СТБ Hallmark Movie: коли АІ використовується саме для того, для чого його винайшли

Я думаю, кожен хоча б раз в житті бачив або чув про Hallmark Movie - святкове кіно з дуже передбачуваним романтичним сюжетом, сумнівною акторською грою, акторами рівня випускного 9-го класу гімназії №2 ім. Лесі Українки, ще й найчастіше створені в атмосфері свят.

В Україні найближчим аналогом був би, скажімо, СТБ-слоп. Так, будемо вважати так. (Це міг би бути і Інтер-слоп, і ТРКУкраїна-слоп, і навіть СвітТіВі-слоп… але це полеміка).

Але сьогодні я знімаю свій освітній капелюх і не буду розповідати вам про щось нецікаве. Сьогодні ми проведемо експеримент.

Уявімо, що телеканал СТБ знімає різдвяний фільм.

Уявімо, що я, ваш любий Old St. Myk, як провідна фігура у світі Різдва, був запрошений продюсувати цей фільм.

Уявімо, що я поклав болт на це діло і віддав написання сценарію для цього фільму моїй АІ-моделі.

Стоп, останнє уявляти не треба. Ось він, цей сценарій. Цей майбутній шедевр кінематографічного мистецтва. Гордість троєщинського кіномузею. Те, що нарешті можна буде показувати по всіх каналах замість “Іронії долі“, хай би її чорти брали.

РІЗДВО, ЯКЕ МИ ЗАСЛУЖИЛИ

A HallmOld St. Myk/СТБ Original Christmas Movie

«Цього Різдва вона приїхала додому, щоб знайти себе. Він — щоб забути минуле. Але жоден із них не очікував, що найважливіше диво станеться там, де його найменше чекали…»

Жанр: Різдвяна романтична комедія, сімейна мелодрама, шпигунський трилер, магічний реалізм, адміністративний абсурд.

Рік: 2026.

Місце: Маленьке неназване прифронтове українське місто, де всі знають одне одного, але ніхто не знає, хто з них працює на російську розвідку.

Хронометраж: 94 хвилини, з яких 19 займають приготування випічки, 11 — багатозначні погляди, а 7 — монтаж святкових прикрас.

Віковий рейтинг: 12+. Насильство відбувається за кадром. Поцілунки — виключно на тлі гірлянд.

ГОЛОВНІ ГЕРОЇ

Северин Гайдук (Тарас Цимбалюк), 28 років. Бородатий, брутальний, харизматичний військовослужбовець одного з елітних підрозділів Сил оборони України, відомого радикально-націоналістичною ідеологією, суворою внутрішньою дисципліною та надзвичайно вибірковим ставленням до іноземних культурних запозичень. Після поранення тимчасово перебуває в місті на відновленні. Втратив віру в Різдво після загибелі побратима, з яким колись прикрашав ялинку. Власне, ніколи особливо не вірив у Різдво, бо вважав його надто комерціалізованим. Носить чорне, їсть гречку, має два вирази обличчя. Його головний внутрішній конфлікт — нездатність поєднати радикальний націоналізм з естетикою скандинавського різдвяного затишку.

Марта Ковальчук (Антоніна Хижняк), 18 років. Молода, красива, мрійлива жителька міста. Після закінчення школи відмовилася від перспективної кар'єри в столиці, яку їй ніхто не пропонував, щоб допомагати бабусі в маленькій сімейній пекарні. Добре співає, пече неймовірні імбирні пряники та вірить, що кожна людина заслуговує на другий шанс. Паралельно є агенткою російських спецслужб, завербованою через погрози її родині на окупованій території. Її куратор чекає на важливу інформацію про українських військових, але останнім часом отримує переважно повідомлення про різдвяні заходи.

Галина Петрівна (Наталія Сумська), 67 років. Бабуся Марти. Власниця пекарні «Різдвяна мрія». Знає секретний сімейний рецепт імбирного печива, який передається вже шість поколінь, хоча сама пекарня працює з 2018 року. Її головна мета — видати онуку заміж до Різдва. Здатна впізнати справжнє кохання з першого погляду, але не здатна розпізнати агентку російської розвідки, яка живе в сусідній кімнаті.

Оксана Петрівна (Ірма Вітовська), 54 роки. Міська голова. Її місто знаходиться за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, проте вона переконана, що головною проблемою громади залишається відсутність належного різдвяного настрою. Мріє виграти обласний конкурс «Найзатишніше місто Різдва». Конкурс не проводиться з 2021 року.

Богдан (Олексій Суровцев), 32 роки. Побратим Северина, доброволець, ідеологічний радикал та людина, яка прочитала всі книжки про український націоналізм, але жодної інструкції до побутової техніки. Неодружений. Має таємне хобі — колекціонує різдвяні снігові кулі. Знає, що Северин закохався, раніше за самого Северина.

Данило (Олег Москаленко), 20 років. Колишній хлопець Марти, який переїхав до Києва, влаштувався менеджером із розвитку бізнесу й тепер повертається в рідне місто на дорогому орендованому автомобілі, щоб купити пекарню та перетворити її на франшизу. Носить бежеве пальто, говорить слово «масштабування» навіть у побуті та є очевидно неправильною романтичною опцією.

Пан Мирон (Станіслав Боклан), 74 роки . Загадковий старий із білою бородою, який продає ялинки на центральній площі. Знає все про всіх, з'являється в найнесподіваніші моменти та зникає без пояснень. Може бути Святим Миколаєм. Може бути колишнім співробітником КДБ. Фільм наполегливо не уточнює.

Куратор (Алекс Якутов), 34 роки. Куратор.

Начальник (Борис Георгієвський), 63 роки. Начальник.

АКТ I. ДІМ — ТАМ, ДЕ ТВОЄ СЕРЦЕ

СЦЕНА 1. ЕКСТ. МАЛЕНЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ МІСТО — РАНОК, 21 ГРУДНЯ 2026

Камера пролітає над засніженими дахами.

На центральній площі стоїть величезна ялинка. Довкола неї — протитанкові їжаки, прикрашені червоними бантами.

Поряд із пошкодженим торговельним центром працює маленька ковзанка, яка з незрозумілих причин ніколи не тане, навіть коли в місті плюс шість.

Лунає ніжна різдвяна пісня про повернення додому.

Камера показує табличку на в'їзді до міста.

На ній немає назви.

