У сучасному світі міський простір часто розглядається як єдиний, монолітний організм, однак, як показує історія, це не завжди так. На прикладі Ак'яра (Севастополя), який розростався шляхом приєднання навколишніх селищ, можна побачити наслідки совкової політики містобудування.

Багато українців, коли тема заходить про Крим, апелюють до "першого населення", і у них це чомусь раптом греки. Давні греки це звісно добре й красиво, але не варто забувати, що у Криму до них ВЖЕ жили люди.

У нас останні роки дуже часто фактично ігнорують існування окремого регіону України "місто Севастополь". Нагадую, що поки він є в Конституції, хоча сподіваюся, його там колись не буде і він повернеться до складу АРК.

Символи міст формують наше сприйняття, але чи завжди вони відображають справжню суть? Сучасна репрезентація Криму стикається з викликами, адже часто зосереджується на стереотипах.

Розвінчую нав'язані штампи про "місто російської слави". Ак’яр — українське місто з багатою та складною історією, яке стало об'єктом численних мітів, що спотворюють його справжнє минуле та сьогодення.

Розповідаю про історичний шлях кримських ромів, їхню культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.

Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму". Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати. Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом десятиліть.

Прогулюючись вулицями міст, ми звикли до певної логіки в нумерації будівель: непарні номери будинків послідовно розміщуються ліворуч, а парні — праворуч. Однак, в Акмєсджиті (Сімферополі) ця закономірність дає збій. Розповідаю, як так сталося, і чому це знову через кляту русню.

Сучасна репрезентація Криму та кримських міст має купу проблем, зокрема це використання основних символів міст. Шість з них, про Акмєсджит, Ак’яр та Кєріч, я вже публікував, а це публікація з наступними двома, про Кєзлєв.

Чи можна сказати, що кримськотатарський прапор з'явився у 1917 році, чи був він колись державним, та чому ми відзначаємо його день 26 червня — на ці питання спробую відповісти у цьому тексті.