Дайджест нових альбомів
Підбірка невеличких оглядів нових альбомів за останній місяць, які я регулярно пишу для своєї спільноти та якими тепер буду ділитися й тут

Підбірка невеличких оглядів нових альбомів за останній місяць, які я регулярно пишу для своєї спільноти та якими тепер буду ділитися й тут

Продовжую викладати мої міні-огляди які я колись писав в ТГ

Я бачу, що декому сподобались мої невелички огляди на видатні альбоми тому продовжую викладати тут архів того, що я колись писав на своєму ТГ каналі. На цей раз альбомів буде реально багато)

Написав про «чисту творчість», що є головною рушійною силою розвитку музики, а також про те чому сьогодні її перспективи виглядають все більш примарними

Альбом, що став квінтесенцією творчості Костянтина. Мікс лоуфайного інді/слакер року, з шумним шугейзом та плаваючими дрім-поп гармоніями. Але, як я вже казав на стрімах: «це лоуфай, який звучить не як лоуфай», бо тут просто шикарний саунд-дизайн та продакшн.

З цим альбомом сталася парадоксальна ситуація, адже якби він так сильно не «вистрелив» та не став вірусним, а ви б казали що він вам подобається, то вас би назвали дивним снобо-задротом, що любить музику «не для всіх».

Не сказати, що я був супер великим фанатом Neurosis, тому коли піднявся скандал через їх вже колишнього фронтмена Scott Kelly, який довгий час знущався над своєю сімʼєю, він якось пройшов повз мене.

Чесно кажучи, коли я слухав перші сингли цього гурту, я поняття не мав, що перед нами насправді Cameron Picton, басист та вокаліст, вже не існуючих black midi. Але коли я почав слухати його дебютний альбом та нарешті звернув на це увагу - не сказати щоб сильно здивувався.

Друга частина міні-оглядів які я колись писав в своємо ТГ каналі. Каналу вже немає, але оглядів залишилось чимало, тож перенесу їх сюди.

Чому дебютник sportcafe дуже важливий для української музики і чому його варто послухати?

Поверхнево Dopeotter здається типовим сценічним «Dope+name» стоунер-проєктом із жартівливим ухилом....

Дніпровський дует Влада та Насті представив свій перший повноформатний альбом. Це спроба переосмислити естетику 70-х через призму сучасного українського інді

Невеличкий огляд без натяків на експертність.

Ми завершуємо цей рік особливим текстом. Рецензія на «Машину для трансляції снів» Паліндрома — це глибоке художнє полотно, яке ми свідомо притримали до грудня, щоб поставити крапку (чи трикрапку) у нашому 2025-му.

Розповідаємо чому новий альбом Чортополох унікальний та в чому його особливість.

«Порізано Бритвою Оккама» від FRANCO - це не реліз для фонових плейлистів. Це запис, який хочеться розгортати, як лист, де на кожній сторінці - окремий нерв.

«Коли серце твоє горить» — тріумфальне повернення Omana

журнал про українську музику
Пишу про музику