Згідно деяких філософів ми знаходимося (начебто) у віртуальному світі (матриці).
Слухаю такі собі виправдання в ютубі: "...кріпосне право, сталінські репресії (і те інше) зробили свою справу…”
Намагатися вилікувати від фашизму – змінити світогляд, – це значить, самому заразитися коричневою чумою.
Створюється таке враження, ніби український люд поглинув потяг до садомазохізму.
При написанні певного твору, точніше, при перенесенні думок на папір, годі сподіватися на допомогу якогось попереднього плану, а тим паче на дотримання його пунктів.
Якщо відокремлювати (протиставляти) народ і уряд — керівництво держави, і саму державу, мовляв, люд російський не винний, що їх країна така агресивно-войовнича, то ми не тільки брешемо собі, а ще й дуримо свій народ, своїх людей.
Нещодавно дивився черговий випуск телепередачі, де обговорювалася проблема смертних вироків.
Таки не витримав!! Урвався терпець, коли в черговий раз розгорнув газету для засуджених «Закон і обов’язок». (Листопадовий випуск, сторінка 5, стаття — «Розв’язати конфліктну ситуацію допоможе психолог»).
Зараз — час змін. Проте спонукало взятися за перо зовсім не бажання виразити захоплення з цього приводу.
Головною турботою суспільства має стати молоде покоління.
Дві тисячі років тому Бог послав Сина Свого на Землю, аби вказати людині путі спасіння.
Нічого особливого.
