Українська Культура

У цій статті ми розповімо про Василя Кричевського – людину, яка сміливо відкинула чужі шаблони, щоб створити власний, український стиль. Ви дізнаєтесь, як будинок у Полтаві став символом національної гідності і мистецької самобутності.

У цій статті ми розповідаємо про одну з головних пам’яток Києва — Будинок із химерами, проте хто його забудовник, як відбувалося будівництво будинку та інші цікаві факти про дім на Банковій.

У статті йдеться про унікальну Святопокровську церкву в стилі модерн із візантійськими, готичними та язичницькими елементами, її архітектуру, інтер’єр, мозаїки, символи Страстей Христових, образи апостолів, Ісуса та давньоіндійські мотиви.

лувр — чи не найвеличніший музей світу — має у своїй колекції 460 000 експонатів і лише 663 з них належить жінкам. знадобилось століття, щоб там з’явилась перша мисткиня. тож хто та, що кинула виклик світу “чоловічого” мистецтва і відкрила ті двері, які для жінок були закриті?

Нарешті франківські розбишаки розродилися другим лонгплеєм, майже через чотири роки після виходу дебютника.Лонгплей чи ні – вирішуйте самі.Для мене 20 трохи замало, як для повноформатника, але в тій парадигмі звучання яку обрав гурт – то цілком нормально.

Жінка, яка може надихнути молодих театралок та художниць, авангардистка, про яку мало відомо, попри значний внесок в історію українського театру. Вона навчалась у Федора Кричевського та Вадима Меллера, працювала в театрі «Березіль» та була єдиною жінкою серед сценографів.

Трохи загальної інформації про таких міфологічних істоти, як Потерчата (істоти української міфології).

Миколу Чирського називали «невтомним денді», він любив танго та фокстрот і мріяв про дванадцять синів. А ще – пережив угорські концтабори, поставив театр в окупованому нацистами місті й пів життя хворів на туберкульоз.

Презентація збірки про міфологічних істот "Химераріум. Тут оживають прадавні істоти"

Колись, у давні часи, коли світ ще не був поділений між добром і злом, жила собі стара жінка, яку люди називали Бабою Громівницею. Вона мешкала на краю села, у хатині, що світилася дивним теплим світлом навіть у найтемнішу ніч.

До 130-річчя Василя Вишиваного, пропоную поглянути на українців очима того, хто не дивлячись на своє кровне походження, мав українську душу та жадав називати себе українцем без будь-якого сорому.