Зате є напис:

«ЛАСКАВО ПРОСИМО! РІЗДВО ПОЧИНАЄТЬСЯ ТУТ!»

Нижче, меншими літерами:

«Об'єкти критичної інфраструктури не фотографувати».

Біля пекарні «Різдвяна мрія» зупиняється автобус.

З автобуса виходить Марта з великою валізою.

Вона озирається.

Глибоко вдихає морозне повітря.

МАРТА (пошепки)
Ніщо не зрівняється з поверненням додому на Різдво.

До неї підходить літня жінка з пакетами.

ЖІНКА
Мартусю, а ти кудись їздила?

МАРТА
Ні.

ЖІНКА
А валіза?

МАРТА
З речами.

Жінка киває. Цього пояснення їй цілком достатньо.

Марта заходить до пекарні.

У вікні її телефону спалахує повідомлення від контакту «Невідомий абонент».

«Завдання залишається в силі. Чекаємо результат до 24 грудня».

Вона вимикає екран.

Заходить усередину.

СЦЕНА 2. ІНТ. ПЕКАРНЯ «РІЗДВЯНА МРІЯ» — РАНОК

Пекарня виглядає так, ніби її проєктували люди, які ніколи не були в Україні, але одного разу бачили рекламний каталог американської різдвяної компанії.

Дерев'яні стіни. Камін. Святкові вінки. Пледи. Бездоганно запітнілі вікна.

На фоні грає Jingle Bell Rock.

Галина Петрівна прикрашає печиво.

ГАЛИНА
Мартусю! Нарешті ти вдома!

Вона обіймає онуку.

МАРТА
Бабусю, я виходила на двадцять хвилин.

ГАЛИНА
І все-таки ніщо не замінить родинного тепла.

Вони обіймаються ще раз.

Галина ставить перед Мартою чашку какао.

ГАЛИНА
У мене для тебе погані новини.

Музика несподівано стихає.

МАРТА
Що сталося?

ГАЛИНА
Пекарню хочуть закрити.

МАРТА
Чому?!

ГАЛИНА
Нам потрібно зібрати 300 тисяч гривень до Різдва, інакше Данило викупить приміщення.

МАРТА
Але ж приміщення наше.

ГАЛИНА
Так, але він дуже переконливий молодий чоловік.

Марта сідає.

МАРТА
Має бути якийсь вихід.

Галина задумливо дивиться на ялинку.

ГАЛИНА
Є один.

МАРТА
Який?

ГАЛИНА
Справжнє різдвяне диво.

Марта опускає очі.

МАРТА
А крім нього?

Галина зітхає.

ГАЛИНА
Можна ще оформити кредит. Але це вже не так романтично.

СЦЕНА 3. ІНТ. КАБІНЕТ МІСЬКОЇ ГОЛОВИ — ДЕНЬ

Великий стіл.

Прапор України.

Ялинка.

Фотографія президента.

На столі лежить документ:

«КОМПЛЕКСНА МІСЬКА ПРОГРАМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУХУ РІЗДВА НА 2026 РІК»

Оксана Петрівна проводить нараду.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Шановні колеги. У нас катастрофа.

Усі насторожуються.

ЗАСТУПНИК
Знову обстріл?

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Гірше. Обласний департамент культури не підтвердив участь нашого міста в конкурсі «Найзатишніше Різдво року».

ЗАСТУПНИК
Але ж конкурс не проводиться.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Саме тому ми маємо всі шанси перемогти.

Вона показує презентацію.

На екрані фотографія ялинки.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Цьогоріч ми організуємо великий різдвяний ярмарок в укритті. Зберемо гроші для пекарні, нового генератора та дитячого центру.

ЗАСТУПНИК
У нас немає бюджету.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
У нас є громада.

ЗАСТУПНИК
У нас немає електрики.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
У нас є свічки.

ЗАСТУПНИК
У нас немає ведучого.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Тут ви маєте рацію.

Вона дивиться на список.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
До речі, до міста приїхав наш військовий. Северин Гайдук. У нього відпустка після поранення.

ЗАСТУПНИК
То хай відпочиває.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Саме це ми й організуємо.

Вона відкриває новий файл.

Назва:

«СЕВЕРИН ГАЙДУК — КООРДИНАТОР РІЗДВЯНОГО ДИВА»

СЦЕНА 4. ЕКСТ. ЦЕНТРАЛЬНА ПЛОЩА — ДЕНЬ

Северин стоїть біля старої ялинки.

На ньому чорна зимова куртка. Масивні черевики. Темна шапка. Борода, на якій осів сніг.

Поруч Богдан.

БОГДАН
Кажуть, тут дуже гарна пекарня.

СЕВЕРИН
Нам треба вивчити графік відновлення і повернутися до нормального режиму.

БОГДАН
А ще тут роблять булочки з корицею.

СЕВЕРИН
Богдане.

БОГДАН
Без родзинок.

Северин повертається до нього.

СЕВЕРИН
Оце вже краще.

До них підходить пан Мирон.

У руках тримає маленьку ялинку.

МИРОН
Молоді люди, купіть ялиночку. Вона принесе вам щастя.

СЕВЕРИН
Ми не святкуємо заради подарунків.

МИРОН
А заради чого?

СЕВЕРИН
Різдво — це традиція. Віра. Національна пам'ять. Продовження духовної спадщини поколінь.

Мирон задумливо слухає.

МИРОН
То беріть дві.

Северин дивиться на нього.

Потім купує дві ялинки.

АКТ II. ВОРОГИ, ЯКІ МАЮТЬ СТАТИ ЗАКОХАНИМИ

СЦЕНА 5. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ДЕНЬ

Северин заходить усередину.

Марта саме стоїть на драбині й намагається прикріпити різдвяну зірку до стелі.

Зі стелі звисає величезний декоративний пучок омели.

Северин зупиняється під ним.

Драбина хитається.

Марта падає.

Северин ловить її.

Вони завмирають.

Марта лежить у нього на руках.

Він дивиться на неї.

Вона дивиться на нього.

Різдвяна музика стає голоснішою, хоча радіо вимкнене.

МАРТА
Ви завжди ловите незнайомих жінок?

СЕВЕРИН
Лише тих, які падають.

Вони дивляться одне одному в очі.

Дуже довго.

Занадто довго.

За ними стоїть Галина.

