Генетична недоумкуватість – (із циклу “Есе про все”)
Казала мама, не ходи до ресторану, бо отримаєш по жбану. Не прислухався...
Нічого більше, ніж нічого. Можливо, завдяки вам стану кимось. Зображення із відкритих джерел мають ілюстративний характер. Всі авторські права належать їх законним власникам. Якщо Ви є власником фрагмента із випуску і його розповсюдження обмежує Ваші авторські права, зв’яжіться з автором даного блогу.
Казала мама, не ходи до ресторану, бо отримаєш по жбану. Не прислухався...
Якщо відокремлювати (протиставляти) народ і уряд — керівництво держави, і саму державу, мовляв, люд російський не винний, що їх країна така агресивно-войовнича, то ми не тільки брешемо собі, а ще й дуримо свій народ, своїх людей.
Начхати, розуміють кацапи, що коять, хочуть каятися в гріхах, чи не хочуть, стало давно зрозумілим, що це не гомо сапієнс, а якась дика популяція.
Всім добре відомо, без зубів сутужно. Немає ноги – вистругав дерев’янку і пострибав, немає руки – є інша, та ще й зуби в додачу. Нема голови… Ну, тут, як кажуть, що відріжеш, те не доточиш.
«Навкруги, в людському середовищі, існує безліч оригінальних персонажів. Треба тільки уважно придивитися».
Нещодавно дивився черговий випуск телепередачі, де обговорювалася проблема смертних вироків.
Таки не витримав!! Урвався терпець, коли в черговий раз розгорнув газету для засуджених «Закон і обов’язок». (Листопадовий випуск, сторінка 5, стаття — «Розв’язати конфліктну ситуацію допоможе психолог»).
Зараз — час змін. Проте спонукало взятися за перо зовсім не бажання виразити захоплення з цього приводу.