Проєкт 38 громад як дорожня карта інституційної деокупації
"Біла пляма" на карті децентралізації України знаходиться у Криму. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь залишаються єдиними двома регіонами, де не створено спроможних територіальних громад. Чому ж адміністративна реформа, яка пройшла навіть на тимчасово окупованих ще з 2014 року територіях Донеччини та Луганщини, так і не була реалізована на півострові?
У цьому матеріалі не лише аналізую цю запізнілу главу реформи, але й пропоную конкретний план — проєкт 38 спроможних громад для Криму, що забезпечить фінансову стійкість, демократичну прозорість та інституційну стабільність місцевого самоврядування на півострові одразу після його деокупації.
Проєкт досягає цієї кількості через радикальне укрупнення, аби громади відповідали критеріям фінансової спроможності. Проєкт враховує географічну й економічну спеціалізацію: максимальне укрупнення в степових аграрних регіонах, де економіка слабка, та функціональне зонування високодохідних курортних чи гірських кластерів.
Історична довідка: незавершена адміністративна реформа в Криму
Проєкт є частиною запізнілого, але критично важливого етапу загальнонаціональної реформи децентралізації, яка не відбулася на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь через російську окупацію, що триває з 2014 року.
Адміністративно-територіальна реформа в Україні розпочалася у 2015 році, щоб замінити понад 11 тисяч дрібних місцевих рад на фінансово спроможні об’єднані територіальні громади. На початковому етапі (2015–2019) формування ОТГ відбувалося добровільно на основі прийнятих обласними адміністраціями перспективних планів. Громади, що об'єднувалися, отримували прямі міжбюджетні відносини з Києвом, що значно збільшувало їхні фінансові можливості.
Проте до 2020 року процес сповільнився. Щоб завершити реформу та покрити всю територію, у червні 2020 року Кабінет Міністрів України примусово затвердив межі 1469 територіальних громад та створив 136 нових укрупнених районів замість старих 490 (Закон № 807-IX).
Через тимчасову окупацію півострова, реформа децентралізації оминула Крим у період 2015-2020 років, також він був виключений з остаточного переліку громад, затверджених Кабміном у 2020 році.
Коли на материковій Україні ухвалили закони про новий устрій, АР Крим залишилася на папері у старому поділі: 25 адміністративних одиниць першого рівня (районів та міст республіканського значення) та понад 250 місцевих рад.
Ситуація змінилася лише у вересні 2023 року, коли Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України № 3334-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим”.
Запрацювали рішення Верховної Ради (2016 та 2020 років), які декомунізували топоніми й запровадили новий, укрупнений поділ АР Крим на 10 районів. Також адмінреформа вивела зі складу міста Севастополя сільськогосподарські та рекреаційні території.
Закон також доручив Кабінету Міністрів протягом місяця визначити території та адміністративні центри територіальних громад в АР Крим, а також створити районні державні адміністрації нових районів.
У вересні 2023 року тодішня Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева зазначала, що стратегічний план України щодо адміністративно-територіального устрою деокупованого Криму передбачає створення щонайменше 40 територіальних громад у межах виконання профільного закону.
За задумом Міністерства інфраструктури та відновлення, саме таку кількість громад планувалося створити на першому етапі.
Хоча Комітет ВРУ з питань організації державної влади 25 грудня 2023 року звернувся до Уряду стосовно стану виконання Закону, цей стратегічний план так і не був фіналізований.
У результаті, громади були визначені лише формально — фактично ними стали старі, малоспроможні місцеві ради. Повноцінного укрупнення, необхідного для фінансової стійкості, як це відбувалося на материку, не сталося.
Функціональна необхідність завершення адмінреформи
Чому це не можна відкладати? Ключова причина — забезпечення роботи військових та військово-цивільних адміністрацій (ВЦА). За законом, ВЦА керують саме на територіях громад і районів. Тому без юридично визначених, спроможних меж створити повноцінні ВЦА неможливо.
Затвердження чітких меж 38 громад є прямою юридичною передумовою для розгортання української адміністративної вертикалі на деокупованому півострові та забезпечення стабільності під час перехідного періоду.
Проєкт поділу на громади — це необхідний, критичний другий етап реформи. Його мета — об'єднати дрібні, малоспроможні утворення у великі, функціональні та фінансово стійкі адміністративні одиниці, які відповідатимуть найкращим принципам децентралізації для післяокупаційного відновлення півострова.