ГАЛИНА
Ну от. А я казала, що різдвяна зірка принесе щастя.

Северин ставить Марту на підлогу.

СЕВЕРИН
У вас драбина несправна.

ГАЛИНА
Це стара сімейна драбина. Вона належала ще моїй бабусі.

СЕВЕРИН
Її треба замінити.

ГАЛИНА
Можливо, не всі старі речі потрібно замінювати, молодий чоловіче.

Вона відводить погляд на Марту.

Северин не розуміє натяку.

Марта розуміє.

Глядач розуміє.

Сценарій вважає, що цього недостатньо, тому камера показує омелу ще раз.

СЦЕНА 6. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ЗА П'ЯТЬ ХВИЛИН

Галина приносить обом какао.

ГАЛИНА
Оксана Петрівна сказала, що ви допоможете нам із різдвяним ярмарком.

СЕВЕРИН
Я допоможу з організаційними питаннями.

ГАЛИНА
Чудово. Тоді вам потрібно спекти разом п'ятсот пряників.

СЕВЕРИН
Я не пекар.

ГАЛИНА
Але ви вмієте працювати в команді?

СЕВЕРИН
Так.

ГАЛИНА
Тоді домовилися.

Северин переводить погляд на Марту.

СЕВЕРИН
Я не впевнений, що це раціонально.

МАРТА
Іноді найважливіше в житті не можна виміряти раціональністю.

СЕВЕРИН
Але кількість пряників можна.

Вона простягає йому фартух.

Напис:

«ALL I WANT FOR CHRISTMAS IS YOU»

Северин дивиться на нього.

СЕВЕРИН
А українською немає?

Галина дістає інший.

«СЛАВА УКРАЇНІ»

Северин задоволено одягає.

СЦЕНА 7. ІНТ. КІМНАТА МАРТИ — НІЧ

Марта лежить на ліжку, тримаючи телефон.

Повідомлення:

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Підтвердіть контакт із військовослужбовцем».

МАРТА:
«Підтверджую».

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Чи вдалося отримати важливу інформацію?»

Марта дивиться на екран.

МАРТА:
«Він не любить родзинки».

Пауза.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Ми маємо на увазі військову інформацію».

МАРТА:
«Він дуже суворий».

Кілька секунд.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Ви розумієте своє завдання?»

МАРТА:
«Так».

Марта відкладає телефон.

Потім усміхається, згадуючи Северина.

На тумбочці стоїть фотографія її батька, який залишився в окупації.

Усмішка повільно зникає.

Вона заплющує очі.

СЦЕНА 8. ІНТ. МІСЬКА РАДА — НАСТУПНОГО РАНКУ

Оксана Петрівна оголошує нову проблему.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ми отримали листа від потенційного спонсора.

ГАЛИНА
Це хороша новина?

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Так, але є нюанс.

Вона роздає папери.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Міжнародний благодійний фонд «Christmas Hearts Without Borders» готовий профінансувати ремонт пекарні. Але вони підтримують лише сімейні підприємства, які демонструють спадкоємність поколінь та романтичні цінності.

МАРТА
Ми сімейне підприємство.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Так, але для рекламної кампанії їм потрібна молода закохана пара.

ГАЛИНА
Ось же вони!

Вона показує на Северина і Марту.

СЕВЕРИН
Ми не пара.

МАРТА
Ми навіть не друзі.

ГАЛИНА
Поки що.

Оксана Петрівна дивиться на документи.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Тут написано, що достатньо спільної фотографії біля ялинки.

СЕВЕРИН
Це введення в оману.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Це інформаційна кампанія.

МАРТА
А що, якщо ми просто станемо поруч?

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ні. Потрібен переконливий образ.

Вона робить паузу.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
До Різдва ви вдаватимете закоханих.

Северин дивиться на присутніх.

СЕВЕРИН
Я військовослужбовець, який перебуває на відновленні після поранення. Чому ви вирішили, що я повинен—

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ви підписали волонтерський лист.

СЕВЕРИН
Там було написано «допомога із забезпеченням».

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Любов — це теж забезпечення.

Галина схвально киває.

Марта дивиться на Северина.

Северин дивиться на невидиму точку на стіні.

СЕВЕРИН
Я хочу ознайомитися з умовами фонду.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Звісно.

Вона простягає йому рекламний буклет із двома усміхненими людьми на тлі снігу.

СЦЕНА 9. МОНТАЖ «ВОНИ НЕ ЗАКОХАНІ. АЛЕ ВЖЕ МАЙЖЕ»

Лунає бадьора різдвяна пісня.

— Северин і Марта фотографуються біля ялинки. Северин стоїть струнко, Марта обіймає його за руку. Фотограф просить «трохи більше природності».

— Марта вчить Северина пекти печиво. Він зважує кожен шматочок тіста на електронних вагах.

— Северин учить Марту колоти дрова. Вона не потрапляє по поліну. Він обіймає її ззаду, щоб показати правильний рух. Галина спостерігає з вікна й загадково усміхається.

— Вони катаються на ковзанці. Марта вміє кататися. Северин — ні. Він падає. Вперше у фільмі сміється.

— Богдан бачить Северина в червоному светрі з оленем. Не говорить нічого. Фотографує.

— Северин і Марта прикрашають ялинку. Кожен раз, коли їхні руки випадково торкаються, десь за кадром лунають дзвіночки.

— Вони разом рятують маленьке цуценя, яке сидить у коробці під снігом. Ніхто не запитує, як воно там опинилося.

— Цуценя одразу впізнає Северина як свого господаря.

— Северин називає його «Пес».

— Марта перейменовує на «Сніжок».

— Северин погоджується.

— Вони п'ють какао на лавці, де висить табличка «ПЕРЕБУВАННЯ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ ЗАБОРОНЕНО».

— Одразу починається повітряна тривога. Вони дисципліновано йдуть в укриття, не перестаючи обговорювати, чи потрібна кориця в яблучному пирозі.

— У бомбосховищі діти малюють їх разом. На малюнку над Северином написано «ТАТО», над Мартою — «МАМА».

— Северин запитує, хто попросив намалювати саме це. Діти не відповідають.

— Галина вішає малюнок на стіну.

— Оксана Петрівна надсилає спонсору фотографію, підписану «СІМЕЙНА РОМАНТИЧНА АТМОСФЕРА. ЗАБЕЗПЕЧЕНО».

Музика поступово стихає.

