Широко відома історія як Фредді Меркюрі зламав систему продавивши майже 6-хвилинну “Bohemian Rhapsody” як сингл, хоча це і вважалось неформатом для тодішнього радіо. І хоч старий формат і далі продовжив свою домінацію в подальшому, і інші рок гурти почали виходити за його рамки.
В рамках сьогодняшньої підбірки я вирішив пройтись по своєму давнєму плейлисту “довгих” рок баллад, які мають навіть більший хронометраж за легендарну пісню Квінів.
І щоб не ходити далеко, почнемо з місцевого твору, пісні найбільш яскравого представника українського power metal напрямку, гурту Sunrise:
“Trust Your Soul”, титульна пісня одноіменного альбому 2009 року. Красива і мелодійна порція моральної підтримки від автора для кожного слухача. Випущена на італійському лейблі пісня має типові ознаки паверу нульових років і в той же час власний ні на кого не схожий почерк гурту. Що доречі приємно відрізняє їх від “бермудського трикутника” російського паверу (всі російські павер, хеві і тд гурти намагались бути схожими на когось з трійки Епідемія, Арія, КіШ і тому їх павер сцена була доволі одноманітна).
Далі почнемо наш рух на захід і завітаємо на готичну сцену Німеччини. Тут нас чекає гурт Mono Inc. і їх “The Book of Fire” з одноіменного альбому:
Неспішна, мелодійна, меланхолійна і драматична історія на 7 хвилин. Думаю саме так можна описати цю роботу.
До речі, цікаве співпадіння: вже при написанні цього тексту я звернув увагу що вокаліст гурту Sunrise на самому початку історії проекту був і його ударником. Що доволі органічно об’єднує перших двох учасників нашої підбірки: вокаліст Mono Inc. також починав як ударник і перейшов на вокал починаючи з другого альбому. А нова ударниця взяла на себе бек вокал. Тож такий от парад співаючих ударників у нас на початку.
Оскільки лейтмотивом вибору послідовності вже стала географія, від одних німців нам варто переключитись на інших.
Avantasia. Авторський проект вокаліста Edguy Тобіаса Саммета, який починався як одноіменна метал опера.
Враховуючи оперний концепт не варто дивуватись що цей гурт доволі вільно підходить до хронометражу окремих пісень. Все таки це лише фрагменти одного більшого твору. І іноді це доволі великі фрагменти.
Почати я пропоную з їх спільної роботи з легендарним Хансі Кюршем, 11-хвилинної композиції “The Raven Child”. Це одна з моїх улюблених пісень в принципі і зазвичай я звик її описувати як “пісню в якій є все”:
В ній є міць справжнього металу і симфонічний масштаб, краса бардівських баллад і ураган справжнього рок гімну, майстерність одних з найкращих вокалістів епохи і хорова велич, велична неспішність і нестримна швидкість справжнього музичного гепарда. Пісня в якій можна знайти фрагмент майже на будь який смак, крім хіба смаків фанатів йодля і хіп-хопа :)
Ще однією монументальною роботою гурту-оперри стала “Let the Storm Descend Upon You”:
Дуже красива і епічна симфонія металу, що дарує цілих 12 хвилин насолоди. Про неї можна дати не менш яскраві відгуки ніж про попередню роботу з одним але: тут нема Хансі Кюрша. Але навіть без нього це офігенна річ.
Продовжуючи наш вояж німецькою сценою, попутні вітри нас безсумнівно мають занести до Primal Fear. Рекордсмена нашого списку з піснею на цілих 13 хвилин (фактично 10, але у пісні є чіт код: інструментальна вставка наприкінці на 3 хвилини). Назва композиції в цьому контексті символічна: “Infinity”.
Печальна але потужна баллада людини що втратила найважливіше. Аражування в кращих традиціях важкого метала і фірмовий вокал Ральфа Шепперса витискають з пісні максимум.
Наш подальший шлях веде нас в Афіни. От тільки не ті про які можна подумати спочатку (я також якось прочитавши з якого міста гурт думав десь рік що це греки), а в ті що знаходяться в штаті Джорджія. Там нас цікавить гурт Theocracy, який, як нескладно здогадатись з назви, грає християнський метал.
З їх творчості нас сьогодні цікавить пісня “I am”:
В тексті яскраво проявляється теологічна сутність гурту, оскільки він доволі очевидним чином дає таку собі божествену пряму мову. І я впевнений що ви не знайдете жодної іншої пісні де “I am” промовляється настільки часто (я нарахував 89 разів). Але при цьому це настільки вдало зроблено в плані мелодії і аранжування, що це не звучить як занудна тавтологія, а як яскрава цікава композиція, яку приємно слухати незалежно від релігійних вподобань (чи відсутності оних).
Для наступного пункта нашої музичної подорожі нам не доведеться йти далеко. Ба більше, ми почуємо знайомий голос. Метт Сміт, автор гурту Theocracy, має і інші проекти. Один з них це благодійний супергурт Project Aegis, який вже кілька разів збирав топ виконавців для зборів на благодійнсть. А конкрентіше нас цікавить їх твір під назвою “And the Rest Is Mystery”:
На мій смак це найменш цілісна композиція в цій підбірці (є певні місця які як на мене просідають), але все одно це доволі добротна робота з яскравими фрагментами і дуже класними виконавцями.
