Метал

«Люди спускалися і кидали в нас все, що завгодно, крім каменів», — вокаліст Slipknot Корі Тейлор

Вечір Хеллоуіну виглядає ідеальним моментом щоб розповісти про музичний гурт, який своєю стилістикою прекрасно вписується в дух цього свята. Гурт в якому зомбі грають дуже чіпучий і яскравий метал.

Новий альбом івано-франківських авангардистів Azimut занурює в інфернальну атмосферу витонченого постметалу.

Рецензія на один з найважливіших альбомів осені з найбільшою колаборацією артистів, які привнесли в альбом своє бачення і зробили його найкращим у 2024-му

Мені щось набридло згадувати дев’яності обов’язково прикольними. Бо хто я такий, щоб претендувати на якусь ностальгію за ними, якщо належу тому часу лише номінально - свої перші п’ять років (де три з них я ще інстинктивно хавав землю).

Колишня дівчина Браяна Ворнера — Еван Рейчел Вуд — звинуватила його в насиллі. Опісля учасники колективу Marilyn Manson розірвали з ним стосунки, лейбл Loma Vista відмовився від співпраці, а суспільство вимагало розірвати співака на шматки. І так його кар'єра призупинилась.

Здається за весь час ведення цього блогу я не зачепив жодного гурта основним жанром якого є готичний рок чи метал. Думаю час це виправити і у мене є для цього доволі цікавий кандидат. Цікавий як своїм звучанням, так і певними “кадровими” моментами.

The Fabulous Killjoys - група чотирьох підлітків, які базувались в одному із закладів у зоні 6. Їхній лідер Party Poison, якого грає Джерард Вей (Майкі Вей Kobra Kid, Френк Ієро Fun Ghoul, Pей Торо -Jet Star).

«The Black Parade» зарекомендував My Chemical Romance як колектив, який вміє дивувати. Проте здавалось, ніби це лише частина грандіозного плану. Вокаліст MCR Джерард Вей повільно, але майстерно прокладав дорогу для гурту, якою вони успішно крокували й будували власну історію.

Важка і танцювальна музика здаються практично природними антиподами, але іноді ці дві стихії зливаються в щось єдине. За роки вишукування різних рок-цікавинок у мене зібралась невеличка колекція таких гібридів і сьогодні настав час нею поділитись.

Чи потребував світ чергового рок-альбому? Ну може й так, а може й ні. My Chemical Romance принаймні не збирались випускати ще один постхардкорний альбом, а планували пройтись світом чорним парадом, що деякі безчестиві люди прозвали маршем на смерть.

Вже пройшло два роки відтоді як вони вперше оселилися в Лос-Анджелесі. Група виросла, м'яко кажучи. І це тиснуло на них, адже від MCR очікували чогось масштабнішого.

Якось вже мав спробу розповісти про концепцію «Three Cheers for Sweet revenge», але не дуже вдалу, правду кажучи. Тому є сенс повернутись до цього альбому і розповісти всю історію з початку. Чи з кінця?

Джерард Вей якось люб’язно пояснив перед живим виступом, що пісня «You Know What They Do To Guys Like Us In Prison» — це, даруйте, «про знущання у в’язниці, яке вам подобається».

Ніхто й гадки не мав як зміниться світ після релізу 2 альбому My Chemical Romance — «Three Cheers For Sweet Revenge».Ще до виходу альбому — коли у них брали інтерв'ю — вони й близько не нагадували тих зухвалих емо-хлопаків, якими стали після його релізу.

3 моменту релізу дебютного синглу Static Dress постійно набирали обертів. Спочатку EP «Prologue...», гастролі, зйомки відео, і потім дебютний альбом «Rouge Carpet Disaster». Завдяки йому аудиторія зросла, як і самі учасники колективу.