Всі опасіння, які виникли після перегляду прем'єрних епізодів у середині сезону випарувались. Сценаристи розвивають події стрімголов, нарощуючи напругу на декількох напрямках.
Порівнюючи з «Новою кров'ю» (9 сезон), «Воскресіння» (10 сезон) виходить більш об'ємним і насиченим сюжетними лініями. Складається враження, що наразі умовна кнопка «стоп» відсутня, творці більше ризикують, більше заграють з глядачем, тобто діють на полі оригінального серіалу краще саме зі знайомими всім елементами, йдучи протореними стежками. Так, вони вивірені, за професіоналізмом і поверненням Декстера в стрій приємно спостерігати, але наразі чогось кардинально нового нам не пропонують. Все це відбувається саме через той темп і перипетії, в які загнали персонажа в цьому сезоні: більше вбивць, потенційних загроз і екшену.
Пройшовши екватор, сезон нарешті звертає на стежку дослідження сутності Декстера, його відносин з сином, і весь розвиток героя концентрується на цьому аспекті. Це прям великий плюс, адже сценаристи не «перегріли» цей момент, дали трохи часу Декстеру вклинитись в таємне товариство серійних убивць, повернути старі інстинкти, трохи відрефлексувати обом, й далі піти стежкою примирення і порозуміння.
Оцінки серій сезону на IMDb · 8,9 · 8,8 · 9,3 · 9,7 · 9,2 · 9,5 · 9,6
Перші три епізоди виявилися трохи поспішними, в них вмістили експозицію багатьох майбутніх подій. Починаючи з четвертої серії, сценаристи знайшли баланс. Діалоги між Декстером і Гаррісоном добре написані, Джек Олкотт гарно відігрує душевні страждання й дилеми сина Моргана, а його сцени з детективом Воллес і Батістою виглядають переконливо. Сімейні сцени з Декстером (і Гаррі) дуже подобаються, це дійсно новий виток розвитку проєкту, як для самого Декстера, так і його наступника. В майбутньому спін-оф про Гаррісона подивився б з задоволенням, якщо для цього Клайд Філліпс вибудує прийнятні передумови.
Іронічно, що відсторонений ментально Декстер завів у перший день у новому місті друга, його прийняли в нову сім'ю, він швидко знайшов роботу і житло, а начебто соціально адаптований Гаррісон має лише одну подругу (вже дві, якщо враховувати 7 серію), й то колегу по роботі. Звісно, що це заслуга Гаррі, який вчив Декстера вписуватися в суспільство і носити маску середньостатистичної людини.
Акторський склад антагоністів у цьому сезоні сильний: Пітер Дінклейдж, Крістен Ріттер, Девід Дастмалчян, Ерік Стоунстріт, Ніл Патрік Гарріс й інші. Серійні вбивці різнопланові, хоч і мруть як мухи. Все-таки завжди знайдеться риба побільше. Сюжетна гілка про клуб серійних вбивць теж вдалася: плот твіст з Гаретом, вбивцею Близнюки, те, як Декстер переграв його з чаркою отруєного джин-тоніка (аля чаювання з Чарковим у Call of Duty: Black Ops Cold War), а також вбив іншого близнюка («It's obviously self-defense», — Джозеф Квінн), ходіння Декстера по лезу ножа, коли він видає себе за вегана Реда (смішна деталь, до речі), зала з трофеями, потенційні чеховські ружбайки на заключні серії.
Я помітив, що деякі фанати дуже очікують якихось несподіванок з великими покроковками з викриттям ближче до фіналу сезону, як от те, що Мія, вона ж Леді Помсти, жива. Чи Близнюків не могли б так просто вбити, а коли це сталося, то зробили то добре, але хтось з глядачів точно став жертвою своїх очікувань. Так само, останні тижні всі гадають хто ж виявиться Нью-Йоркським різником: Блесінг Камара, Леон Пратер, Джона Мітчелл (син Трійці, який востаннє з'являвся в 6 сезоні; він тоді орудував гаком) чи навіть хтось з детективів Воллес та Оліва, або ж це той, кого раніше ми не бачили. Перші троє цілком можуть підійти на цю роль. Камара має тяжке минуле в Сьєрра-Леоне, його свого часу змусили навіть вбити людину, коли він знаходився під дією наркотичних речовин, а мати його фігурально і фактично врятувала від темної стежки. Пратер, котрий психічно постраждав у дитинстві після смерті батьків у ДТП та подальшому спілкуванні з їх вбивцею, теж потенційний кандидат.
Мені здається, що дізнаємось таємницю цього маніяка ми вже в другому сезоні «Воскресіння», бо занадто багато чого треба вирішити за останні три серії. Звісно, сценаристи можуть зручно розташувати всі події таким чином, що за один сезон Декстер ще й вичислить і його, проте це вже якось занадто. Так, хоч буде інтрига для продовження. До речі, чомусь не покидає думка, що вбивця батьків Пратора знаходиться запроторений десь, і той його інколи навідує для розмов, а смерть була інсценована, коли Леон набув з часом великих статків.
Героїня Уми Турман поки розкрита найменше. Батіста продовжує копати під Декстера. Цікавий його фінал, думаю, що його може вбити Гаррісон, таким чином Кодекс не буде порушений Декстером. Або ж Енджел потрапить під «перехресний вогонь», коли дізнається про таємний гурток Пратера. Стане жертвою свого ж розслідування одинака без підтримки. Як же добряче Декстер виставив його в параноїдальному світлі людини, яка колись втратила колег, перед детективом Клодетт Воллес.
Відмічу, що взаємодія Декстера з Леді Помсти мені дуже імпонувала. Крістен Ріттер неймовірно органічна в цій ролі. Хотілося спостерігати за ними ще і ще. Декстеру за стільки-то років треба усвідомити просту істину: «якщо подія занадто добра, щоб бути правдою, тут точно є якийсь підступ». Хоча, у героя є певна слабкість до маніячок-месниць, тож творці заміксували Люмен Пірс і Ганну Маккей, яка ще потенційно могла вбивати згідно Кодексу Гаррі — прям ідеальна жінка.
Єдине в чому наразі програє нове продовження — це в сюжетній гілці антагоніста сезону. В «Новій крові» він був яскраво виражений, весь шлях Декстера вів до підтвердження своїх міркувань, пошуку доказів, вразливих місць і того самого ритуального моменту вбивства великого зла та повноцінного повернення Темного пасажира/попутника. Пропрацювання Курта Калдвелла було кращим, його вплив на містечко та обережність і продуманість лякали. Проте ще три епізоди попереду, й ми можемо отримати цікаве та інтригуюче завершення сезону, пов'язане з Леоном Пратером.
Підписуйтесь на канал у Telegram, в якому я здебільшого пишу відгуки на фільми і серіали (не тільки довгочити), інколи аналітичні розбори, добірки, а також пости про все, що торкає.