АКТ III. МІЖ КОХАННЯМ І ОБОВ'ЯЗКОМ

СЦЕНА 10. ЕКСТ. ЗАСНІЖЕНИЙ ПАРК — 23 ГРУДНЯ

Марта і Северин йдуть між ялинками.

На землі лежить ідеально чистий сніг.

Навколо немає жодної людини, хоча п'ять хвилин тому це був центр міста.

МАРТА
Ти ніколи не мріяв про інше життя?

СЕВЕРИН
Ні.

МАРТА
Невже ніколи?

СЕВЕРИН
Колись хотів відкрити невеликий ресторан.

МАРТА
Справді?

СЕВЕРИН
Так. Українська кухня. Місцеві продукти. Ніякого ф'южну.

Марта усміхається.

МАРТА
І як би ти його назвав?

СЕВЕРИН
«Ресторан».

Вона сміється.

Северин дивиться на неї.

СЕВЕРИН
Що?

МАРТА
Нічого. Це дуже ти.

Він трохи усміхається.

Пауза.

МАРТА
А я завжди мріяла побачити світ.

СЕВЕРИН
Який саме?

МАРТА
Різний. Париж. Відень. Прагу. Можливо, Москву…

Северин зупиняється.

Вона теж.

Тиша.

Падає сніг.

МАРТА
Ну, не обов'язково Москву.

СЕВЕРИН
Ми дуже різні люди.

МАРТА
Може, саме тому нам цікаво разом?

Северин замислюється.

Вони дивляться одне одному в очі.

Звідкись долинає звук дзвіночків.

СЕВЕРИН
Марта…

МАРТА
Так?

СЕВЕРИН
Ти віриш у долю?

МАРТА
Я вірю, що іноді Всесвіт посилає нам людей не просто так.

На задньому плані проходить пан Мирон із ялинкою.

Він зупиняється й задоволено киває.

Ніхто не звертає на нього уваги.

СЦЕНА 11. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ТОГО Ж ДНЯ

Дзвенить дзвіночок над дверима.

Заходить Данило.

Бежеве пальто. Біла водолазка. Шкіряні рукавички. Окуляри, які він знімає, хоча на вулиці вже темно.

ДАНИЛО
Марта.

Вона повільно обертається.

МАРТА
Данило?

ДАНИЛО
Ти виглядаєш чудово.

МАРТА
Що ти тут робиш?

ДАНИЛО
Я повернувся.

МАРТА
Назавжди?

ДАНИЛО
Поки що до двадцять сьомого.

Він оглядає пекарню.

ДАНИЛО
Я бачу тут величезний потенціал. Цей бізнес можна масштабувати. Відкрити мережу. Запустити застосунок. Впровадити підписку на пряники.

Марта мовчить.

ДАНИЛО
Я готовий купити приміщення.

МАРТА
А бабуся?

ДАНИЛО
Залишиться працювати. Ми не руйнуватимемо традиції.

Він дістає планшет.

ДАНИЛО
Просто замінимо стару піч, назву, меню, інтер'єр, постачальників та систему управління.

В цей момент заходить Северин.

Вони дивляться один на одного.

МАРТА
Северине, це Данило. Мій колишній хлопець.

ДАНИЛО
А ти, напевно, її новий?

СЕВЕРИН
Це складніше.

ДАНИЛО
Зрозуміло.

Він простягає руку.

ДАНИЛО
Данило. Business Development Manager.

Северин тисне руку.

СЕВЕРИН
Северин. Військовослужбовець.

Данило ледь помітно морщиться від міцного рукостискання.

ДАНИЛО
Приємно.

СЕВЕРИН
Навзаєм.

Марта дивиться на них із занепокоєнням.

Галина із задоволенням спостерігає з-за прилавка.

У її очах уже формується повноцінний любовний трикутник.

СЦЕНА 12. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ВЕЧІР

Марта сидить біля каміна.

Северин підходить.

СЕВЕРИН
Він хоче купити вашу пекарню.

МАРТА
Так.

СЕВЕРИН
Ти хочеш, щоб він це зробив?

МАРТА
Ні.

СЕВЕРИН
Тоді не продавайте.

МАРТА
Все не так просто.

СЕВЕРИН
Чому?

МАРТА
Тому що бабуся має борги. Піч потребує ремонту. А без грошей ми втратимо все.

Северин дивиться на вогонь.

СЕВЕРИН
Я знаю, як це — втрачати.

Марта дивиться на нього.

МАРТА
Ти ніколи не розповідав про своє минуле.

Він довго мовчить.

Потім говорить тихо.

СЕВЕРИН
Минулого Різдва я втратив близьку людину.

Марта завмирає.

МАРТА
Кого?

СЕВЕРИН
Побратима. Ми служили разом від самого початку. Він завжди ставив ялинку, навіть у найгірших умовах.

Вона бере його за руку.

МАРТА
Мені шкода.

СЕВЕРИН
Відтоді я не ставлю ялинку.

Марта дивиться на маленьку ялинку, яку він купив у Мирона.

МАРТА
Але ти ж купив дві.

Северин довго дивиться на неї.

СЕВЕРИН
Так.

Марта ніжно усміхається.

МАРТА
Можливо, ти просто готовий знову повірити.

Вони нахиляються одне до одного.

Раптом заходить Галина з величезною каструлею куті.

ГАЛИНА
А хто буде пробувати кутю?!

Вони різко відсуваються.

Галина дивиться на них.

ГАЛИНА
Ой. Я невчасно?

СЕВЕРИН
Ні.

МАРТА
Так.

Тиша.

Галина ставить каструлю на стіл.

ГАЛИНА
Добре. Я прийду через п'ятнадцять хвилин.

Вона виходить.

За три секунди відчиняє двері.

ГАЛИНА
Тільки кутя охолоне.

СЦЕНА 13. ІНТ. КІМНАТА МАРТИ — НІЧ

Телефон вібрує.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Завтра крайній термін. Чекаємо інформацію».

Марта не відповідає.

Надходить наступне повідомлення.

«Нагадуємо про вашу родину».

Вона дивиться на фотографію батька.

Починає плакати.

У двері стукає Галина.

ГАЛИНА
Мартусю, все добре?

МАРТА
Так, бабусю.

ГАЛИНА
Ти плачеш?

МАРТА
Трохи.

ГАЛИНА
Через хлопців?

