвильовує і вражає найтонші фібри душі, збурює емоції та відчуття, бо в певному сенсі, кожна людина щодня стикається із вибором між обов’язком перед батьківщиною та родиною, коханням та зрадою, бездушністю та співчуттям.

«Букову Землю» неможливо читати швидко, для розваги, адже перед нами родинна сага, історичне дослідження.

Як засвідчує мій досвід та практика читача, для читання кожної книжки настає свій час, коли краще та глибше, більш увиразнено розумієш кожну думку, що сповнена виваженості, стійкості, неповторності, непроминальної цінності кожного дня.

«Українець - не лише той, чиї діди і прадіди були українцями, але й той, чиї діти будуть українцями». Ділюся архівною рецензією на книгу.

Завжди ставлюся з певною пересторогою до літератури психологічного спрямування, тим паче, коли прочитав на обкладинці нової книги Віктора Франкла «належить до десяти книжок, які найбільше вплинули на життя людей в усьому світі».

Роман «Лицарі любові і надії» вже став непересічним, надзвичайно вагомим явищем сучасного літературного українського процесу саме завдяки правдивості та документальності оповіді. Цю літературну працю справедливо називають «підручником патріотичного виховання».

Анастасія Левкова дуже правдиво розповіла про реальну ситуацію в Криму після незаконної анексії півострова росією у 2014 році.