Життя — це гра чи серйозна справа?
Інколи ми граючись відносимось до життя, та чи це правильно, і до чого це може призвести? Не намагаюся нікого переконати та нав'язати свою думку, просто викладаю тут своє відношення до цього питання.

Інколи ми граючись відносимось до життя, та чи це правильно, і до чого це може призвести? Не намагаюся нікого переконати та нав'язати свою думку, просто викладаю тут своє відношення до цього питання.
ідеальний даблфічер – той, що викриває неочікувану схожість. ідеальний даблфічер для l'argent – це јеanne dielman, 23, quai du commerce, 1080 bruxelles. два фільми сповнені відмінностями, що оточують спільну подію – раптовий, навіч невмотивований акт насильства.
У двадцять років вона здавалася богинею. У п’ятдесят — чужим віддзеркаленням самої себе. А поруч стоїть інша — тиха, непомітна у юності, але зараз у ній щось притягує погляд. У ній — світло.
Чи сповідує Стівен Спілберг ті самі цінності, що і я? Чи розум цього усміхненого чоловіка в окулярах і бейсболці повністю відображає цю культуру?
Вулиці поступово перетворилися на лімінальний простір, через який людина добирається з точки А в точку Б, не зачіпаючи її естетичних переживань...
catharsis is a dark pattern //Спойлери: більшість сюжету
Відколи 6 грудня 2024 моя 1 редакція книги “Україна.Істинний Шлях” побачила світ, я почав замислюватись над тим, що того, що там написано - недостатньо. І так я дійшов до 2 редакції книжки. У ній вже з’явились особисті мотиви, інші тексти, уривки з яких я тут публікую, та інше
Образ Франкенштейна стає метафорою імперської російської культури — зшитої з чужих частин, позбавленої сумніву, але спраглої жертовності й визнання. Російська література — не лише мистецтво, а інструмент виправдання колоніалізму.
Є така дивна закономірність у серіалах: щойно героїня дізнається про вагітність, світ навколо неї сповільнюється. Але не Пайпер. Вона не відходить на другий план.Вона залишається в серці історії — магічної, драматичної, іноді веселої, іноді трагічної. Вона — жива. Сильна.
Есе розкриває суть радянського дисидентства як прояву внутрішньої свободи. Через постаті Стуса, Дзюби, Сверстюка, Руденка та інших показано: свобода – не лише політичний жест, а глибокий екзистенційний вибір бути собою попри тиск, страх і біль.
Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.
Світ фанатської творчості — це простір, де логіка канону гнеться й ламається під тиском почуттів і фантазій. Одним із таких проявів творчої свободи є шипперинг персонажів, які ніколи не зустрічались на екрані, не ділили сцен, а іноді навіть не існують в одному всесвіті.
Сучасні серіали все частіше виходять у форматі коротких сезонів, що складаються з 6–10 епізодів. Колись же стандартом для телебачення було 20+ серій за сезон. Чому ж цей формат, попри його недоліки, здається більш вигідним і для творців, і для глядачів?
Есе "Затоптане Відродження" розкриває трагедію української кульутри початку XVIII століття, коли царська влада в особі Петра І нищила чи обмежувала діяльність видатних українських діячів. Текст аналізує наслідки репресій для культури, мови та національної самосвідомості.
Есе аналізує історію Hen Ogledd – союзу бритських королівств, що не змогли втримати свою мову та культуру перед англо-саксонською експансією. Проведено паралелі з Україною, її історичними викликами та сучасною боротьбою за ідентичність.
Як правило, норміси споживають вершки елітарності, переупаковані в доступну форму й те що за часів мого власного неформальства являло собою аванґард, наразі стало нормою.
Дивимось в золоту маску і бачимо перші тріщини. Спойлери: фінальний сюжетний босфайт
Харківський декадент
Письменник із Тернополя
Творча душа