Згодом, після стабілізації, мешканці Криму самі матимуть можливість об'єднуватися у громади, як це відбувалося на решті території України. Крім того, ніхто не може спрогнозувати фінальний стан інфраструктури та демографічні зміни після деокупації (особливо у випадку військового шляху). Тому затверджені схеми громад підлягатимуть зміні з урахуванням нових реалій, але наразі цей проєкт є необхідною дорожньою картою інституційної присутності України.
Концепція поділу Криму на територіальні громади
Для адміністративних одиниць даються лише офіційні назви. Для населених пунктів (міст, селищ і сіл) вказані історичні назви, а в дужках — офіційні українські назви, що підлягають перейменуванню, оскільки адміністративна реформа в Криму є невіддільною від процесу деколонізації та відновлення історичної справедливості.
Склад деяких територіальних громад включає лише частину старої місцевої ради, що окремо відображено в переліку. Кількість населення громад орієнтовна.
Автономна Республіка Крим (37 громад)
1. Бахчисарайський район
Загальне населення: 130,4 тис. осіб
Чотири територіальні громади
Бахчисарайська міська територіальна громада
Населення: 41,6 тис. осіб
Центр: Бахчисарай (26 тис. осіб)
Склад: Бахчисарайська міська, Поштівська селищна, Ароматненська, Верхоріченська, Долинненська, Залізничненська, Каштанівська, Плодівська, Скалистівська сільські громади (ради).
Доцільність: Адміністративно-культурне ядро району, поєднує історичну столицю з густонаселеним аграрним поясом.
Інкерманська міська територіальна громада
Населення: 33,9 тис. осіб
Центр: Інкерман (10,4 тис. осіб)
Склад: Інкерманська міська, Орлинівська сільська громади (ради) + колишні території Балаклавського та Гагарінського районів Севастополя, виведені за межі міста Законом № 807-IX від 2020 року.
Доцільність: Промисловість та екотуризм. Балансує дохід від видобутку каменю та портової інфраструктури Інкермана з управлінням водозбірними територіями Байдарської долини.
Качинська селищна територіальна громада
Населення: 35,6 тис. осіб
Центр: Кача (селище, 5 тис. осіб)
Склад: Качинська селищна, Андріївська, Верхньосадівська, Вілінська, Піщанівська, Табачненська, Тінистівська, Углівська сільські громади (ради) + колишні території Нахімовського району Севастополя, виведені за межі міста Законом № 807-IX від 2020 року.
Доцільність: Туристично-аграрний кластер західного узбережжя, об'єднує курорти та потужні центри виноробства і садівництва.
Албатська селищна територіальна громада
Населення: 19,2 тис. осіб
Центр: Албат (2,6 тис. осіб)
Склад: Куйбишевська селищна, Голубинська, Зеленівська, Красномацька, Тернівська сільські громади (ради).
Доцільність: Гірський кластер. Самодостатня громада, орієнтована на управління природними ресурсами та лісовим господарством передгір'я.
2. Білогірський район
Загальне населення: 122,7 тис. осіб
Чотири територіальні громади
Білогірська міська територіальна громада
Населення: 43,4 тис. осіб
Центр: Карасувбазар (Білогірськ, 18 тис. осіб)
Склад: Білогірська міська, Багатівська, Василівська, Вишенська, Зеленогірська, Земляничненська, Криничненська, Курська, Мічурінська, Муромська, Русаківська, Чорнопільська сільські громади (ради).
Доцільність: Регіональний сервісний та логістичний хаб. Об'єднує адміністративне ядро з основними транспортними та аграрними вузлами.
Нижньогірська селищна територіальна громада
Населення: 39,5 тис. осіб
Центр: Сєїтлєр (Нижньогірський, 10,8 тис. осіб)
Склад: Нижньогірська селищна, Зоркінська, Ізобільненська, Листвинська, Митрофанівська, Михайлівська, Новогригорівська, Омелянівська, Охотська, Пшеничненська, Уварівська, Чкаловська, Якимівська сільські громади (ради).
Доцільність: Головне іригаційне та аграрне ядро району, відповідальне за функціонування складної зрошувальної інфраструктури.
Зуйська селищна територіальна громада
Населення: 21,6 тис. осіб
Центр: Зуя (7,5 тис. осіб)
Склад: Зуйська селищна, Ароматнівська, Кримськорозівська, Мельнична, Новожилівська, Цвіточненська сільські громади (ради).
Доцільність: Аграрний потенціал та іригація. Об'єднання навколо селища Зуя з його значним сільськогосподарським потенціалом.
Садова сільська територіальна громада
Населення: 18,2 тис. осіб
Центр: Токмай (Садове, 3,2 тис. осіб)
Склад: Дрофинська, Зибинська, Желябовська, Жемчужинська, Іванівська, Кісточківська, Садова сільські громади (ради).
