Алани вважаються нащадками іраномовних кочових племен. Ця назва охоплює не монолітну етнічну групу, а скоріше конфедерацію племен з різноманітним генетичним походженням. Аланська ідентичність, ймовірно, була більше культурною, лінгвістичною (іраномовною) або політичною (панівна племінна конфедерація), ніж суто генетичною.
Прибуття аланів до Криму не було одноразовою подією, це був багатоетапний процес. Алани, що прибули в Приазов'я між 45-65 роками нашої ери, згодом з'явилися на півострові як союзники готських племен (остготів та герулів).
Ці готсько-аланські союзи здійснювали походи на римські володіння в басейнах Чорного та Егейського морів у 255-275 роках нашої ери. До кінця III століття алани та готи почали заселяти передгір'я Кримських гір, причому значне збільшення аланських поселенців відбулося у IV столітті нашої ери.
Близько 375 року більша частина аланів зі степів відійшла з гунами до центральної Європи, й у Криму алани разом з готами залишилися переважно в гірських районах.
Наступна хвиля аланського переселення на півострів відбулася у другій половині VII століття, коли носії Салтово-Маяцької культури, булгари та алани, переселилися до Криму з Приазов'я та Північного Кавказу. До середини VIII століття нашої ери вони заселили Керченський півострів, південно-східне узбережжя, а також частину гірського Криму.
Після свого приходу в Крим, алани разом з готами асимілювали пізньоскитські (тавроскитські) та сарматські популяції в передгір'ях. Цьому сприяла їхня етнічна близькість, оскільки алани, сармати та скити (скіфи) були іраномовними.
Проте алани не тільки асимілювали попередні популяції, але й самі були асимільовані пізнішими панівними групами, зрештою зникнувши як окрема політична одиниця до XV століття. Вони поступово асимілювалися з готами, греками та з тюркомовними групами, зокрема з кипчаками, які склали основу кримськотатарського етносу. Ця асиміляція сприяла формуванню певних культурних та антропологічних особливостей кримських татар, особливо серед гірського субетносу.
Венеціанський купець Йосафат Барбаро, який жив у XV столітті, описуючи регіони Криму, локалізував поруч із Кримською Готією Кримську Аланію. Він писав: “Першими в цьому місці були алани, потім прийшли готи; вони завоювали ці країни і змішали своє ім’я з іменем аланів. Таким чином, через змішання одного племені з іншим, вони і називають себе готаланами”.
Протягом XV-XVIII століть алани і готи, а також інші християни грецької віри, як грецького, так і тюркського походження, об’єдналися в єдиний макроетнос, відомий як “тати”. Це підтверджує і німецький географ Бюшінґ, який писав, що “рештки готів і аланів, імовірно, сплавилися разом з греками в один народ”.
Тати були різнорідною групою осілого населення, які розмовляли різними мовами (у XVIII столітті переважно кримськотатарською, урумською та румейською) і зберегло елементи християнської культури. Врешті-решт тати стали одним з етнічних компонентів, що увійшов до складу кримськотатарського народу та урумів і румеїв (надазовських греків).
Частина аланів, яких тюркські народи називали асами, також взяла участь в етногенезі степових кримських татар, додавши ще один елемент до їхнього складного етногенезу. Цілком можливо, що це була окрема група аланів, яка прибула в Крим пізніше.
Так, у 1253 році мандрівник Гійом де Рубрук зустрів аланів, яких називали “аас”, неподалік від Ору (Перекопу). Проте після цього свідчення в письмових джерелах немає згадок про асів на півночі Криму.
Проте, у кримських степах є цілий ряд топонімів, пов’язаних з асами-аланами: Ас, Кучук-Ас (після перейменувань 1940-х Кремневе, зараз не існує), Буюк-Ас (Ласточкине, зараз не існує), Темєш-Ас (Солоне, зараз не існує), Табулди-Ас (Медведеве), Терєкли-Ас (Озерівка), Ас-Джаракчи (Рисакове), Ас-Найман (Томашівка) тощо.
Примітно, що рід ас досі існує у ногайців, які кочували в причорноморських степах до кінця XVIII століття.
Алани, як динамічна та впливова іраномовна група, відіграли важливу роль в історії Криму, їхня присутність охоплювала період від III століття до XV століття. Поступово алани асимілювалися з іншими народами півострова — готами, греками та тюркомовними кипчаками, що призвело до зникнення їх як окремої політичної одиниці.
Цей процес етнічної інтеграції сприяв формуванню групи осілого населення, відомої як тати, яка стала одним із ключових компонентів кримськотатарського народу, особливо його гірського субетносу. Таким чином, алани є важливим складником складного та багатокомпонентного етногенезу кримських татар.
***
Дякую за увагу! Долучайтесь до мого каналу у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.
