Гібридність небезпечна.
Якось подумалося, щоб таке встругнути зі своєю зовнішністю, щоби навколишні, зокрема, жінки, охали-ахали, мовляв, оце чоловік, – ні дати, ні взяти, Ален Делон. Запустив бороду… Вуса поголив, бо пшеничного кольору. Чуб русий, щетина темна, брови рижі, під носом жовтизна – чистої води гібрид. Дружина тижнів зо два кляла на чому світ стоїть, потім змирилася і тільки плювалася. Хотів було припинити експеримент, аж тут, на базарі, ненароком почув, як якась панночка сказала комусь, мов, он чорт бородатий пішов. Як заклинило, думаю, а дуляку вам з маком!..
Їду міжміським, на черговій зупинці заходить старенька, такий собі агнець божий, одразу видно, парафіянка. Сідайте, кажу привітно, біля мене. Присіла, і так на мене стала побожно дивитися, щонайменше узріла самого Івана Хрестителя. Ну, думаю, хай любується красавелою, порчі ж не наведе.
Не інакше до церкви їдете, питаю, оглядаючи накритого чистим рушничком плетеного кошика. Це хороше діло, мовлю після ствердної відповіді, і починаю філософствувати стосовно того, що нинішній люд не надто тягнеться до Бога. При цьому намагаюся не дихати в її бік, бо перед посадкою на рейс хильнув сто грамів горілки й кухоль пива. А ви – до мене – до свого приходу добираєтеся? Та я вже на приході, після деякої розгубленості, відказав. Мужики в салоні зареготали…
То з чортом плутають, то з батюшкою. Поголив маскарад…