Доцільність: Проміжний аграрний хаб степової частини, створює ефективний локальний центр для управління зрошенням та обслуговування агровиробництва.
3. Джанкойський район
Загальне населення: 117,9 тис. осіб
Три територіальні громади
Джанкойська міська територіальна громада
Населення: 72,7 тис. осіб
Центр: Джанкой (39,5 тис. осіб)
Склад: Джанкойська міська, Вільненська селищна, Єрмаківська, Зарічненська, Ізумруднівська, Маслівська, Медведівська, Мирнівська, Побєдненська, Рощинська, Чайкинська, Яркополенська сільські громади (ради).
Доцільність: Транспортно-промисловий вузол та найбільший адміністративний центр, управляє залізничним перехрестям та переробною промисловістю.
Азовська селищна територіальна громада
Населення: 21,3 тис. осіб
Центр: Калай (Азовське, 3,8 тис. осіб)
Склад: Азовська селищна, Кіндратівська, Майська, Просторненська, Світлівська, Стальненська, Табачненська сільські громади (ради).
Доцільність: Логістичний центр великих аграрних підприємств, оптимізує управління критичною іригаційною інфраструктурою.
Лобанівська сільська територіальна громада
Населення: 23,9 тис. осіб
Центр: Джадра (Лобанове, 2,2 тис. осіб)
Склад: Завіто-Ленінська, Кримківська, Лобанівська, Луганська, Новокримська, Пахарівська, Розкішненська, Цілинна, Ярківська, Яснополянська сільські громади (ради).
Доцільність: Великий виробничий аграрний кластер у західній частині району, сфокусований на великомасштабному сільгоспвиробництві.
4. Євпаторійський район
Загальне населення: 260,5 тис. осіб
Чотири територіальні громади
Євпаторійська міська територіальна громада
Населення: 135,2 тис. осіб
Центр: Кєзлєв (Євпаторія, 106 тис. осіб)
Склад: Євпаторійська міська, Заозерненська селищна, Вересаєвська, Кольцовська, Молочненська, Ромашкінська, Стовпівська, Суворовська, Уютненська сільські громади (ради).
Доцільність: Регіональний мегаполісний курортний центр, забезпечує централізоване управління оздоровчим комплексом та інфраструктурою водопостачання.
Сацька міська територіальна громада
Населення: 71,3 тис. осіб
Центр: Саки (28,5 тис. осіб)
Склад: Сакська міська, Новофедорівська селищна, Виноградівська, Геройська, Зернівська, Іванівська, Крайненська, Кримська, Ліснівська, Митяївська, Оріхівська, Охотниківська, Сизівська, Фрунзенська сільські громади (ради).
Доцільність: Формування спеціалізованого лікувально-промислового кластера. Громада об'єднує Саки та Новофедорівку з великою кількістю сільських рад.
Чорноморська селищна територіальна громада
Населення: 34,1 тис. осіб
Центр: Акмєчит (Чорноморське, 11,5 тис. осіб)
Склад: Чорноморська селищна, Далеківська, Кіровська, Краснополянська, Красноярська, Медведівська, Міжводненська, Новоіванівська, Новосільська, Окунівська, Оленівська сільські громади (ради).
Доцільність: Рекреаційно-аграрна громада Тарханкутського півострова, орієнтована на екотуризм та збереження унікального ландшафту.
Новоозернівська селищна територіальна громада
Населення: 19,8 тис. осіб
Центр: Новоозерне (6,1 тис. осіб)
Склад: Мирнівська, Новоозернівська селищні, Веселівська, Воробйовська, Добрушинська, Штормівська сільські громади (ради).
Доцільність: Логістично-морський потенціал. Створена для відновлення та управління озером Донузлав як глибоководною бухтою та логістичним об'єктом.
5. Керченський район
Загальне населення: 212,9 тис. осіб
Три територіальні громади
Керченська міська територіальна громада
Населення: 169,8 тис. осіб
Центр: Керч (152 тис. осіб)
Склад: Керченська міська, Багерівська селищна, Войковська, Глазівська, Горностаївська, Завітненська, Мар'ївська, Октябрська, Приозернівська, Челядінівська, Чистопільська сільські громади (ради).
Доцільність: Потужне логістичне та промислове ядро, централізоване управління морськими портами, залізничними підходами та транспортною інфраструктурою Керченської протоки.
Щолкінська міська територіальна громада
Населення: 19,1 тис. осіб
Центр: Щолкіне (11,6 тис. осіб)
Склад: Щолкінська міська, Бєлінська, Виноградненська, Калинівська, Мисівська, Останінська сільські громади (ради),
Доцільність: Об'єднання Щолкіного (з його наявною міською інфраструктурою) із рекреаційними зонами, зокрема з мисом Казан-Тіп, забезпечує сфокусоване та ефективне управління туристичним потоком та розвиток інфраструктури.
