Образ Франкенштейна стає метафорою імперської російської культури — зшитої з чужих частин, позбавленої сумніву, але спраглої жертовності й визнання. Російська література — не лише мистецтво, а інструмент виправдання колоніалізму.
Є така дивна закономірність у серіалах: щойно героїня дізнається про вагітність, світ навколо неї сповільнюється. Але не Пайпер. Вона не відходить на другий план.Вона залишається в серці історії — магічної, драматичної, іноді веселої, іноді трагічної. Вона — жива. Сильна.
Есе розкриває суть радянського дисидентства як прояву внутрішньої свободи. Через постаті Стуса, Дзюби, Сверстюка, Руденка та інших показано: свобода – не лише політичний жест, а глибокий екзистенційний вибір бути собою попри тиск, страх і біль.
Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.
Світ фанатської творчості — це простір, де логіка канону гнеться й ламається під тиском почуттів і фантазій. Одним із таких проявів творчої свободи є шипперинг персонажів, які ніколи не зустрічались на екрані, не ділили сцен, а іноді навіть не існують в одному всесвіті.
Сучасні серіали все частіше виходять у форматі коротких сезонів, що складаються з 6–10 епізодів. Колись же стандартом для телебачення було 20+ серій за сезон. Чому ж цей формат, попри його недоліки, здається більш вигідним і для творців, і для глядачів?
Есе "Затоптане Відродження" розкриває трагедію української кульутри початку XVIII століття, коли царська влада в особі Петра І нищила чи обмежувала діяльність видатних українських діячів. Текст аналізує наслідки репресій для культури, мови та національної самосвідомості.
Есе аналізує історію Hen Ogledd – союзу бритських королівств, що не змогли втримати свою мову та культуру перед англо-саксонською експансією. Проведено паралелі з Україною, її історичними викликами та сучасною боротьбою за ідентичність.
Як правило, норміси споживають вершки елітарності, переупаковані в доступну форму й те що за часів мого власного неформальства являло собою аванґард, наразі стало нормою.
Дивимось в золоту маску і бачимо перші тріщини. Спойлери: фінальний сюжетний босфайт
Майдан — це найвідоміше українське народне повстання сучасності. У цей день ми хотіли би згадати Сергія Кемського і поділитися його дещо ширшим поглядом на цю подію.
Я мала б розповісти, чого вже досягла, але які мать вашу досягнення в спеціальності в 19 років, коли всім потрібні фахівці, а не студенти, що тільки нещодавно вилізли з-під мамчиної спідниці.
"Усі ці різновиди мови прекрасні, так само, як прекрасні різні метелики. Якщо це не устандартнена англійська, і якщо вона проявляється, коли ви пишете устандартненою англійською, результат, здебільшого, чудовий, як дуже гарна дівчина, у якої одне око зелене, а друге — блакитне."
Ти просто один з усіх.. Ти просто один з більшості.. Ти просто існуєш... Як і всі… І не більше….
У цей момент ми маємо унікальну можливість повною мірою відчути "Тут і зараз", насолоджуючись сьогоденням, цією ситуацією, цим днем. Життя відбувається саме в теперішньому моменті.
Знаєте, як тепер треба розрізняти українців? За тим, хто що більше любить: графіки чи генератори. Ну от серйозно, графіки відключень світла — це як розклад транспорту: є, але нічого не ходить за ним вчасно.
Знаєте, завжди мріяв взяти участь у письменницькому конкурсі. У моїй уяві це була велична подія: літературна еліта, святкові промови, вишукані вечори. А на ділі це більше схоже на психлікарню.
намагаюся намагатися
"absence"
