В українській міфології надзвичайно складна ієрархія істот та божеств. Майже кожне явище, кожна дивна дія мала символічний характер. Десь під час гулянь випадково зламав ногу чи руку — “то Ломота постаралась”, заблукав в лісі — “Блуд завів не туди”. Довго сильна гроза, значить хтось викликав гнів у великого Перуна. Що б ти не вбрав, в українського народу було власне, автентичне поняття.
Культурна спадщина під впливом багатьох факторів повільно стиралась. На жаль, цей процес продовжується… На окупованих територіях знищують українські книжки, росіяни привласнюють українське, називають це російським — чого вартує заява московитського лідера на конференції з Макроном щодо Королеви Анни, дочки Ярослава Мудрого, або пам’ятнику Тарасу Шевченку, де вказано, що він російський поет…
Саме по такій причині я поступово, з кожним наступним текстом стараюсь далі розкривати саме наше культурне багатство. Чим більше наступне покоління українців знатиме власне коріння, тим менша ймовірність, що в майбутньому вникатимуть чергові “освободітєлі”, яким чимдуж треба розповісти, як правильно жити.
Так ось, найбільш містичними міфологічними істотами української демонології я вважаю Потерчат.
Потерчатами вважають демонічну істоту, в яку перетворюється душа дитини, яка померла нехрещеною. В багатьох регіонах України люди вважали, що потерчатами є душі вмерлих нехрещених дітей, які не змогли знайти спокій. Вони літали по землі протягом семи років та благали хреста, хрещення. Голоси таких духів надзвичайно сильно нагадують квакання жаб.
Існує умовний ритуал для заспокоювання подібних душ. Якщо людина почує Потерчат, то повинна кинути тканину (рушник, полотно, хустинку), яка буде в якості крижма для хрещення. Після цього відразу промовити: «Іван та Марія! Хрещу тебе в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь». Після промови варто назвати незаспокоєну душу іменем. Якщо за сім років з моменту смерті дитини, хтось зміг провести подібний ритуал, то душа возноситься та стає янголом. Звичайно ж, що існує можливість, що подібна непокоєна душа може стати злим повноцінним духом. Це відбувається у випадку, коли стікає семирічний строк. Іншими словами, після семи років з моменту смерті дитини, душа перетворюється в злого духа.
Найбільш цікавим є момент подальшого існування духа. В багатьох регіонах Потерчата поступово перетворюються в семирічних мавок. Щойно Потерчата стають мавками, то стають лиховісними любителями пограти в загадки з живими.
Нескладно здогадатися, що Потерчата обожнюють мучити дітей. Насилають страшні сни, змушують хворіти. З однієї сторони, це спосіб знайти собі друга (намагання довести дитину до смерті, щоб обзавестися другом). Па Полтавщині багато жінок, які відчули горе втрати дитини на Русалчин Великдень (назва четверга на Троїцькому тижні) роздавали дітлахам солодощі та інші смаколики. Але такий обряд стосується лише тих жінок, які поховали власних дітей до хрещення.
На Поділлі також старалися задобрити злих духів. Особливо сильно вплив Потерчат був в період Зеленої неділі. Саме в цей час Потерчата в образах мавок, нявок та інших гралися з живими, намагалися налякати. Також існує повір’я, що потерчата, які так і не були хрещеними, після семи років перетворюються в нічного птаха пугача.
Найчастіше потерчат уявляли, як жителів боліт та озер. Іншими словами, місця, які максимально сильно наближені до природи, до тиші.
Потерчат, які ще не стали злими духами, найчастіше уявляли в образі дитини, яка блукає болотами, хащами та озерами. В руках носила спеціальну свічку. Дух одягнений в довгу сорочку, часто сірого або білого кольору. Блукають босими. В дівчаток завжди довге розпущене волосся, а хлопчики, зазвичай мали зачіску “горшок”.
Надзвичайно цікаві істоти — ці Потерчата! І я більше хочу сказати, в новій збірці “Химераріум. Тут оживають прадавні істоти” є оповідання, в якому подібні істоти виступають як головні герої.
І це лише крихітна частинка збірки. “Химераріум. Тут оживають прадавні істоти” — це автентична збірка з 28 оповідань та новел, де розкривається різноманіття, багатство нашої української спадщини.
18 молодих авторів якісно опрацювали весь матеріал та використали для створення подібної збірки. Серед них, звичайно ж є і я. Якщо маєте бажання більш детально поцікавитися за збірку (дізнатися зміст, ціну і так далі), то можете писати мені в приватні повідомлення в соціальній мережі Фейсбук, можна перейти за посиланням — Євген Палашинський.
