Всі ми згодні що агресивний несмак це хвороба, яка звісно ж присутня й в музичній сфері. І хоча хвороба ця на жаль, невиліковна, це не означає, що ми не маємо з нею боротись. Але перед цим потрібно зʼясувати, які ж симптоми вказують на агресивний несмак, якщо мова йде про музику?

Підбірка невеличких оглядів нових альбомів за останній місяць, які я регулярно пишу для своєї спільноти та якими тепер буду ділитися й тут

Я завжди безмежно вдячний гуртам, що випускають повноформатні альбоми. Це мій улюблений формат споживання музики, адже він дає найбільш повну картину того як, та в яку сторону розвивається гурт

Продовжую викладати мої міні-огляди які я колись писав в ТГ

Таку річ як drone metal насправді важко оцінювати. Можна довго інтерпретувати абстрактні довжелезні композиції, розповідаючи що в них чується та випливає в уяві, але ось саме оцінювати дуже важко.

Я бачу, що декому сподобались мої невелички огляди на видатні альбоми тому продовжую викладати тут архів того, що я колись писав на своєму ТГ каналі. На цей раз альбомів буде реально багато)

Написав про «чисту творчість», що є головною рушійною силою розвитку музики, а також про те чому сьогодні її перспективи виглядають все більш примарними

Альбом, що став квінтесенцією творчості Костянтина. Мікс лоуфайного інді/слакер року, з шумним шугейзом та плаваючими дрім-поп гармоніями. Але, як я вже казав на стрімах: «це лоуфай, який звучить не як лоуфай», бо тут просто шикарний саунд-дизайн та продакшн.

З цим альбомом сталася парадоксальна ситуація, адже якби він так сильно не «вистрелив» та не став вірусним, а ви б казали що він вам подобається, то вас би назвали дивним снобо-задротом, що любить музику «не для всіх».

Не сказати, що я був супер великим фанатом Neurosis, тому коли піднявся скандал через їх вже колишнього фронтмена Scott Kelly, який довгий час знущався над своєю сімʼєю, він якось пройшов повз мене.