Колись, у давні часи, коли світ ще не був поділений між добром і злом, жила собі стара жінка, яку люди називали Бабою Громівницею. Вона мешкала на краю села, у хатині, що світилася дивним теплим світлом навіть у найтемнішу ніч. Казали, що вона володіла великою мудрістю: знала, коли настане весна, коли буде грім, і навіть могла говорити з небесним вогнем.
Але кожного року, в найтемнішу ніч лютого, до її оселі приходив Чорний Морок – дух зими, який хотів назавжди замкнути світ у своїх крижаних обіймах. Він розпускав над селами свої чорні крила, від яких мороз ставав ще лютішим, а річки вкривалися товстим льодом. Люди боялися цієї ночі, бо знали: якщо Баба Громівниця не захистить їх, зима ніколи не відступить.
І от, у ніч на 2 лютого, коли Морок був найсильнішим, стара вийшла на пагорб за селом і запалила велику свічку. Це була не проста свічка – її вогонь був частинкою сонця, яке вона колись отримала від самої Весни. Вогонь засяяв так яскраво, що навіть зірки на небі тьмяніли перед ним.
— Ти не маєш сили проти мене! – загримів Морок. – Я – темрява, я – холод, я тримаю світ у своїх льодових кайданах!
— Але я – світло! – відповіла Баба Громівниця. – І доки мій вогонь горить, ти не зможеш панувати тут вічно!
Морок кинувся на неї, здійняв хуртовину, намагався загасити вогонь. Але що сильніший був вітер, то яскравіше палала громнична свічка. І коли перша крапля воску впала на землю, Морок закричав від болю – його сила слабшала. Ще кілька крапель – і вітер стих. Ще одна – і чорні хмари розсіялися.
Нарешті, коли світанок зазолотив небо, Морок відступив у глибини зимових сутінків. Його сила була зламана, і тепер Весна могла вступити у свої права. Баба Громівниця опустила свічку, посміхнулася і сказала:
— Запам’ятайте, люди! У темні дні завжди запалюйте світло. Бо навіть найменший вогник може перемогти пітьму.
З того часу люди стали освячувати свічки на Громівницю, бо вірили: їхній вогонь – це частка світла, яке не дозволить темряві панувати над світом. І досі, у кожному домі, запалюють громничну свічку, щоб Морок більше ніколи не зміг повернутися.