Єдикуйська селищна територіальна громада
Населення: 24 тис. осіб
Центр: Єди-Кую (8,2 тис. осіб)
Склад: Ленінська селищна, Батальненська, Іллічівська, Кіровська, Красногірська, Ленінська, Лугівська, Марфівська, Новомиколаївська, Семисотська, Уварівська сільські громади (ради).
Доцільність: Аграрний та логістичний кластер. Транспортний вузол, відповідальний за сільськогосподарське виробництво та управління значними степовими територіями.
6. Курманський район
Загальне населення: 134,0 тис. осіб
Три територіальні громади
Курманська селищна територіальна громада
Населення: 49 тис. осіб
Центр: Курман (11 тис. осіб)
Склад: Красногвардійська селищна, Восходненська, Калінінська, Клепинінська, Мар'янівська, Новопокровська, Олександрівська, Петрівська, Рівнівська, Янтарненська сільські громади (ради).
Доцільність: Об'єднує адміністративне ядро з навколишніми сільськими радами, формуючи потужний фінансовий і сервісний центр. Вона координує надання основних послуг (освіта, медицина) і управління значними аграрними площами.
Біюк-Онларська селищна територіальна громада
Населення: 45,7 тис. осіб
Центр: Біюк-Онлар (11,6 тис. осіб)
Склад: Октябрська селищна, Амурська, Зернівська, Колодязянська, Котельниківська, Краснознам'янська, Ленінська, Найдьонівська, Полтавська, П'ятихатська, Стахановська сільські громади (ради).
Доцільність: Логістичний хаб з важливим залізничним сполученням, концентрує інфраструктуру для зберігання та відвантаження агропродукції.
Первомайська селищна територіальна громада
Населення: 39,2 тис. осіб
Центр: Джурчи (Первомайське, 8,5 тис. осіб)
Склад: Первомайська селищна, Абрикосівська, Войковська, Гвардійська, Гришинська, Калінінська, Кормівська, Крестянівська, Олексіївська, Октябрська, Островська, Правдівська, Сарибашівська, Степнівська, Сусанінська, Черновська сільські громади (ради).
Доцільність: Ключовий виробничий кластер у західній частині району, центр ремонту сільгосптехніки та надання агрохімічних послуг.
7. Перекопський район
Загальне населення: 122,8 тис. осіб
Три територіальні громади
Яникапуська міська територіальна громада
Населення: 60,7 тис. осіб
Центр: Яни Капу (29 тис. осіб)
Склад: Красноперекопська міська, Братська, Вишнівська, Воїнська, Іллінська, Ішунська, Красноармійська, Магазинська, Новопавлівська, Орлівська, Почетненська, Совхозненська, Філатівська сільські громади (ради).
Доцільність: Головний промисловий та іригаційний центр. Об'єднує содову промисловість (Яни Капу) з більшістю сільрад, розташованих вздовж Північнокримського каналу.
Армянська міська територіальна громада
Населення: 26 тис. осіб
Центр: Ермєні-Базар (Армянськ, 22 тис. осіб)
Склад: Армянська міська громада (рада).
Доцільність: Монопромисловий, екологічно чутливий центр. Виділена для окремого управління хімічним гігантом ("Кримський Титан") та екологічною безпекою.
Роздольненська селищна територіальна громада
Населення: 36 тис. осіб
Центр: Ак-Шейх (Роздольне, 8 тис. осіб)
Склад: Роздольненська, Новоселівська селищні, Березівська, Ботанічна, Зиминська, Ковильнівська, Кукушкінська, Руч'ївська, Серебрянська, Славнівська, Слов'янська, Чернишівська сільські громади (ради).
Доцільність: Ключовий аграрний виробничий кластер, оптимізований для великомасштабного зернового виробництва на зрошуваних землях.
8. Сімферопольський район
Загальне населення: 519,4 тис. осіб
П’ять територіальних громад
Сімферопольська міська територіальна громада
Населення: 375,1 тис. осіб
Центр: Акмєсджит (Сімферополь, 337 тис. осіб)
Склад: Сімферопольська міська, Донська, Мазанська, Трудівська, Чистенська сільські громади (ради), частина Перовської сільської громади (ради) — села Бадана (Перове), Боткє (Дубки), Молочне.
Доцільність: Економічне та інфраструктурне ядро півострова. Інтегрує столицю з прилеглими логістичними та житловими зонами, концентрує фінансові, освітні та медичні ресурси республіканського значення.
