Друкарня від WE.UA

Феня – (із циклу ”Есе про все”)

Іде штемп пізньої ночі містом, аж із-за рогу пальчиком, мовляв, тюпай сюди. Оточила братва з усіх боків – розпрягайся. Відібрали гаманця, годинника… Шкребе потерпілий далі, раптом з іншого темного кутка манять пальцем – ком-цумір. Зняли костюма, капелюха, навіть панчохи здерли. Думав нещасний, на цьому крапка, аж тут із провулка жестикулюють – гальмуй. Побачили, що одні труси лишилися, крізь зуби цвиркнули: «Рви кихті звідси!» – «Ой, що хочете робіть, тільки нігті не рвіть!» – заблагала жертва.

Прогнозувалося, нібито розвиток інформаційних комунікацій знівелює стратифікацію (розшарування) суспільства. Сподівання не справдилися. До державних злодіїв та злодіїв у законі додалися різношерстні аферисти, бандюки-відморозки, та інша погань. Тож вивчайте блатну феню, щоб навіть у скруті не виглядати пришелепками. Можливо, хоча б це піднесе у власних очах.


Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
О. Брама
О. Брама@O.Brama

Нічого особливого.

121Довгочити
2.2KПерегляди
5Підписники
На Друкарні з 7 лютого 2024

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Моє педагогічне каяття, або як я був ще тим гівнюком

    Це було давно. Здається, у 2013-му чи на початку 2014-го року. Я навчався в шостому класі Бродівської гімназії імени Івана Труша. Холодні зимові світанки. Не менш холодні дні та вечори. Надворі - «майданівська» епоха. Наелектризоване повітря змін. Нас було троє.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Герой-глядач

    Я просто знову залишу тут своє дз зі стилістики, мені нема чого додати

    Теми цього довгочиту:

    Українське Кіно
  • Ласкаво просимо в Цецерлег

    У місті, де стендап перейшов під контроль, а регіт — під ліцензію, відбувається щось більше, ніж зникнення коміків. Це притча про сміх як форму опору, про сцену, яка світиться навіть тоді, коли світ мовчить. І про Цецерлег — столицю того, що не здалося.

    Теми цього довгочиту:

    Антиутопія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Моє педагогічне каяття, або як я був ще тим гівнюком

    Це було давно. Здається, у 2013-му чи на початку 2014-го року. Я навчався в шостому класі Бродівської гімназії імени Івана Труша. Холодні зимові світанки. Не менш холодні дні та вечори. Надворі - «майданівська» епоха. Наелектризоване повітря змін. Нас було троє.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Герой-глядач

    Я просто знову залишу тут своє дз зі стилістики, мені нема чого додати

    Теми цього довгочиту:

    Українське Кіно
  • Ласкаво просимо в Цецерлег

    У місті, де стендап перейшов під контроль, а регіт — під ліцензію, відбувається щось більше, ніж зникнення коміків. Це притча про сміх як форму опору, про сцену, яка світиться навіть тоді, коли світ мовчить. І про Цецерлег — столицю того, що не здалося.

    Теми цього довгочиту:

    Антиутопія