Марта дивиться на телефон.

МАРТА
Можна й так сказати.

Галина сідає поруч.

ГАЛИНА
Я в твоєму віці теж була закохана у двох чоловіків.

МАРТА
Бабусю…

ГАЛИНА
Один був майбутнім дідусем. А другий працював у районному відділі КДБ.

Марта повільно повертається.

МАРТА
Що?

ГАЛИНА
Дуже гарний був чоловік. Завжди у випрасуваній сорочці.

Пауза.

ГАЛИНА
Але я обрала серцем.

Галина обіймає Марту.

ГАЛИНА
Ти теж повинна обрати серцем, дитинко.

Марта плаче ще сильніше.

Галина гладить її по голові.

За вікном тихо падає сніг.

АКТ IV. У РІЗДВО МОЖЛИВЕ ВСЕ

СЦЕНА 14. ЕКСТ. ЦЕНТРАЛЬНА ПЛОЩА — 24 ГРУДНЯ, ДЕНЬ

До Різдва лишається кілька годин.

Біля ялинки стоять Оксана Петрівна, Северин, Марта, Галина, Данило, Богдан і пан Мирон.

Оксана Петрівна оголошує надзвичайну ситуацію.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
У нас проблема. Фонд вимагає фінальну фотографію закоханої пари до шостої вечора. Інакше грошей не буде.

ГАЛИНА
Ну так фотографуйте.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Цього недостатньо.

Вона читає листа.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
«The couple must demonstrate authentic Christmas chemistry».

Усі мовчать.

БОГДАН
Може, це про хімічний склад печива?

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ні. Вони хочуть поцілунок під омелою.

Северин дивиться на Марту.

Марта дивиться на Северина.

Данило дивиться на них обох.

ДАНИЛО
Це взагалі не відповідає принципам сучасного корпоративного управління.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
То ви не будете фотографуватися?

ДАНИЛО
Я не пара.

Оксана Петрівна задоволено киває.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
От і чудово.

Мирон дістає з кишені маленьку гілочку омели.

МИРОН
Може, пригодиться.

Усі дивляться на нього.

МАРТА
Звідки вона у вас?

МИРОН
На Різдво треба бути готовим до дива.

Він передає омелу Северину.

Северин дивиться на рослину.

СЕВЕРИН
Вона не є частиною традиційної української різдвяної обрядовості.

Мирон усміхається.

МИРОН
То сьогодні буде.

СЦЕНА 15. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ПІВДЕНЬ

Марта і Северин стоять під омелою.

Галина тримає телефон.

Оксана Петрівна керує процесом.

Богдан відповідає за освітлення.

Данило стоїть осторонь.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Трохи ближче.

Северин робить крок.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ще.

Марта робить крок.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Тепер подивіться одне одному в очі.

Вони дивляться.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ні, не так. З любов'ю.

Северин намагається змінити вираз обличчя.

БОГДАН
Він завжди так дивиться.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Добре. Тоді просто цілуйтеся.

Марта переводить погляд на Северина.

МАРТА
Тобі не обов'язково.

СЕВЕРИН
Я знаю.

Він дивиться на неї.

СЕВЕРИН
Але я хочу.

Марта завмирає.

Усі інші присутні раптом відходять кудись за кадр, хоча фізично це неможливо.

Починається ніжна фортепіанна музика.

Северин обережно торкається її щоки.

Вона заплющує очі.

Вони цілуються.

Камера повільно обертається навколо них на 360 градусів.

Зі стелі починає падати сніг.

У пекарні немає жодного пристрою, який міг би створювати сніг.

Ніхто не звертає на це уваги.

Поцілунок триває.

Галина фотографує.

Оксана Петрівна перевіряє результат.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Чудово. Надсилаю.

Натискає кнопку.

На екрані з'являється повідомлення:

«Вітаємо! Ваш проєкт відібрано для фінансування!»

Галина плаче.

Богдан аплодує.

Данило дивиться у вікно.

Северин і Марта досі тримаються за руки.

Різдвяне диво відбулося.

Але фільм триває ще сорок хвилин.

СЦЕНА 16. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ЗА ДЕСЯТЬ ХВИЛИН

Марта сидить сама біля каміна.

Вона усміхається.

Торкається губ.

Телефон вібрує.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Ми бачили фотографію».

Марта завмирає.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Це що таке?»

МАРТА:
«Благодійний проєкт».

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Ви мали виконати завдання».

МАРТА:
«Я знаю».

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Ви закохалися?»

Марта довго дивиться на телефон.

МАРТА:
«Так».

Довга пауза.

НЕВІДОМИЙ АБОНЕНТ:
«Це не входило до плану».

Вона не відповідає.

Надходить нове повідомлення.

«Вимагаємо пояснень».

Марта набирає відповідь.

«Я більше не можу цього робити».

Надсилає.

Кладе телефон на стіл.

Дивиться на ялинку.

Потім підходить до дзеркала.

Довго дивиться на себе.

І вперше за весь фільм не посміхається.

АКТ V. ТАЄМНИЦЯ, ЯКА МОЖЕ ЗРУЙНУВАТИ РІЗДВО

СЦЕНА 17. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ВЕЧІР

Северин заходить до пекарні з великим пакетом подарунків.

На ньому новий різдвяний светр.

Червоний.

Із написом:

«MERRY CHRISTMAS»

Марта дивиться на нього здивовано.

МАРТА
Ти в іноземному светрі.

СЕВЕРИН
Це тимчасово.

Він усміхається.

СЕВЕРИН
Я хотів поговорити з тобою.

Марта стоїть нерухомо.

МАРТА
Я теж.

Вони сідають біля каміна.

СЕВЕРИН
Ці кілька днів були дивними.

МАРТА
Так.

СЕВЕРИН
Я приїхав сюди, щоб відновитися. Побути на самоті. Не думати про минуле.

Марта киває.

СЕВЕРИН
Але потім зустрів тебе.

Вона дивиться на нього.

СЕВЕРИН
І зрозумів, що, можливо, життя не закінчується там, де закінчуються наші плани.

Марта починає плакати.

СЕВЕРИН
Що сталося?

Вона закриває обличчя руками.

МАРТА
Ти не знаєш мене, Северине.

Він бере її за руку.

СЕВЕРИН
Тоді дозволь мені дізнатися.

МАРТА
Ні. Ти не розумієш.

