Залізо, хутро та венчурний капітал війни.
Економічний аналіз експансії Москви та логіки перемоги під Оршею Костянтина Острозького у 1514 році.

Економічний аналіз експансії Москви та логіки перемоги під Оршею Костянтина Острозького у 1514 році.

«Мир без анексій і контрибуцій» — мабуть, одне з найвідоміших політичних гасел лівих у ХХ столітті. Під ним ліворадикали-більшовики прийшли до влади, під ним вони обіцяли припинити кровопролиття, повернути солдатів додому та покласти край «імперіалістичній бійні».

Наш канал та його адмін Назар Карімов - проголошую 14–29 липня Періодом Української Державности.

5 липня 2026 року минає 40 років від дня смерті Ярослава Семеновича Стецька – одного з найвідоміших діячів українського націоналістичного руху, президента Антибільшовицького блоку народів та символу антикомуністичної боротьби поневолених націй.

Коли сьогодні чуєш про обстріли прикордонних сіл Сумщини, дивишся на карту російських диверсійних груп, що намагаються перетнути кордон, або читаєш про героїв ТРО, які несуть службу в лісах під Глуховом, Сумами чи Конотопом, — виникає дивне відчуття історичного дежавю.
Це есе — не просто історична розвідка. Це спроба розкрити напрямок, за яким Україна рухається вже триста років. Це конспірологія реальності: де логістика сильніша за ідеологію, а запчастини до трактора сьогодні важать стільки ж, скільки порох під Полтавою у 1709-му.

Почнімо з найвідомішого. Скіфи — це союз іраномовних племен, які в VII–III століттях до нашої ери панували на більшій частині українського степу та створили перше велике державне об'єднання на території сучасної України, відоме як Велика Скіфія.

Є така Крайова Рада Українців Криму (КРУК), громадська організація, що називає себе “інститутом самоорганізації української громади Криму”. З інститутом ще нехай, але незрозуміло, що вони мають під громадою. Але все по черзі.

Міф про «Федеративну грамоту» Скоропадського як причину антигетьманського повстання. На основі свідчень Микити Шаповала доводимо: заколот готувався заздалегідь, а грамота стала лише приводом, а не причиною падіння Української Держави.

Стаття про передумови німецько-радянської війни, плани Гітлера та Сталіна, причини катастрофи Червоної армії влітку 1941 року й роль двох тоталітарних режимів у розпалюванні найбільшого конфлікту ХХ століття.

Ми звикли бачити в грецьких назвах міст півдня України ознаку глибокої європейської традиції та зв'язку з колискою демократії. Але за вивісками “Нікополь”, “Мелітополь” чи “Севастополь” стоїть не історична тяглість, а імперська канцелярія кінця XVIII — початку XIX століття.

Історіографія часто подає релігійні війни XVII століття як суто західноєвропейське явище, фокусуючись лише на Франції, Нідерландах чи німецьких князівствах. Проте ці конфлікти перетворили на арену прагматичних союзів і Східну Європу, де ключовим гравцем стало Кримське ханство.

Привид Версаля нависає над миром в Україні
Роздуми та короткий висновок про боротьбу України.

Давайте так, коли ми говоримо про “перші згадки України” в давніх джерелах, важливо не змішувати кілька різних речей. Одне питання — коли джерела вперше описують території, які сьогодні входять до України. Інше — коли вперше з’являється сама назва “Україна”.

Державні ідеології часто створюють легітимізуючі історичні міти з випадкових фактів минулого, перетворюючи фрагментарні дані на фундамент власної величі. Одним із найбільш стійких та політизованих прикладів цієї маніпуляції є так зване Тмутороканське князівство.

5 червня народився Микола Плав’юк — останній Президент Української Народної Республіки в екзилі, багаторічний голова ОУН та один з найвизначніших діячів українського державницького руху ХХ століття.

Саме в московському полоні доля звела Андрія Мельника з Євгеном Коновальцем. Там вони змужніли, зміцнили свій світогляд і ще більш скріпилися у вірі в українську справу.

У жовтні 1921 року більшовицька Москва створила у Криму автономію. Проте це рішення не мало нічого спільного із самовизначенням корінних народів і стало виключно прагматичним політичним інструментом.

Громад. Ініціатива #інфоВАРТА
Історія - це бачити майбутнє.