Birth Of The Shepherd – Undergod (LP, 2025). Рецензія

Undergod: DIY-перфекціонізм, що вражає

Слухати: https://distrokid.com/hyperfollow/birthoftheshepherd/undergod

Коли учасник гурту особисто надсилає тобі альбом, вказуючи серед впливів Opeth та Necrophagist, проігнорувати його неможливо. Для мене, як для шанувальника Opeth, це стало достатньою причиною, щоб познайомитися з відносно молодим гуртом Birth Of The Shepherd та їхнім другим повноформатним альбомом Undergod. Особливого шарму історії додає той факт, що учасники гурту — молоді студенти, які живуть у Словаччині, сповідують DIY-підхід, записуючи всю музику в домашніх умовах.Тепер можете собі уявити як виглядає прогресивний DIY-метал. Це коли все своїми руцями робиться.

Заради чистоти експерименту я прослухав і дебютний альбом Foreshadowed (2024), і мушу визнати: різниця між релізами колосальна. На Undergod якість звуку, технічність та композиторська складність зросли в геометричній прогресії. Складається враження, що музиканти поставили собі за мету перевершити самих себе, довівши продакшен до ідеалу. Не виключено, що хлопці й музику слухають у Flac версіях.

Звук на Undergod — це окрема тема для розмови. Він настільки чистий, відшліфований та стерильний, що створює парадокс: з одного боку, це вражаючий рівень для домашнього запису, де чутно найдрібніші деталі навіть у бюджетних навушниках. З іншого — ця вилизаність подекуди позбавляє музику живого нерва та бруду, роблячи прослуховування аж надто комфортним, а все, що я чую, до біса асептичним і відточеним до блиску. Хотілося, бодай якусь помилку тут почути! 

Що стосується музичної частини, то тут музиканти вправно жонглюють жанрами. І їхньою насиченістю я захоплююся, бо такій майстерності тільки позаздриш, у хорошому сенсі слова. В основі лежить прогресивний дезметал, але він щедро приправлений елементами ню-металу, хардкору, металкору та мелодійного дез-металу. 

Вступний трек «Things At Their Prime» одразу демонструє цей підхід: він починається з мелодійних малюнків у дусі MDM, а потім розганяється до швидкостей, що нагадують мелодійний постхардкор з його нервовими рифами.

І тут ми підходимо до головної проблеми альбому — його невблаганної щільності та тривалості. Birth Of The Shepherd ніби прагнуть втиснути в кожну хвилину максимальну кількість звукової насиченості: складні технічні пасажі, довжелезні сольні партії (по 2-3 хвилини!), брейкдауни та нескінченний потік рифів. Музика не дає перепочинку, пручи вперед, як танк. Це вражає, дуже вражає, але водночас сильно втомлює. Тож, власне перший трек уособлює, в принципі, збірний образ, усе те, чим колись славився МДМ та металкор другої хвилі.

Композиція «The Kindest of Kinds» є чудовим прикладом цього підходу та його двоякості. З одного боку, тут чудова, більш збалансована композиторська робота, де мелодії плавно перетікають одна в одну, а хлопці зосереджені на відточенні конкретної фігурації, хоча й так навалюють досхочу. З іншого — трек здається невиправдано затягнутим. Кути можна було б пообрізувати, форму й стиль округлити, а трек би не втратив нічого, що якийсь там гітарний риф звучатиме на кілька секунд коротше.Виникає питання: чи зможе гурт утримати увагу слухача таким безперервним потоком звукової хвилі?

Подальші треки продовжують цю лінію, хоча й пропонують певну різноманітність: акустичні вставки («Cry-Stained»), споукен-ворд українською («Self Dug Grave»), атмосферні інструменталки з елементами построку («Betrayal», «Wrong Riddance / The Dawn»). Останні дві композиції взагалі хочеться виділити як єдине ціле — це цікаві та винахідливі інструментальні полотна. Треки, в цілому мають достатньо хороше, щільне аранжування, а їх розгониста енергетика, ну точно, не дозволить слухачеві занудьгувати.

Undergod — це альбом, що викликає подвійні почуття. Він має всі шанси вразити слухача, який любить інтенсивну, технічно досконалу та щільну музику, де чимало звукових деталей, сотні рифів, які потрібно складувати у конструктор. Проте його надмірна тривалість та щільність можуть так само легко відштовхнути. Бо саме це відчуття затягнутості мене весь час бентежить.

Враховуючи, що це робота молодих студентів, створена власними силами в домашніх умовах, рівень їхнього професіоналізму та перфекціонізму викликає щире захоплення. У молодиків досвіду явно не стільки як у Джона Петруччі, але видавати такі соляки, довжелезні програші, не будь-хто може. Birth Of The Shepherd — беззаперечно талановиті інструменталісти, які створили альбом, що заслуговує на увагу, повагу та... терплячого слухача.