Що робити, якщо виникає бажання ще глибше зануритись у світ альтернативної музики?
Спробуйте ввімкнути Foa Hoka. Для тих, хто нечасто стикався з нойзом та шугейзингом, незвично. Це не проста стадіонна мелодика хард-року.
Це не виважено-драматичні контркультурні тексти дум-металу або симфо-металу з послідовним розгортанням сюжету. Це навіть не ніжні нашіптування дрім-інді-попу, як CocoRosie.
Це глибинна деконструкція звучання та насиченість сенсів, як у концепт-альбомах численних музикантів, а ще й значна наполегливість авторів, які, очевидно, багато читали, ще більше слухали й навчилися оминати нищівну критику “перегодованих” витонченими досвідами оглядачів.
Здавалося б, гурт можна поставити в один ряд з Tool та The Mars Volta, але мапа не є територією, тож потрібно помножити все це на явні й таємні перешкоди, які доводилося долати виконавцям на шляху до нових звучань та ідей.
Екзотичним для України та приємним для іноземних поціновувачів експериментальної музики є й позиціювання музичного бренду Foa Hoka.
Фрукт рідкісний, незвичний, не на щодень. Для когось він буде надто інтелектуально-претензійним. Для когось - надто похмурим, хоч і технічним. Хтось шукатиме алюзії й ремінісценції в самих по собі відеорядах (а вони нові!), а хтось, прослухавши, знову повернеться до більш зрозумілих бенгерів від Foo Fighters чи навіть емо-балад від Good Charlotte.
Є люди, які формують плейлисти “під настрій” і є ті, хто їх вибудовує “під задачу”. Так, складно плести мереживо змістів та оновлювати його, аби подолати інерцію часу. Так, доводиться шукати нових рішень, та результат вартий того.
Гурт існує давно, на диво, ще з 1991 р. Дізнавшись про нього, слухачі зможуть не просто розширити свої естетичні обрії, потішити себе знанням нової комбінації літер, а ще й змінити ставлення до ШІ.
Так, доволі цікаво, що музичний колектив, який є нонконформістським та неординарним, звернувся до штучного інтелекту. Втім, кліп є не менш “постнекласичним”. Дарк-естетика, деякі кадри нагадують про ‘Nine Inch Nails’ зразка кінця 1980-х - початку 1990-х рр. Інші миттєвості можна трактувати як відлуння стилістики кліпів Мілен Фармер та Cirque du Soleil водночас.
Як міг імідж Foa Hoka настільки змінитися? В чому секрет перевтілення? Можна припустити, що саме в книгах, кіно та подорожах закинутими об’єктами учасники гурту шукали натхнення для ребрендингу й камбеку. Мінімалізм звуку компенсується складністю сприйняття пауз, від особистої лірики - до інтелектуальних пошуків та філософських узагальнень, не оминаючи меми й загальну “багатошаровість”. Музиканти Foa Hoka вже давно нелінійно подорожують. Для критиків - захоплюючі експерименти, для мас - круті концерти на розігрівах західних зірок, для історії та розвитку естетики - креативний мерч.
Це більше ніж просто гурт. Це епоха.
NB! Альбоми гурту доступні на стрімінгових сервісах
© Martinella, 2025
