…В суботу з ранку було. Представляєш, прокидаюся вранці, ну як вранці, так, годині о дванадцятій. Прокидаюся, значить і щось мені не те. Диво дивне — не можу зрозуміти, що відбувається. Прислухаюся до самопочуття і нічого не відчуваю...
Сьогодні був чудовий, сонячний день. Останній день весни. Було гарно, тепло, повітря чисте і свіже. Шкода, що я цього не побачив. Останній день весни був принесений в жертву «коханій» роботі. Боже мій, іноді мені здається, що колись я і здохну на роботі, посеред робочого дня.
Чи з давніх-давен, чи в сьогоденні, але повелося серед мужицької популяції зневажливе ставлення до жінок. Скоріше всього, це якась патологія. Хто якої думки?
Отже, згадується мені мій командир ЗР дивізіону, капітан Ковтун. Молодий (двадцяти семи річний) офіцер. Славився він не лише тим, що у такому досить молодому віці займав підполковничу посаду...
Вагон повинні були списати ще році, так у 1985. Натомість, полиці обтягнули новою тканиною, яка вже встигла стати не новою. Особливість цієї тканини не у м’якості, а в тому, що вона, як найкраще всотує всі запахи, що їдуть з пункту «А» в пункт «Б».
Чи нас запрограмували, чи загіпнозували, ми робимо зі своїх кумирів не те щоб якихось надлюдей, але майже богів.
Іде штемп пізньої ночі містом, аж із-за рогу пальчиком, мовляв, тюпай сюди.
Кишкоглотство ще нікому не йшло на користь. Які є рецепти схуднення? Тут наука безсила, просто треба менше жерти.
Іде мужик вздовж суцільної огорожі, чує за нею, «двадцять вісім», «двадцять вісім», «двадцять вісім».
Створюється таке враження, ніби український люд поглинув потяг до садомазохізму.
Казала мама, не ходи до ресторану, бо отримаєш по жбану. Не прислухався...
Чи може відьма кинути демона на напризволяще одного в лісі? Так. Якщо ти вредний, розпаскуджений демон який впертий як баран, а от вродливий як Аполлон.
Не було, немає і не буде ліпших часів, як за радянської влади.
Полюбляю дивитися передачі про різноманітний тваринний світ.
Що може бути спільного в молодого священника Адама Бенкса та співака-невдахи, дешевого жиголо, наркомана й злодюжки Дейві Мунбьорда? Більше, ніж ви можете собі уявити. Сатирична трагікомедія, бруд і світло, сміх і гріх. У Бога кепське почуття гумору.
«Плазуни ведуть прихований спосіб життя. Та якщо прискіпливо подивитися навкруги, гади навколо просто кишать...»
Футбол, магія та Дніпро — повість про віру, яка сильніша за смерть. Місто, де грають не лише за м’яч, а й за душу. Несподівані герої, гумор і глибина. Новий погляд на спорт як боротьбу світла й тіні.
Мєрзость в очах Господа
Нічого особливого.
Металева Пані з присмаком кави
Медіа про стендап-комедію
