Фільми та серіали, котрі я подивився в перший місяць осені 2025 року: проєкти, що рекомендую, які сподобались, а також ті, що виявились поганими, на мою думку
«Анон» — недооцінена стрічка Ендрю Ніккола, творця фільмів «Ґаттака», «Шоу Трумена», «Час», «Збройний барон», який завжди чудово втілює футуристичні ідеї контролю, проривних технологій та ризиків. Його сюжети про конкретних людей на тлі подій, які змушують задуматися про майбутнє
У цій статті ми поговоримо про фільм, у якому Гічкок змусив театр схилитися перед камерою — «Мотузку» 1948 року.
Він навчив нас дивитися на світ як на сцену, де навіть найменший жест може викликати захват або сльози. Стівен Спілберґ не просто знімав фільми — він створював емоційні ландшафти, які зачіпають глядача всередині, і водночас винайшов нову еру блокбастерів.
Кіномузика часто асоціюється з потужними, мейнстримними саундтреками: оркестри, гучні удари та мелодії. Але за гучними темами і блокбастерами існує зовсім інший світ — тихий, мінімалістичний, експериментальний, де музика не лише супроводжує кадр, а сама стає емоційним героєм.
Почитавши різні інсайди останніх днів, коментарі причетних, є розуміння того, що студійні боси Paramount Skydance як завжди бачать глядачів тупими людьми, котрі не розберуться чи їх увага буде розосереджена, бо інакше пояснити рішення закрити «Dexter: Original Sin» не можна ніяк
승부 / Seungbu / The Match — один з кращих фільмів 2025 року. Класична історія протистояння майстра і його учня — двох знакових гравців у ґо. Південнокорейська стрічка першочергово не про настільну гру, а про людей, чия дружба і ворожнеча зав'язалися завдяки спільній пристрасті
Друга підбірка Хибогляду 2025. У пошуках гарних стрічок були розширені тематичні, жанрові та географічні межі. Стрибаю, наче живчик, по історії кіна, але ніхто мене не зупинить. До біса авторську теорію кіна, кожну стрічку тут розглядаю в своїй окремішності. Приємного читання.
Всі опасіння, які виникли після перегляду прем'єрних епізодів «Dexter: Resurrection» випарувались. Сценаристи розвивають події стрімголов, нарощуючи напругу на декількох напрямках. Порівнюючи з «Новою кров'ю», «Воскресіння» виходить більш об'ємним і насиченим сюжетними лініями
Фільм «Виживуть тільки коханці» (Only Lovers Left Alive)
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
У цій статті ми розповімо про фільм «Людина, що спить» – стрічку, яка досліджує самотність, відчуження та внутрішню тишу, використовуючи мінімалізм і повільний ритм замість традиційного сюжету.
Тепер, коли Європа занедбала традиції, релігію, аристократію тощо, де добро, а де — зло, не так просто зрозуміти. Втім, думаю, надія все-таки є. Мистецтво — ця надія.
У цій статті ми розберемо, як фільм Жана-П'єра Мельвіля «Двоє на Манхеттені» втілює головне правило кіномови — «показуй, а не розповідай» — через історію нічного розслідування французького журналіста та фотографа у Нью-Йорку.
Я норм
Кінокритик