Гресівська селищна територіальна громада
Населення: 56,5 тис. осіб
Центр: Гресівський (10,1 тис. осіб)
Склад: Гресівська, Молодіжненська, Шкільненська селищні, Мирнівська, Родниківська, Скворцівська, Укромнівська, Урожайнівська сільські громади (ради), частина Перовської сільської громади (ради) — села Атман (Веселе) та Аджи-Ібрам (Ключі).
Доцільність: Логістично-індустріальний пояс. Консолідує управління Міжнародним аеропортом "Сімферополь" та навколишніми індустріальними вузлами (ТЕЦ, склади).
Гвардійська селищна територіальна громада
Населення: 31,9 тис. осіб
Центр: Сарабуз (Гвардійське, 12,5 тис. осіб)
Склад: Гвардійська селищна, Журавлівська, Новоандріївська, Первомайська, Широківська сільські громади (ради).
Доцільність: Аграрний кластер та транспортний вузол північної частини. Обслуговує ключову транспортну інфраструктуру та є ключовим виробником індустріальних аграрних культур.
Миколаївська селищна територіальна громада
Населення: 25,9 тис. осіб
Центр: Миколаївка (2,7 тис. осіб)
Склад: Миколаївська селищна, Кольчугинська, Новоселівська, Пожарська сільські громади (ради).
Доцільність: Компенсаційний кластер (туризм + агро). Забезпечує фінансову стійкість завдяки поєднанню курортного селища з потужним сільськогосподарським поясом.
Добрівська сільська територіальна громада
Населення: 30 тис. осіб
Центр: Мамут-Султан (Добре, 3 тис. осіб)
Склад: Добрівська сільська громада (рада), частина Перовської сільської громади (ради) — села Залісся, Каштанове, Карагач (Кизилівка), Аратук (Клинівка), Костянтинівка, Новомиколаївка, Чумак-Кари (Обрив), Сабла (Партизанське), Чєшмєджі (Тепле), Топольне, Курчи (Українка).
Доцільність: Водозбірна та лісова зона. Консолідує управління гірсько-лісовими територіями, лісовим фондом та інфраструктурою Ялтинського шосе.
9. Феодосійський район
Загальне населення: 227,6 тис. осіб
П’ять територіальних громад
Феодосійська міська територіальна громада
Населення: 101 тис. осіб
Центр: Кєфє (Феодосія, 70 тис. осіб)
Склад: Феодосійська міська, Коктебельська, Орджонікідзевська, Приморська селищні, Берегова, Насипнівська сільські громади (ради).
Доцільність: Головний портовий, туристичний та фінансовий центр, забезпечує єдине управління береговою лінією — Хафуз (Приморський), Кєфє, Коктебель, та портовою інфраструктурою.
Судацька міська територіальна громада
Населення: 32 тис. осіб
Центр: Судак (15 тис. осіб)
Склад: Судацька міська, Новосвітська, Щебетовська селищні, Веселівська, Дачнівська, Міжріченська, Морська, Сонячнодолинська сільські громади (ради).
Доцільність: Виноробство та ексклюзивна рекреація. Створена для розвитку високоякісного виноробства та управління унікальними рекреаційними зонами.
Старокримська міська територіальна громада
Населення: 30,3 тис. осіб
Центр: Ескі-Кирим (Старий Крим, 9,5 тис. осіб)
Склад: Старокримська міська, Абрикосівська, Грушівська, Золотополенська, Льговська, Первомайська, Привітненська сільські громади (ради).
Доцільність: Культурний та лісовий осередки. Орієнтована на збереження пам'яток середньовіччя, розвиток культурного туризму та управління лісовими масивами.
Іслямтерецька селищна територіальна громада
Населення: 29,7 тис. осіб
Центр: Іслям-Терек (7,4 тис. осіб)
Склад: Кіровська селищна, Владиславівська, Журавська, Іллічівська, Партизанська, Синицинська, Токарєвська, Яркополенська сільські громади (ради).
Доцільність: Ключовий залізнично-логістичний хаб та переробний центр, слугує транзитною базою для постачання.
Ічкінська селищна територіальна громада
Населення: 34,6 тис. осіб
Центр: Ічкі (11,7 тис. осіб)
Склад: Совєтська селищна, Дмитрівська, Завітненська, Красногвардійська, Краснофлотська, Некрасовська, Прудівська, Пушкінська, Урожайнівська, Чапаєвська, Чорноземненська сільські громади (ради).
Доцільність: Найбільший аграрний виробничий кластер, сфокусований на інтенсивному землеробстві та ефективному використанні іригаційних систем.