СЕВЕРИН
Марта…

МАРТА
Я працюю на російську розвідку.

Тиша.

Десь із радіоприймача лунає All I Want for Christmas Is You.

Северин повільно відпускає її руку.

СЕВЕРИН
Що?

МАРТА
Мене завербували влітку. Вони погрожували моєму батькові. Я передавала їм інформацію. Я знала, що це неправильно.

Северин не рухається.

МАРТА
Я мала дізнатися більше про тебе. Про військових. Але потім…

Вона плаче.

МАРТА
Потім я закохалася.

Северин дивиться на неї.

СЕВЕРИН
Ти передавала інформацію про наших людей?

МАРТА
Так.

СЕВЕРИН
І використала мене, щоб підібратися ближче?

МАРТА
Спочатку так.

Він встає.

Підходить до вікна.

За вікном падає сніг.

СЕВЕРИН
Мені потрібно побути самому.

МАРТА
Я все розумію.

СЕВЕРИН
Не думаю.

Він знімає червоний светр.

Під ним — чорна футболка.

СЕВЕРИН
Це не можна виправити одним вибаченням.

Марта киває.

МАРТА
Я знаю.

Він мовчить.

СЕВЕРИН
Тоді зроби те, що повинна. Звернись до відповідних органів. Розкажи все. І не приховуй нічого.

Вона киває знову.

МАРТА
А ти?

Северин дивиться на неї.

СЕВЕРИН
Я не можу зараз відповісти, що буде з нами.

Він виходить.

Марта залишається сама біля каміна.

На столі лежить подарунок, який він так і не вручив.

Вона обережно відкриває його.

Всередині — маленька музична скринька.

Вона починає грати ніжну мелодію.

Марта плаче.

Камера повільно віддаляється.

СЦЕНА 18. ЕКСТ. МІСТО — НІЧ

Северин іде засніженою вулицею.

Усе навколо прикрашене гірляндами.

Люди посміхаються.

Хтось несе ялинку.

Хтось тримає коробку подарунків.

Звідкись долинає сміх дітей.

Северин проходить повз панa Мирона.

Мирон стоїть біля маленького вогнища й гріє руки.

МИРОН
Сумний ти, хлопче.

СЕВЕРИН
Буває.

МИРОН
Проблеми із серцем?

Северин мовчить.

Мирон дістає з кишені різдвяну прикрасу.

Маленьку дерев'яну зірку.

МИРОН
Знаєш, іноді найбільша темрява буває перед світанком.

СЕВЕРИН
Знаю.

МИРОН
А іноді люди, яких ми любимо, роблять жахливі речі.

Северин повільно дивиться на нього.

СЕВЕРИН
Звідки ви—

МИРОН
Я давно живу на світі.

Пауза.

МИРОН
Любов не означає, що ти маєш заплющувати очі на правду.

Северин мовчить.

МИРОН
Але й правда не завжди означає, що любов була несправжньою.

Він передає Северину зірку.

МИРОН
Візьми. На щастя.

Северин дивиться на прикрасу.

СЕВЕРИН
Дякую.

Він відходить.

Через кілька секунд обертається.

Мирона вже немає.

На його місці стоїть маленька ялинка.

Северин дивиться на неї.

Потім продовжує йти.

АКТ VI. КОЛИ РІЗДВО ВИСИТЬ НА ВОЛОСИНІ

СЦЕНА 19. ІНТ. МІСЬКА РАДА — 24 ГРУДНЯ, 22:14

Оксана Петрівна отримує тривожний дзвінок.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Алло?

Пауза.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Що значить, грант не можуть переказати?

Пауза.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Як це — порушення умов?

Вона дивиться на ноутбук.

На екрані лист:

«У зв'язку з отриманою інформацією щодо можливих обставин, що впливають на репутаційні ризики проєкту, фінансування призупинено».

Оксана Петрівна повільно сідає.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Господи.

До кабінету заходить Данило.

ДАНИЛО
Що сталося?

ОКСАНА ПЕТРІВНА
У нас немає грошей.

ДАНИЛО
Тоді я готовий закрити угоду щодо пекарні.

Він кладе на стіл договір.

ДАНИЛО
Завтра вранці я запущу ребрендинг.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
На що?

ДАНИЛО
«Christmas Dream Bakery».

Оксана Петрівна повільно піднімає очі.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Але вона вже називається «Різдвяна мрія».

ДАНИЛО
Саме так. Ми виходимо на міжнародний ринок.

Він задоволено усміхається.

У цей момент вимикається світло.

Усі гірлянди гаснуть.

З вулиці долинає дитячий плач.

Оксана Петрівна дивиться у вікно.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Тільки не це.

Її телефон вібрує.

Повідомлення від районного відділу культури:

«Нагадуємо: святкова ілюмінація має відповідати затвердженій концепції».

Вона повільно опускає телефон.

На її обличчі — відчай.

СЦЕНА 20. ІНТ. БУДИНОК КУЛЬТУРИ — 23:02

Святковий ярмарок проходить в укритті.

Але все пішло не так.

Ялинка не світиться.

Діти засмучені.

Галина сидить сама, тримаючи сімейний альбом.

Богдан намагається запустити генератор.

Северин допомагає.

БОГДАН
Не заводиться.

СЕВЕРИН
Я бачу.

БОГДАН
Може, свічки?

СЕВЕРИН
Можна.

Оксана Петрівна підходить до них.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Панове, до Різдва залишилася година. Ми не можемо допустити, щоб діти залишилися без свята.

БОГДАН
Воно вже настало. Сьогодні Святвечір.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Не ускладнюйте.

Вона дивиться на Северина.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Ви можете щось зробити?

Северин оглядає зал.

Дітей. Старих. Волонтерів. Втомлених людей.

Він бачить, як маленька дівчинка намагається запалити іграшкову гірлянду.

Вона не працює.

Северин повільно знімає куртку.

СЕВЕРИН
Так.

Богдан дивиться на нього.

БОГДАН
Що ти задумав?

Северин дивиться на велику коробку з різдвяними прикрасами.

СЕВЕРИН
Ми зробимо це без електрики.

Починається музика.

Монтаж.

— Северин і Богдан розставляють акумуляторні лампи.

— Галина роздає печиво.

— Діти виготовляють паперові ліхтарики.

— Данило, який прийшов подивитися на майбутнє приміщення своєї франшизи, отримує в руки термос і без опору починає розливати чай.

