Літературно-критична стаття присвячена дебютній збірці Сергія Жадана «Цитатник» (1995) , У тексті розглядаються основні художні особливості збірки , її зв'язок із постмодернізмом, вплив на подальшу творчість Жадана та українську поезію загалом.

Варвара Базас носить титул першої жінки у футуризмі - як українському, та і загальному. Проте інформації про неї майже немає, а якщо і знаходиться згадка - то лише те, що вона була дружиною Гео Шкурупія.

Попри свій життєпис, поет, письменник та журналіст із чималими амбіціями Гео Шкурупій має у суспільстві дещо стереотипну думку, а саме – хибне твердження щодо письменницької діяльності, сильно спрощене до такого собі титулу «футурист номер два» після Михайля Семенка.

У статті розглянуто зародження літературного репортажу в Радянській Україні зразка 20-30 років, відомі твори тієї доби та того стилю, а також їхніх авторів, подальшу долю та значення цих спроб та дискусій письменників навколо намагань виокремити новий жанр – «літературу фактажу».

Про Михайля Семенка різного роду небилиці та містифікації ходили ще за життя. Деякі так і залишились вигадками, а от інші, як декламування у своїх віршах бажання показати власне голе тіло пам'ятника Хмельницькому, паління "Козбаря" Шевченка та багато іншого.

У ранньорадянський час, коли репресивний каток ще не розігнався на повну котушку, українські письменники часто вдавались до різного роду містифікацій. Про них сьогодні коротко і поговоримо.

Моя особиста думка та пояснення терміну "Розстріляне Відродження". Я не претендую на те, щоб даний текст вважався істинною чи якоюсь критикою традиційного визначення, просто новий погляд на термін та саме значення

Примітка: текст написаний у кінці 2023 - початку 2024 року. Суб'єктивні роздуми на тему державності України та стрижнів її існування

Ким тільки цей суб’єкт не був: письменник, поет, перекладач, лінгвіст, теоретик літератури, сценарист, репортер, мисливець, мандрівник, більярдист, тенісист, завзятий гравець у футбол, а ще – один з організаторів теракту на держпосадовців Радянського Союзу, але про все по черзі.

«Боротьба́» — щоденна газета, що виходила в Києві в 1917–1920 роках. На початку 1917 — центральний орган Української партії соціалістів-революціонерів, що згодом оформилася в самостійну партію, взявши собі назву, похідну від назви її друкованого органу — «боротьбисти».