Олександр Богомолець (1881–1946)

Ім’я Олександра Богомольця міцно вписане в історію української науки й медицини ХХ століття. Він був ученим світового рівня, талановитим організатором і одним із тих, хто заклав підвалини розвитку сучасної фізіології в Україні.

Виходець із родини інтелігенції, він присвятив життя вивченню механізмів захворювань та пошукам способів зміцнення здоров’я людини. Його праці з патологічної фізіології та вчення про роль сполучної тканини у функціонуванні організму стали основою нових напрямів у медицині. У 1930-х роках Богомолець створив "антиретикулярну цитотоксичну сироватку", яка, попри суперечливі оцінки, принесла йому широку славу й віру багатьох людей у можливість подолати старіння.

Як президент Академії наук УРСР , він перетворив її на потужний центр наукового життя, заснував низку інститутів і виховав нове покоління українських учених. У роки Другої світової війни Богомолець організовував медичну допомогу фронту й тилу, шукаючи шляхи рятувати життя поранених.

Олександр Богомолець залишив хороший слід в медицині про який ми мусимо не забувати.