— Люди запалюють дозволені безпечні ліхтарики.

— Хтось починає співати колядку.

— До нього приєднуються інші.

Увесь зал повільно оживає.

Нарешті маленька дівчинка підходить до Северина.

ДІВЧИНКА
Дядю, а Санта прийде?

Северин дивиться на неї.

СЕВЕРИН
У нас приходить Святий Миколай.

ДІВЧИНКА
А він знає, що ми тут?

Северин присідає.

СЕВЕРИН
Я думаю, знає.

Раптом відчиняються двері.

На порозі стоїть пан Мирон.

У червоному кожусі.

З величезним мішком подарунків.

МИРОН
Христос народився!

УСІ
Славімо Його!

Діти кидаються до нього.

Оксана Петрівна затуляє рота руками.

Богдан дивиться на Северина.

БОГДАН
Це той дід, що ялинки продає?

СЕВЕРИН
Так.

БОГДАН
А звідки в нього стільки подарунків?

Северин дивиться на Мирона.

СЕВЕРИН
Не знаю.

На задньому плані Мирон вручає подарунок дитині, яка ще не сказала, як її звати.

АКТ VII. ДИВО, ЯКЕ НІХТО НЕ МОЖЕ ПОЯСНИТИ

СЦЕНА 21. ІНТ. ПЕКАРНЯ — ТІЄЇ Ж НОЧІ

Марта сидить навпроти Галини.

Вона розповіла бабусі все.

Галина довго мовчить.

ГАЛИНА
Ти передавала інформацію росіянам?

МАРТА
Так.

ГАЛИНА
І брала за це гроші?

МАРТА
Так.

ГАЛИНА
І думала, що зможеш просто перестати, коли захочеш?

МАРТА
Так.

Галина повільно встає.

Підходить до вікна.

За склом падає сніг.

ГАЛИНА
Я думала, що найгірше, що могло статися з нашою родиною цього року, — це втрата пекарні.

Вона повертається.

ГАЛИНА
Ти повинна розповісти все відповідним органам. І прийняти наслідки.

Марта плаче.

МАРТА
А ти мене пробачиш?

Галина дивиться на неї.

ГАЛИНА
Не знаю, чи можу зараз відповісти. Але ти моя онука.

Пауза.

ГАЛИНА
І я не перестану тебе любити.

Вони обіймаються.

За вікном падає сніг.

Починає грати ніжна музика.

На стіні раптом загорається гірлянда.

Електрики в місті все ще немає.

Галина й Марта цього не помічають.

СЦЕНА 22. ІНТ. БУДИНОК КУЛЬТУРИ — 23:48

Різдвяний вечір добігає кінця.

Усі співають «Нова радість стала».

Оксана Петрівна підходить до мікрофона.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Дорогі друзі. Цей рік був важким для всіх нас.

Вона робить паузу.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Але сьогодні ми довели, що справжнє Різдво не залежить від світла, грошей чи подарунків.

Усі аплодують.

ОКСАНА ПЕТРІВНА
Воно живе в наших серцях.

Аплодисменти стають голоснішими.

У цей момент до Оксани Петрівни підходить Данило.

ДАНИЛО
Я хочу зробити оголошення.

Вона передає йому мікрофон.

ДАНИЛО
Я приїхав сюди, щоб придбати пекарню. Я думав про бізнес, гроші, масштабування.

Він дивиться на Галину.

ДАНИЛО
Але сьогодні зрозумів, що деякі речі не мають ціни.

Галина починає плакати.

ДАНИЛО
Тому я вирішив…

Він робить драматичну паузу.

ДАНИЛО
…не купувати пекарню.

Оплески.

ДАНИЛО
Натомість я інвестую кошти в її розвиток без права управління. А всі прибутки першого року спрямуємо на допомогу громаді.

Люди встають.

Галина обіймає Данила.

ГАЛИНА
Я завжди знала, що ти хороший хлопець.

ДАНИЛО
Дякую, Галино Петрівно.

ГАЛИНА
Але Марті ти все одно не підходиш.

Данило киває.

ДАНИЛО
Я знаю.

Він усміхається.

На його телефон приходить повідомлення з Києва.

«Вітаємо! Вашу кандидатуру схвалено на посаду Head of Christmas Partnerships».

Він читає його.

Задумливо дивиться у вікно.

Посміхається.

СЦЕНА 23. ЕКСТ. ПЛОЩА — ОПІВНІЧ, 25 ГРУДНЯ

Северин виходить із Будинку культури.

На площі тихо.

Він стоїть під снігом.

Дивиться на ялинку.

Знімає шапку.

Раптом помічає Марту.

Вона стоїть біля пекарні з невеликою сумкою.

Северин повільно підходить.

СЕВЕРИН
Марта.

Вона обертається.

МАРТА
Привіт.

СЕВЕРИН
Куди ти?

МАРТА
Я йду до СБУ. Я домовилася, що можу прийти й розповісти все.

Северин дивиться на її сумку.

СЕВЕРИН
Ти все вирішила?

МАРТА
Так.

Він киває.

Пауза.

МАРТА
Я знаю, що, можливо, ти ніколи не зможеш мене пробачити.

Северин мовчить.

МАРТА
І я не хочу, щоб ти чекав.

Він дивиться їй в очі.

СЕВЕРИН
Я не можу обіцяти тобі нічого.

Вона киває.

МАРТА
Я знаю.

Пауза.

СЕВЕРИН
Але я радий, що ти вирішила зробити правильно.

Марта усміхається крізь сльози.

МАРТА
Дякую.

Вони стоять навпроти одне одного.

Падає сніг.

Різдвяна музика стає голоснішою.

Вона робить крок до нього.

Він — до неї.

Їхні обличчя наближаються.

Раптом Марта зупиняється.

МАРТА
Северине.

СЕВЕРИН
Так?

МАРТА
Зараз це було б неправильно.

Він киває.

СЕВЕРИН
Так.

Вона відступає.

Пауза.

МАРТА
Веселого Різдва.

СЕВЕРИН
І тобі.

Вона йде.

Северин залишається стояти.

Камера повільно віддаляється.

На задньому плані біля ялинки стоїть пан Мирон.

Він дивиться на Северина.

Потім повільно повертається до камери.

Усміхається.