10. Ялтинський район
Загальне населення: 192,8 тис. осіб
Три територіальні громади
Ялтинська міська територіальна громада
Населення: 105,5 тис. осіб
Центр: Ялта (80,5 тис. осіб)
Склад: Ялтинська міська, Гурзуфська, Лівадійська, Масандрівська селищні громади (ради).
Доцільність: Адміністративне та економічне ядро Південного узбережжя, консолідує Ялту з найближчим курортним поясом для ефективного управління складною гірською інфраструктурою.
Алуштинська міська територіальна громада
Населення: 52,2 тис. осіб
Центр: Алушта (29 тис. осіб)
Склад: Алуштинська міська, Партенітська селищна, Ізобільненська, Лучистівська, Маломаяцька, Малоріченська, Привітненська сільські громади (ради).
Доцільність: Курортно-гірська зона. Створена для управління менш урбанізованою рекреаційною зоною, що має вихід до гірських масивів і водозбірних площ.
Алупкинська міська територіальна громада
Населення: 35,1 тис. осіб
Центр: Алупка (9 тис. осіб)
Склад: Алупкинська міська, Гаспринська, Кореїзька, Сімеїзька, Фороська селищні громади (ради).
Доцільність: Палацово-парковий високодохідний кластер. Автономно управляє ексклюзивною туристичною зоною та збереженням палацово-паркових ансамблів.
Місто зі спеціальним статусом Севастополь (1 громада)
Севастопольська міська територіальна громада
Населення: 342,6 тис. осіб
Склад: територія міської забудови Ак’яра (Севастополя) включно з анклавами — Балаклавою та Октябрським.
Доцільність: Єдине, централізоване управління критичною інфраструктурою, портовою діяльністю та всією податковою базою міста-порту.
Аналіз проєкту 38 громад
Запропонована адміністративна модель охоплює 38 територіальних громад, розподілених між 11 адміністративними одиницями (10 районів АР Крим та місто Севастополь).
Автономна Республіка Крим: 37 територіальних громад
— Бахчисарайський район: 4 територіальні громади
— Білогірський район: 4 територіальні громади
— Джанкойський район: 3 територіальні громади
— Євпаторійський район: 4 територіальні громади
— Керченський район: 3 територіальні громади
— Курманський район: 3 територіальні громади
— Перекопський район: 3 територіальні громади
— Сімферопольський район: 5 територіальних громад
— Феодосійський район: 5 територіальних громад
— Ялтинський район: 3 територіальні громади
Місто зі спеціальним статусом Севастополь: 1 територіальна громада
Цей поділ базується на функціональній спеціалізації, що чітко розмежовує управління великими міськими центрами, аграрними територіями та унікальними курортно-промисловими зонами.
Орієнтири та історичні паралелі
Модель корелюється з аналітичними напрацюваннями та публічними згадками, включаючи орієнтовну кількість у 40 проєктних громад у Криму, про які згадувала колишня Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Попередня кількість у 40 громад була орієнтиром, закладеним на початковому етапі планування. Проєкт 38 є прагматичним доопрацюванням, яке віддає пріоритет фінансовій спроможності.
Цікаво, що проєкт перегукується з історичними адміністративними моделями півострова. Так, наприкінці XVIII століття, за часів реформ останнього кримського хана Шахіна Ґерая, територію Криму було поділено на 43 кадилики (судові округи), які входили до шести каймакамств. Схожий поділ, що налічував 48 кадиликів, описується ще у 1740-х роках.
Ця історична паралель свідчить, що кількість адміністративних одиниць в таких межах відповідає природному функціональному зонуванню півострова, де кожна одиниця здатна була виконувати функції самоврядування та забезпечення правопорядку.
Таким чином, сучасний прагматичний поділ на 38 громад є не лише суто технічним рішенням децентралізації, а й архітектурно обґрунтованою моделлю, що відображає географічну та економічну логіку Криму.
Фінансова спроможність
Нова модель — це не лише про карти, а про фінансову міць. Порівняйте: старі 250 рад мали в середньому 8 тис. жителів. Нові 38 громад матимуть в середньому 55 тис. осіб. Збільшення населення у 6–7 разів прямо гарантує зростання податкової бази та фінансову незалежність громад.
Таке радикальне укрупнення дозволяє консолідувати податкову базу на місцях, значно збільшуючи надходження від ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) та місцевих податків.
Лише 10,53% громад (4 із 38) мають населення менш як 20 тис. і потенційно потребуватимуть тимчасових дотацій. Фактично, цей проєкт прагне назавжди усунути хронічну дотаційність Криму, роблячи півострів фінансово самодостатнім.
