Від питомих мелодій XX століття до їх обробки та сучасних хітів — українська музика стає гучнішою. Здається, кожен хоча б раз в житті чув і мугикав «Червону руту» або «Чорнобривці», але настав час дізнатися більше про те, що ховається за знайомими мелодіями радянського укрпопу.
Сьогодні розглянемо наступну матрицю - матрицю Ієрофанта. Ієрофант задає соціальний дискурс щодо того яким чином повинно бути влаштоване суспільство, і як воно має функціонувати.
Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової.
Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити
Тоні Кінг, після закінчення школи і початку кар'єри на студії Decca Records, стане близьким другом Елтона Джона, розпалить стосунки Джона Леннона і Йоко Оно, буде посередником у сварці Міка Джаггера та Кіта Річардса і проведе час з Фредді Мерк'юрі в останні дні його життя.
Якщо вже всю суботу провів у цих павільйонах, то як не написати? Може бути декілька референсів на минулий рік, тож можете прочитати і той матеріал.
Цією публікацією розпочинаю огляд кожної з матриць окремо та більш детально, і перша матриця яку пропоную розглянути - матриця Короля.
Усі кияни хоча б раз чули легенду про те, що будинок з химерами був збудований на честь мертвої доньки архітектора. Тільки от донька архітектора, Олена, пережила його на кілька десятиріч...
З давніх часів коти були не лише домашніми улюбленцями, а й об'єктами поклоніння. У Стародавньому Єгипті їх вважали священними істотами, які приносили удачу і захищали своїх господарів. Вони не лише з'являються в літературі та живописі, а й символізують мудрість та інтуїцію.
У даній публікації хочу детальніше пояснити що таке матриці реальності та структурувати матеріал з минулих статей. Головна тема публікації - як матриці повязані з умовами в яких ми існуємо.
Щороку у другу суботу вересня в Україні працівники кінематографа відзначають важливе свято − день українського кіно.
Нечуваний розвиток засобів зв’язку супроводжується таким самим розвитком обмежень на контент, що більше нагадує цифровий нацизм мережевих задротів, який з подальшим розвитком може перерости й в реальний.
Текст є адаптацією статті представленої Саймоном Поуп на https://bak.spc.org/iod/index.html. Я не є авторкою тексту, усі права належать йому. Оригінал https://bak.spc.org/iod/cuba.html
Абсолютно кончена “ефективно-менеджерська” манера спілкування, яку перейняли й в нас, на додачу до скріпної колгоспної ментальности.
Я дивуюсь розмахові сучасної цензури на теренах буцімто демократичних країн, що не день — то нова заборона, новий скас (остракізм), новий виклик до суду за твіт. Це явна ознака регресу, це чинник деградації суспільства, культури, чоловіка.
The biggest problem is focusing not on the creation of the encyclopedia but on the creation of the community. It looks somewhat like a cult.
Книга розповідає Період людей камяної доби аж до 400 років до нашої ери. Книга написана ще у 1939, але багато разів перевидана, тому у ній надзвичайно багато інформації.
«Вогнецвіт та літнє сонцестояння» — дебютний роман української письменниці Антоніни Сидорчук про зворушливо важливе: пошук і прийняття себе, справжню дружбу, перше кохання, внутрішню боротьбу і не тільки...
Сьогодні не треба бути мудрим як Соломон, щоб побачити ставше очевидним: поп-культуру (кіно, літературу, ігри, музику) перетворено на фарс...