Як бонус згадаю їх “Angel In The Ashes”. Вона трошки недотягує до 6 хвилин які я поставив як критерій для підбірки, але згадуючи цей гурт про неї я не згадати не можу. Оце дійсно їх топова робота:
Зі штатів нам варто перенестись в Норвегію, де нас чекає Маріус Даніельсен і його “Legend of Valley Doom”. Рок опера в 3х (поки 3х) частинах. І от уж хто хто, а він дуже великий любитель не дивитись на часові рамки. Під наш 6+-хвилинний фільтр там потрапляє десь біля 40% всіх пісень. У нього є навіть 14-хвилинна робота. Але на мій смак найкраща і та, через яку я звернув на його творчість увагу, це майже 6-хвилинна “Tower of Knowledge”:
Так тут я знову сам порушую власний фільтр, але мені просто ну дуже імпонує манера подачі саме цієї пісні і тому хочеться про неї згадати (тим паче що тих пісень у нього що мені зайшли явно не вистачить на натхнення для окремого тексту). Та і вона всеодно доволі неформатна.
З Норвегії ваш епістолярний Сусанін пропонує податись в Австрію (так я знаю що це не дуже географічно-логічна послідовність враховуючи що Німеччину між ними я згадав значно раніше, але так вже вийшло). Ви коли небуть чули про легендарних австрійських піратів? Можете не шукати де в Австрії море, ці плавають в морі симфонічного металу. Мова про Visions of Atlantis і їх композицію “The Dead of the Sea”:
Франко-італійський дует топових вокалістів, шикарне аранжування і моя улюблена піратська тематика пісень. Що ще треба для щастя?
Гурт заслуговує окремого опису і думаю я колись у мене дійдуть руки це зробити. А поки відмічу ще кілька їх же баллад що прекрасно пасують нашій підбірці:
Це все шикарні роботи з їх 2х на даний момент останніх альбомів. Схоже вони розпробували такі неформатні пісні і сподіваюсь ще порадують таким не раз.
Ну і раз вже ми зараз на зупинці Австрія, та ще і зачепили гурт що використовує історичну тематику, то було б злочином не поцікавитись що нам може запропонувати співаючий професор історії і його гурт Serenity. Тим паче, що Клементіна, яку ми тільки що слухали, до Атлантісів перейшла саме від них.
Тут варто виділити композицію “New Horizons”:
Це доволі рання творчість гурту. І тут ще поменше драйву ніж в новіших композиціях, але всеодно це чудова композиція, а також історична присвята серу Френсісу Дрейку (так, і тут ми на пірата натрапили).
Від Австрії не так далеко до Італії, тож давайте заглянемо і туди. Тим паче тем є толкіністи 80-го левела Wind Rose. А у них є “The Battle of the Five Armies”:
У нас сьогодні в підбірці було достатньо рок-оперних робіт і ця чудово впишеться поміж них. Епічна, масштабна ода що переповідає кульмінацію Хоббіта.
Я вже згадував що на чолі Visions of Atlantis стоїть франко-італійський дует. Так от у італійця з оного є кілька інших проектів. В тому числі італійський гурт Temperance, який також додає до нашої коллекції одну роботу:
Доволі приємна пісня, хоч і поступається по епічності деяким іншим їх пісням (“My Demons can’t Sleep”, “The Last Hope in the World of Hopes” чи “Of Jupiter and Moons”). Вцілому гурт в його тодішньому складі радував доволі приємними роботами (зміна вокалістки, як на мене, не пішла їм на користь).
Час перенести наш вояж в Іспанію, де є гурт, про який напис окремого допису я відкладаю з самого початку цього блогу: Dark Moor. Поки гешефт цей я не закрив, але згадаю хоча б в такому контексті. В наш список вони додають 2 композиції: “Mio Cid” i “Devil in the Tower”:
Це ще один представник power metal напрямку (павер і симфонічний метали особливо сприятливі для довгих композицій). При цьому в їх звучанні є щось по своєму класичне. Такий собі аристократичний павер.
Також варто заглянути на і береги Туманного Альбіону. На британських берегах базується справжня легенда жанру Dragonforce. І їх найбільш відома композиція просто таки проситься в нашу підбірку:
Ну а завершити цей огляд я пропоную екзотикою, а конкретно сувеніром з далекої Монголії. Тим хто грав в Star Wars: Fallen Order ця пісня має бути знайома по битві на арені. Я добре пригадую, як я сам в неї грав і як на початку відповідного епізоду Кел Кестіс (головний герой гри) сказав “о, я знаю цей гурт”. У мене в голові просто таки проволала думка “я також, чувак, я також!”.
Особливий і дуже яскравий епік з монгольським фольклорним колоритом. Для тих хто як і я любить рок зі східними мотивами - маст хев для прослуховування.
Сподіваюсь в списку знайшлось щось цікаве і для вас. А на цьому на сьогодні все. Да прибуде з вами найкраща Музика!..!