Фінансова стійкість високодохідних громад, таких як Ялтинська, Алуштинська, Феодосійська та Євпаторійська, критично залежатиме від успіху судових процесів, спрямованих на повернення незаконно захопленого під час окупації майна.
Критично важливим є повернення об'єктів інфраструктури, землі та лікувально-оздоровчих комплексів, що були відчужені під час окупації, у власність громади, а також демонтаж незаконно зведених об'єктів у прибережній та природоохоронній зонах та стягнення відповідних штрафів або компенсацій.
Розподіл громад за типом
У загальній структурі домінують урбанізовані форми управління:
Міські територіальні громади становлять найбільшу кількість — 18. Вони керують найбільшими містами, портами та промисловими центрами регіону (наприклад, Акмєсджит, Ялта, Керч).
Селищні територіальні громади — 17. Їхня роль переважно зосереджена на управлінні аграрно-логістичними вузлами (Курманська, Гвардійська).
Сільські територіальні громади є найменш численними — лише 3. Вони є винятковими та охоплюють або великі аграрні масиви (як-от Лобанівська та Садова), або критично важливі природоохоронні та водозбірні зони (як Добрівська).
Громади з особливою функцією
Ключовою особливістю моделі є виділення громад, чия доцільність визначена необхідністю подолання географічної ізольованості, автономного управління унікальними ресурсами або забезпечення інтеграційних процесів.
— Старокримська (Феодосійський район) управляє гірською зоною.
— Добрівська (Сімферопольський район) управляє гірсько-лісовою зоною та важливим транспортним коридором.
— Армянська (Перекопський район) виділена для незалежного управління ризикованим промисловим виробництвом.
— Інкерманська (Бахчисарайський район) виконує важливу роль в об'єднанні територій, які раніше входили до складу Севастополя, забезпечуючи їхню інтеграцію у новий район.
Деколонізація топонімів: проєктні назви громад
З подальшим впровадженням деколонізації топонімів, що слугує для вкорінення української ідентичності та відновлення прав корінного народу на місцевому рівні, мають змінити назви наступні громади:
Білогірська — Карасувбазарська
Нижньогірська — Сєїтлєрська
Садова — Токмайська
Азовська — Калайська
Лобанівська — Джадравська
Євпаторійська — Кєзлєвська
Чорноморська — Акмєчитська
Первомайська — Джурчинська
Армянська — Ермєнібазарська
Роздольненська — Акшейхська
Сімферопольська — Акмєсджитська
Гвардійська — Сарабузька
Добрівська — Мамутсултанська
Феодосійська — Кєфєнська
Старокримська — Ескікиримська
Очікується також перейменування Щолкінської та Гресівської громад, але деколонізовані назви їхніх центрів ще є предметом обговорення.
Порівняння проєкту з іншими кейсами
Порівняння проєкту поділу Криму на 38 територіальних громад із загальноукраїнським досвідом децентралізації (2015–2020) та подальшим укрупненням (2020) допомагає краще зрозуміти його особливості та амбіції.
Проєкт 38 ТГ Криму — це прагматична гібридна модель. Вона адаптує загальноукраїнські принципи децентралізації до унікальних географічних та економічних реалій півострова.
Він поєднує філософію ранньої децентралізації (добровільне об'єднання з акцентом на спроможності) із результатами укрупнення 2020 року (створення великих адміністративних одиниць), а також регіональні кейси: укрупнення степових громад, фрагментацію гірських територій та концентрацію ресурсів у великих адміністративних центрах.
У гірських районах проєкт наслідує карпатську логіку (як у Закарпатті чи Прикарпатті), створюючи компактні, але економічно цінні громади, де головний актив — це ландшафт і рекреаційні ресурси.
Тоді як степові райони Криму (Курманський, Перекопський) мають багато спільного з територіальними громадами Херсонщини чи Запоріжжя: вони формуються навколо логістичних вузлів та аграрних центрів, щоб ефективно управляти великими сільськогосподарськими масивами.
Ключові кейси децентралізації для Криму
Для успішного відновлення адміністративного устрою Криму після деокупації недостатньо лише перекроїти межі. Необхідно інтегрувати уроки української децентралізації, спрямовані на посилення фінансової стійкості та управління унікальними територіями.
Розширені повноваження старостинських округів
Цей механізм є прямим розв’язанням проблеми відчуженості та неефективності управління у великих за площею, але малонаселених громадах.
Укрупнені аграрні територіальні громади (як-от Нижньогірська, Єдикуйська, Роздольненська або громади Курманського району) включають десятки віддалених сіл. Центр територіальної громади, розташований за десятки кілометрів, часто не має можливості оперативно реагувати на локальні проблеми, що загрожує недовірою до нової адміністративної системи.
