Перша художниця театру «Березіль»

Жінка, яка може надихнути молодих театралок та художниць, авангардистка, про яку мало відомо, попри значний внесок в історію українського театру. Вона навчалась у Федора Кричевського та Вадима Меллера, працювала в театрі «Березіль» та була єдиною жінкою серед сценографів. Самостійно оформила п’єсу Миколи Куліша, випередивши своїх колег-чоловіків.

Її ім’я – Майя Симашкевич.

1920-ті

Майя народилася 22 липня 1900 року у Камʼянці-Подільському в родині вчителя. Здобувала освіту в Київській гімназії, а під кінець 1910-х вирішила навчатися філології в Київському університеті святого Володимира.

Паралельно Симашкевич займалася мистецтвом, навчалася в приватній студії української художниці Анни Крюгер-Прахової – це й стало початком її творчого життя. Покинувши філологічну освіту, у 1920 році вона розпочала навчання в Українській Академії Мистецтв.

Її першим вчителем був Федір Кричевський, а як відкрили театрально-декоративний факультет, вона загорілась театром та вирішила навчатися в художника-авангардиста Вадима Меллера, котрий, до того ж працював в «Березолі». Так Майя на третьому курсі потрапила до Макетної майстерні театру, де була єдиною жінкою, помічницею Меллера, якого вважала своїм головним творчим наставником, і першою українською художницею театру та кіно.

Макмайстерня (Макетна майстерня). Керівник – Вадим Меллер, учні: Майя Симашкевич, Мойсей Ашкіназі, Євген Товбін, Валентин Шкляєв, Дмитро Власюк та технічні працівники сцени | Н 7712
Макетна майстерня «Березолю». Керівник – Вадим Меллер, учні: Майя Симашкевич, Мойсей Ашкіназі, Євген Товбін, Валентин Шкляєв, Дмитро Власюк та технічні працівники сцени. 1920-ті
«Наша майстерня за планом навчання працювала разом із режисерською лабораторією. Б. Тягно, В. Василько, Г. Ігнатович та ін. давали нам завдання по оформленню різних п’єс. Після закінчення роботи відбувалося спільне засідання режисерської лабораторії і макетної майстерні на чолі з В. Меллером і Л. Курбасом. Обговорювалися наші макети, вислуховувалися мудрі педагогічні поради і пряма критика. Кожна цікава робота молодого режисера чи художника викликала захоплення. Вадим Георгієвич працював із нами над макетами, вчив розв’язувати композицію сценічної коробки, знаходити образ вистави»

Спогади Майї Симашкевич

Майа Симашкевич, сценографка | Ф 29309
1920-ті

У «Березолі» Майя познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Валентином Шкляєвим, з яким в дуеті дебютувала у сценографії вистави Фавста Лопатинського «Пошились у дурні» за Марком Кропивницьким. А пізніше, випередивши своїх колег-чоловіків, її першою самостійною роботою стала пʼєса Миколи Куліша «Комуна в степах».

«Зберігши драму молодого М. Куліша «Комуна в степах» від режисерських втручань, Лесь Курбас приклав багато старань, щоб іще молодший постановник Береза-Кудрицький не розгубився в нетрях стильових різниць, що лежали поміж новим театром і традиційною реалістичною драмою Куліша. Особлива увага керівника була звернена на акторське тривання серед строго конструктивного сценічного оформлення і побутово-натуралістичного персонажу драми. На фоні нейтрального задника, який важкими складками спускався додолу, художниця М. Симашкевич уміло й економно відтворила територію господарства комуни. Згрупувавши на сцені кілька станків різної висоти, вона надала їм зовнішньої подібности до обстановки току: водовіз, який завжди можна зустріти на колгоспному подвір’ї; колесо, що рухає якийсь механізований пристрій або молотарку; граблі, дерев’яні вила, мішки із зерном, драбина на другий поверх станків, кілька снопів і плетений тин. Таке сценічне оформлення давало уявлення про місце дії, залишало місце для асоціяцій і не придавлювало актора. Художниці пощастило знайти наскрізний поетично-символічний образ для всієї вистави. Вона витримала оформлення в принципі, що виявився досить вдалим і який тоді в «Березолі» названо умовно реалістичним»

Йосип Гірняк

До Міжнародного дня театру, знайомимось з її художніми роботами часу «Березоля» та з фото вистав, де Майя Симашкевич була сценографкою – у парі та самостійно.

Художні роботи

В. Чистякова в ролі Дочки Мільярдера у виставі «Газ» за п'єсою Г. Кайзера. 1923
Замальовка арт. Д. Рева в ролі Лорда у виставі «Машиноборці» за п'єсою Ернста Толлера. 1924

Сценографія

«Комуна в степах», 1925

Сцена з вистави | Ф 13-26
Сцена з вистави
Сцена з вистави | Ф 13-23
Сцена з вистави
Сцена з вистави. Дія ІІІ | Н 7038
Сцена з вистави. Дія ІІІ
Піп – Микола Савченко | Н/доп 8674
Піп – Микола Савченко
Химка – Валентина Чистякова | Н 3757
Химка – Валентина Чистякова

«Пошились у дурні», 1924

Оформлення сцени – Вадим Меллер, костюми – Валентин Шкляєв, Майя Симашкевич.

Сцена з вистави. Кукса – Фавст Лопатинський | Н 5282
Сцена з вистави. Кукса – Фавст Лопатинський
Дранко – Степан Шагайда, Нечипір - Павло Долина, Кукса - Фавст Лопатинський | Н 5283
Дранко – Степан Шагайда, Нечипір – Павло Долина, Кукса – Фавст Лопатинський
Сцена з вистави. Фінал | Ф 85211
Сцена з вистави. Фінал
Уніформа – Ольга Пігулович | Н 5474
Уніформа – Ольга Пігулович
Уніформа – Іван Гавришко | Н 5495
Уніформа – Іван Гавришко

Жакерія, 1925

Художники — Валентин Шкляєв, Майя Симашкевич

Сцена з вистави
Сцена з вистави
Сцена з вистави. Дія ІV
Сцена з вистави. Дія ІV
Сцена з вистави. Дія ІІ
Сцена з вистави. Дія ІІ
Ізабела – Валентина Чистякова
Ізабела – Валентина Чистякова
П’єр – Петро Масоха
П’єр – Петро Масоха
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Феєрія
Феєрія@feerie

Намалюй мені ніч

37Прочитань
1Автори
2Читачі
На Друкарні з 12 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається