«Плазуни ведуть прихований спосіб життя. Та якщо прискіпливо подивитися навкруги, гади навколо просто кишать...»
Футбол, магія та Дніпро — повість про віру, яка сильніша за смерть. Місто, де грають не лише за м’яч, а й за душу. Несподівані герої, гумор і глибина. Новий погляд на спорт як боротьбу світла й тіні.
Ніколи правда не була в пошані. Брешуть всі, завжди й повсюдно. Навіть на смертному одрі… Навіть на похованні…
У місті, де стендап перейшов під контроль, а регіт — під ліцензію, відбувається щось більше, ніж зникнення коміків. Це притча про сміх як форму опору, про сцену, яка світиться навіть тоді, коли світ мовчить. І про Цецерлег — столицю того, що не здалося.
«Гінеколог завжди скаржиться, мовляв, усі лікарі до органів, а я до ...»
Цей вірш про біляве зайченя, яке шукає щось важливе серед снігів і лісів. Зайченя, що приховує свої відчуття, стає символом вразливості та пошуку істини у світі, сповненому зла і пихатості. Природа, зокрема сніг і вітер, створюють команію, смутку.
Сатира – це гостре висміювання, пряме засудження, що спрямоване на певний обʼєкт. Найчастіше обʼєктами сатиричного висміювання виступають політичні або суспільні вади та пороки.
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
Оповідання з літературного конкурсу від Літавиці за назвою "Битва За Врожай", про те, як важливо вчасно позбавлятися шкідників на городі)
Краї, якими вони тепер кочували, ставали все більш спустошені. Химерне плоскогір'я, що вже тривалий час спостерігалося ліворуч дороги, наблизилось, і виявилось, що це один нескінченний терикон...
Якщо історії решти Петрових наймитів схожі на Чоботову, то не дивно, що вони відмовчуються. А ще й випадок з тим повішеним, який – як би не опирався здоровий глузд! – повернувся до життя. І якщо скласти все до купи, то виходило...
Робота була важка, іноді аж надто важка, але Василю подобалося. Завдяки тому, що ніде не затримувались довше тижня, життя набуло особливого циганського шарму. Лише інколи, по ночах, коли не вдавалося швидко заснути, хлопець неабияк сумував.
Читаю, «вічні холостяки, це чоловіки з утраченою схильністю до створення сім'ї». Крапка.
Десь неподалік лунали голоси, які не давали спокійно спати. Василь перегорнувся на інший бік і хотів вкритися ковдрою з головою, але ніякої ковдри не було. Голоси, певно, вирішили цим скористатись і замість того, щоб зникнути, стали гучнішими. – ...Та ні, начебто живий.
Обидва боки автошляху густо заросли чагарником та сухотними деревцями, один погляд на які позбавляв сил і викликав бажання лягти та померти. Поруч з перехрестям де автобус полишив трасу і звернув на ґрунтову дорогу знаходилась споруда, що...
Доля не завжди поблажлива. Тож маємо постійно бути насторожі.
Нічого особливого.
Медіа про стендап-комедію
Суміш іронії та дивовижності
Металева Пані з присмаком кави
