Перша реакція на “Університет Чупарського”
Сьогодні у нас огляд на вже нашумілий анімаційний серіал. «Університет Чупарського». Відразу попередження. Серіал не для малечі. Напевно, вік аудиторії від 16 і старше. Допис буде побудовано так:
Сьогодні у нас огляд на вже нашумілий анімаційний серіал. «Університет Чупарського». Відразу попередження. Серіал не для малечі. Напевно, вік аудиторії від 16 і старше. Допис буде побудовано так:
Серіальне втілення серії книжок «Percy Jackson and the Olympians» Ріка Ріордана виявилось, на превеликий жаль, невдалим. Не дивлячись на участь автора першоджерела, шоу абсолютно не використовує свій потенціал, пропонуючи глядачу прохідний проєкт на виході. Огляд першого сезону
«Ехо» — перший серіал кіновсесвіту Marvel із «дорослим» рейтингом і черговий провал медіафраншизи в усіх аспектах. Пройдемося по ґрунтовним недолікам шоу (сюжет, герої, логіка подій, екшен та інші), констатувавши незаперечний факт максимальної деградації раніше знакової франшизи
Думки після перших трьох серій шоу «Criminal Record» з Пітером Капальді та Каш Джамбо. Гарний початок детективного сюжету з певними секретами, оповідь втягує, щоб дивитись далі. Розгорнутий коментар на проблемні соціальні теми інколи виглядає досить випуклим
Фінал і розкриття вбивці екранізації роману Гарлана Кобена вартує того, щоб додивитись серіал «Fool Me Once» до кінця. В інших аспектах хотілося б ритмічніший сюжет. Візуальна складова, актори, музика — загалом стандартно, без вишуканості, яскравих робіт чи вад
«Тед» — дійсно якісний серіал. Непристойностей вистачає, але Сет Мак-Фарлейн таким потоком навалює жарти, що на виході маємо невимовно багато дотепних і якісних речей в плані гумору. Шоу виглядає таким, ніби було зроблено у 90-х. Проєкт краще оригінальної дилогії
Нещодавно стартував четвертий сезон антології «True Detective». По одному з шести епізодів цієї історії поки зарано щось остаточно стверджувати, проте вже точно можна відмітити, що «Нічна країна» виглядає як окремий твір, який видали під обкладинкою знаменитого бренду
Сьогодні розкажу про серіал Погань та як він заново відкрив жінок. У центрі сюжету - та сама "погань", рядова безіменна тридцятирічна героїня, яка абияк самотужки тримає на плаву кафе з морськими свинками, бо його співвласниця і за сумісництвом її найкраща подруга померла.
Якщо вам дуже сподобався Паперовий будинок, то ви можете без вагань відкривати цей серіал та починати перегляд, бо автори просто зробили стильне продовження тієї самої історії. Але нажаль зробленого не вистачає для того, щоб картина сподобалася навіть фанатам всесвіту.
Як тільки у індустрії наступають важкі часи, а у відомих режисерів та продюсерів закінчуються гроші, вони починають вигадувати велосипед, щоб можна було трохи заробити.
На фоні виходу другого сезону, хотів би нагадати кому підходить цей серіал та як він чудово занурює у свою атмосферу.
Чи готова ти прийняти виклики, що підготувала доля? Що робитимеш, якщо система — єдине, що дає тобі сил триматися на ногах? Як вдієш, коли це, можливо, твій єдиний шанс нарешті зробити все правильно? Як довго ще зможеш брехати на роботі, в родинному колі, самому собі?
Сьогодні поговоримо про об’єднання та трансформацію великих фільмів у серіали та спробуємо розібратися, навіщо глядачам дивитись нову історію про Локі.
...а потім її з'їв троль, олень відкусив жопу хлопчику, велетні зійшли на своїй зупинці а мама підробляє маяком. Все це і багато інших пригод можна побачити у Гільді.
Колись ми дивилися історичні фільми та серіали з захопленням, потім зі сміхом, зараз з рукою біля лоба.
Це один з найкращий серіалів останнього часу. Це перша думка, яка була в моїй голові після перегляду трьох епізодів цього серіалу. Але додивившись серіал до фіналу, я зрозумів, що знову зробив занадто гучний поверхневий прогноз.
Це знову історія рімейку, яка начебто повинна підкреслювати кризу свіжих ідей, але в цей раз не все так однозначно. Виявляється, що можна робити гарні історії майже без прив'язки до минулої оригінальної роботи, а просто перенести на екран улюблених героїв.
Наразі нових прем'єр не так багато, тому почав передивлятися торішні серіали, які вийшли дуже непоганими, але я їх чомусь пропустив. Іноді картина може бути доволі просто зроблена, але першоджерело історії настільки сильним, що серіал чіпляє. Так вийшло з цим Списком смертників.
Стівен Содерберг зробив дуже багато для глядачів, але було це вже доволі давно. В останні роки він не демонструє успішних результатів, а скоріше просто знімає для себе якісь оригінальні ідеї.
Вирішив подивитися серіали, які використовує Захід для того, щоб поширити свою пропаганду на громадян завдяки культурним проєктам. Виглядає не дуже переконливо та не зрозуміло навіщо вони працюють з настільки слабкими історіями.
амбасадорка пера, 23 y.o ♓
усе про серіали