Алкогольна сюїта (із циклу “Есе про все “)
Минає день, минає ніч… На ранок в голові білий туман, в роті дружини зробилося чорно.
Минає день, минає ніч… На ранок в голові білий туман, в роті дружини зробилося чорно.
У цій статті ми розповімо про чотири основні філософські теорії щастя, розберемо їхні ключові положення та спробуємо зрозуміти, як кожна з них пояснює, що означає бути по-справжньому щасливим.
У цій статті ми розберемо, чому концепція «своєї людини» є хибною, та пояснимо, на чому насправді будуються гармонійні стосунки.
Заходжу до салону місцевого автобуса, всі сидіння зайняті, лише прохід вільний.
«Плазуни ведуть прихований спосіб життя. Та якщо прискіпливо подивитися навкруги, гади навколо просто кишать...»
Сусідка, тітка Наталка, прожила з чоловіком що гімна наїлася. І кругом хати ганяв, і марафет під очима наводив, і... Словом, натерпілася.
Перша неділя серпня. У повітрі запах кориці, ванілі та підпечених яблук — щойно вимкнув шарлотку, яку спік власноруч. Вона, здається, припіднялася і навіть не підгоріла. Втім, щодо останнього не певен: треба дочекатися, доки охолоне, а тоді нарізати і подавати з чаєм або кавою.
Це взагалі унікальний біоценоз. Митька Малька можна змалювати двома словами – метр у стрибку. На вигляд, наче із гімна зліплений. Про таких говорять: ні вкрасти, ні покараулить. Ледащо закінчене, все життя тільки те й робив, що нічого не робив. Зате плескати язиком мастак.
Papier Rouge шукає тексти! Open Call — це відкритий заклик для авторів поділитися своїми текстами. Не обов’язково бути професійним письменником — головне, щоб вам було що сказати.
Ніколи правда не була в пошані. Брешуть всі, завжди й повсюдно. Навіть на смертному одрі… Навіть на похованні…
Захотілося подискутувати на тему псевдонімів. І хоча тут вимагається певна доля делікатності, все ж без їдкості не обійтися.
Істина на дні бокалу. Це ще не істина, лише аксіома. Лише твердження, яке завжди персональне, сформоване конкретною особою, тобто суб'єктивне. Істина на дні бокалу... За яку істину йдеться? Хто сформував цей постулат і що мав на увазі? Мабуть, йдеться про Правду та Брехню.
Щось типу холістичного порівняльного аналізу геймплею. Не очікуйте нічого особливого.
Що властиво моєму поколінню окрім, як вважає багато хто, самого нахабства і легковажности? Мабуть, незрима ностальгія за минулими часами, нерідко такими, в яких ми й не встигли побувати. Мимоволі ми повертаємось у простір, що нам ніколи не належав.
Інколи ми граючись відносимось до життя, та чи це правильно, і до чого це може призвести? Не намагаюся нікого переконати та нав'язати свою думку, просто викладаю тут своє відношення до цього питання.
ідеальний даблфічер – той, що викриває неочікувану схожість. ідеальний даблфічер для l'argent – це јеanne dielman, 23, quai du commerce, 1080 bruxelles. два фільми сповнені відмінностями, що оточують спільну подію – раптовий, навіч невмотивований акт насильства.
У двадцять років вона здавалася богинею. У п’ятдесят — чужим віддзеркаленням самої себе. А поруч стоїть інша — тиха, непомітна у юності, але зараз у ній щось притягує погляд. У ній — світло.
Чи сповідує Стівен Спілберг ті самі цінності, що і я? Чи розум цього усміхненого чоловіка в окулярах і бейсболці повністю відображає цю культуру?
Затишні історії про кохання