Музика

Що слухали в Європі 27 квітня – 3 травня

Таку річ як drone metal насправді важко оцінювати. Можна довго інтерпретувати абстрактні довжелезні композиції, розповідаючи що в них чується та випливає в уяві, але ось саме оцінювати дуже важко.

стаття з фензіну «ФонтарЪ» №14 про Suicidal Tendencies, Майка М’юіра, американський hardcore, скейт-панк, crossover thrash, DIY-принципи і боротьбу з музичною комерцією.

Музика — більше, ніж звук. Це невидима сила, яка торкається найпотаємнішого, допомагає пережити біль і знову знайти себе. Музика вміє говорити з душею без слів. Вона повертає до спогадів, заспокоює серце й відкриває шлях до нового початку.

Я бачу, що декому сподобались мої невелички огляди на видатні альбоми тому продовжую викладати тут архів того, що я колись писав на своєму ТГ каналі. На цей раз альбомів буде реально багато)

Авторський еквіритмічний переклад українською + згенерований ШІ музичний твір на його основі

Музикологічна стаття щодо жанру gothic metal (готичний метал)

Написав про «чисту творчість», що є головною рушійною силою розвитку музики, а також про те чому сьогодні її перспективи виглядають все більш примарними

Альбом, що став квінтесенцією творчості Костянтина. Мікс лоуфайного інді/слакер року, з шумним шугейзом та плаваючими дрім-поп гармоніями. Але, як я вже казав на стрімах: «це лоуфай, який звучить не як лоуфай», бо тут просто шикарний саунд-дизайн та продакшн.

З цим альбомом сталася парадоксальна ситуація, адже якби він так сильно не «вистрелив» та не став вірусним, а ви б казали що він вам подобається, то вас би назвали дивним снобо-задротом, що любить музику «не для всіх».

Не сказати, що я був супер великим фанатом Neurosis, тому коли піднявся скандал через їх вже колишнього фронтмена Scott Kelly, який довгий час знущався над своєю сімʼєю, він якось пройшов повз мене.

Про службу в СБС, “Холодний Дом” і хуйовий звук поговорили з Дмитром Однороженком (гурт “хейтспіч”).

Що слухали в Європі 20-26 квітня

Сьогодні я задумався над тим, що стало причиною того, що ми, українці, на мою думку, сильно «випали» зі світового музичного контексту. І я зараз кажу не про українських музикантів та їх творчість, а про слухачів.

Після свого hyperpop дебюту та пишного диско-попу на другому альбомі, Catherine, відчуваючи силу тренду який тягнеться від супер-популярного Brat, також випускає умовний рейв трібʼют, що насправді пасує її розпущеному та відверто хуліганському образу найбільше.

Чесно кажучи, коли я слухав перші сингли цього гурту, я поняття не мав, що перед нами насправді Cameron Picton, басист та вокаліст, вже не існуючих black midi. Але коли я почав слухати його дебютний альбом та нарешті звернув на це увагу - не сказати щоб сильно здивувався.