Старости повинні мати право самостійно використовувати частину субвенцій на малі інфраструктурні проєкти (вуличне освітлення, ремонт доріг, водопостачання) у межах свого старостинського округу. Це забезпечить швидке та видиме розв’язання локальних проблем, створюючи "точки довіри" до української адміністративної системи на місцях. Це особливо важливо для стабілізації ситуації в північних та східних аграрних районах Криму.
Севастополь: досвід Києва
Ак’яр (Севастополь) має спеціальний статус, і його внутрішній поділ потребує чіткого розмежування функцій, щоб уникнути конфліктів, характерних для міст спеціального значення.
Потрібно зазначити, що ще адмінреформа 2020 року винесла за межі міста ті території (Байдарська долина, Кача, Інкерман), які мають чітку сільськогосподарську та рекреаційну спеціалізацію, інтегруючи їх до Бахчисарайського району. Це дозволяє місту зосередитися виключно на урбаністичному управлінні та усуває конфлікт між міськими та сільськими інтересами.
У Києві, який так само є містом зі спеціальним статусом, існує постійна політична напруга через дублювання повноважень територіальних громад та внутрішніми районними адміністраціями. Це призводить до неефективного використання ресурсів і політичних суперечок.
Необхідно законодавчо чітко розмежувати повноваження між Севастопольською міською територіальною громадою та чотирма її внутрішніми районами (Ленінським, Гагарінським, Нахімовським та Балаклавським). Районні адміністрації повинні виконувати переважно соціальні та представницькі функції (освіта, медицина, реєстрація, комунікація з громадянами), тоді як стратегічне управління (бюджет, великі комунальні підприємства, транспорт, містобудування) залишається за територіальною громадою.
Це створить прозору вертикаль управління та запобігатиме внутрішньому адміністративному хаосу. Додатково, як запропоновано, Балаклавський район отримує спеціальні повноваження у сфері управління прибережним майном та екологічного контролю, що підкреслить його унікальний статус.
Також чітке законодавче розмежування є запобіжником проти політичного саботажу та місцевого кумівства після деокупації.
Механізми кадрового забезпечення
Головний виклик для нових укрупнених громад — швидке формування кваліфікованого та лояльного адміністративного апарату у великих за площею та населенням ТГ.
Для подолання цієї проблеми необхідно активувати програми підготовки кадрів та ротації. За розрахунками експертів, для повноцінного відновлення та нарощування адміністративного резерву країні необхідно підготувати понад 50 тисяч фахівців.
На державному рівні вже створено основу для розв'язання цієї проблеми. У 2023 році Представництво Президента України в АР Крим спільно з Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка розробили та розпочали реалізацію спеціалізованих магістерських програм, орієнтованих на роботу в деокупованих регіонах:
"Постконфліктне врядування"
"Урядування на повоєнних територіях"
Обидві програми включають спеціальні дисципліни, присвячені публічному управлінню територіями АР Крим та міста Севастополь у постконфліктний період та вивченню історії й культури кримськотатарського народу, що прямо підтверджує їхню цільову орієнтацію на потреби Криму.
Вони забезпечують підготовку фахівців, здатних керувати процесами відновлення, реінтеграції та налагодженням роботи місцевого самоврядування в умовах перехідного періоду. Представництво Президента України в АР Крим регулярно звітує про хід навчання та працевлаштування випускників, підтверджуючи, що перші студенти магістерських програм вже розпочали роботу в органах державної служби.
На додаток до підготовки нових фахівців, передбачається механізм ротації досвідчених управлінців з материкової України, особливо з органів місцевого самоврядування та ВЦА, які вже пройшли етап відновлення. Такий механізм є невіддільною частиною Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.
Висновок
Проєкт поділу Криму на 38 громад є стратегічно виваженою та практичною моделлю, що гарантує півострову фінансову спроможність та ефективне управління відразу після деокупації.
Ця схема нехтує ідеологією "добровільного" об'єднання, одразу реалізуючи принципи радикального укрупнення та функціонального зонування, характерні для завершального етапу децентралізації в Україні. Створення лише 38 територіальних громад із середньою чисельністю майже 55 тисяч осіб гарантує високу податкову базу та мінімізує потребу в державних дотаціях.
Це не просто схема управління. Це інструмент для швидкої передачі реальної влади на місця: від військових адміністрацій до обраних представників громади, що є ключовою запорукою успішної та швидкої реінтеграції Криму.
***
Дякую за увагу! Долучайтесь до мого каналу у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.
