Іде мужик вздовж суцільної огорожі, чує за нею, «двадцять вісім», «двадцять вісім», «двадцять вісім». Що за чортівня, думає. Бачить, невеличка дірочка, приклав око. Штрик звідти електродом, і – «двадцять дев’ять», «двадцять дев’ять»…
Отак і виборець… Ведеться на різну шнягу. А потім скиглить.
Або життя і «смерть» Левка Мігулі
Немає правди… Немає ніде… На вулиці — одні люди!
(Нема злочину — немає кари; відсутнє покарання — відсутній злочин.)
Рецензія на сольний стендап-концерт Дмитра Білоуса «Золотоворітська комедія», український стендап
Рецензія на сольний стендап-концерт Дмитра Білоуса «Золотоворітська комедія», український стендап