ЕПІЛОГ. РІЗДВО ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

СЦЕНА 24. ІНТ. ПЕКАРНЯ — 25 ГРУДНЯ, РАНОК

Сонячний ранок.

Пекарня повна людей.

Галина роздає свіжу випічку.

Данило працює за ноутбуком, допомагаючи створювати сайт пекарні.

Оксана Петрівна фотографує оновлену вивіску.

Богдан сидить із величезною чашкою какао.

Северин заходить усередину.

У руках тримає маленьку різдвяну зірку.

ГАЛИНА
Северине! Заходь.

Він підходить.

СЕВЕРИН
Я хотів передати вам дещо.

Він простягає їй зірку.

ГАЛИНА
Яка гарна.

СЕВЕРИН
Для Марти. Якщо колись буде можливість.

Галина бере прикрасу.

Киває.

ГАЛИНА
Я збережу.

Пауза.

ГАЛИНА
А ти куди тепер?

СЕВЕРИН
Назад до своїх.

ГАЛИНА
Зрозуміло.

Вона бере коробку печива.

ГАЛИНА
Тоді ось. Передай хлопцям.

Северин відкриває коробку.

Всередині — десятки імбирних пряників.

Кожен у формі маленького військового з бородою.

Він розглядає їх.

СЕВЕРИН
Це я?

ГАЛИНА
Так.

СЕВЕРИН
Вони всі однакові.

ГАЛИНА
Звісно. Я ж за формою робила.

Він усміхається.

Бере коробку.

СЕВЕРИН
Дякую вам.

Галина обіймає його.

ГАЛИНА
Пильнуй себе, синку.

Северин виходить.

Камера залишається в пекарні.

Галина вішає різдвяну зірку на ялинку.

Поряд — дерев'яний крук, який Северин подарував Марті раніше, замінений тепер на безіменну пташку, вирізьблену вручну.

Вона торкається прикраси.

І тихо усміхається.

СЦЕНА 25. ЕКСТ. ВУЛИЦЯ — РАНОК

Северин сідає в автомобіль.

Богдан за кермом.

БОГДАН
Ну що, поїхали?

СЕВЕРИН
Так.

Богдан заводить двигун.

Вони виїжджають із міста.

За вікном пролітають засніжені дерева.

БОГДАН
Слухай.

СЕВЕРИН
Що?

БОГДАН
Ти ж розумієш, що це була дуже дивна відпустка?

Северин дивиться у вікно.

СЕВЕРИН
Так.

БОГДАН
Тебе змусили пекти пряники. Ти вдавав закоханого. Потім закохався. Потім дізнався, що дівчина працює на російську розвідку. А потім пішов на різдвяний ярмарок.

СЕВЕРИН
Так.

Богдан замислюється.

БОГДАН
А пекарню врятували.

СЕВЕРИН
Так.

Богдан киває.

БОГДАН
Ну, значить, не дарма приїжджали.

Він вмикає радіо.

Звучить Last Christmas.

Северин дивиться на дорогу.

Потім тихо усміхається.

Автомобіль зникає за поворотом.

ФІНАЛЬНИЙ МОНТАЖ

Ніжна музика.

— Галина відкриває пекарню наступного ранку.

— Данило підписує документи про інвестиції.

— Оксана Петрівна отримує електронного листа з повідомленням, що місто виграло конкурс «Найзатишніше Різдво 2026». Відправник — невідомий.

— Пан Мирон стоїть біля ялинки й усміхається.

— Марта сидить у кімнаті для офіційної розмови з уповноваженими особами. Перед нею лежать документи. Вона починає розповідати правду.

— Северин повертається до побратимів.

— Богдан показує іншим фотографію Северина в різдвяному светрі.

— Северин зітхає.

— Хтось вішає маленьку дерев'яну зірку на ялинку.

— Падає сніг.

— На площі знову світиться велика ялинка.

— Пан Мирон повільно йде засніженою вулицею.

— Його сліди раптом обриваються.

Камера підіймається над містом.

Звучить голос Галини:

«Різдво — це не завжди про подарунки. І не завжди про кохання. Іноді воно приходить, щоб нагадати нам: навіть якщо ми не можемо змінити минуле, ми можемо обрати майбутнє. А поки в наших серцях живе любов, надія ніколи не згасне».

Музика наростає.

На екрані з'являється напис:

MERRY CHRISTMAS

Після кількох секунд:

«Марта Ковальчук очікує на подальші процесуальні рішення».

Ще через кілька секунд:

«Пекарня “Різдвяна мрія” працює за звичайним графіком».

THE END

БОНУСНА СЦЕНА ПІСЛЯ ТИТРІВ

ІНТ. КАБІНЕТ РОСІЙСЬКОГО КУРАТОРА — 26 ГРУДНЯ

Похмурий кабінет.

На столі комп'ютер.

Чоловік у сірому костюмі читає підсумковий звіт.

На екрані:

«ОПЕРАЦИЯ “ЗИМНИЙ КОНТАКТ”. РЕЗУЛЬТАТЫ»

Він переглядає матеріали.

Фотографія імбирних пряників.

Фотографія ялинки.

Фотографія Северина в светрі з оленем.

Фотографія поцілунку під омелою.

Ще одна фотографія печива.

Чоловік повільно знімає окуляри.

Дивиться у вікно.

КУРАТОР
Невероятно.

До кабінету заходить начальник.

НАЧАЛЬНИК
Ну что там?

Куратор дивиться на нього.

КУРАТОР
Объект вышел из-под контроля.

НАЧАЛЬНИК
Провал?

Куратор дивиться на останню фотографію.

На ній Северин і Марта усміхаються на тлі різдвяної ялинки.

Пауза.

КУРАТОР
Похоже, любовь.

Начальник мовчить.

Потім повільно сідає.

НАЧАЛЬНИК
Опять.

Камера віддаляється.

На стіні висить календар.

25 грудня обведене червоним.

Поряд висить наказ:

«НЕ ДОПУСКАТЬ ПОВТОРЕНИЯ ИНЦИДЕНТОВ, СВЯЗАННЫХ С РОЖДЕСТВЕНСКОЙ АТМОСФЕРОЙ»

Затемнення.

AN OLD St. MYK ORIGINAL CHRISTMAS MOVIE

No Christmas miracles were harmed during the production of this film. Усі військові підрозділи й персонажі вигадані. Порядок фінансування пекарень не є юридичною консультацією.