Це моя перша спроба створити текст у редакторі Друкарні… отже будемо поблажливими одне до одного. Зазвичай я пишу у Ворді, а потім копіюю текст у редактор, проте є якийсь шарм створювати текст прямо у мережі на улюбленій блог-платформі.
Це буде коротенький есей про книжки, які я прочитав, та які читаю. Де я їх беру? Тут одне з двох: або я купую паперову книгу в онлайн-магазинах (зазвичай, це або Якабу або Книгарня Є, і це не реклама, а, як то кажуть, інформативність), або купую в Плей Книгах на смартфоні. Від безкоштовних книг я відмовився десь два роки тому, тому Всесвіт і автори, сподіваюсь, будуть мені вдячними. Я почав методично видаляти безкоштовні екземпляри зі своїх носіїв… хоча брешу, вчора, використовуючи ВПН та смартфон, завантажив одну книгу з веб програмування. Каюсь, грішний… знову почав цікавитися розробкою, бо письменництво грошей не принесе. Однак, ціни на технічну літературу для мене захмарні, тому після ознайомлення, я неодмінно її видалю, як то рекомендують власники того сайту. Але ми віддаляємося від теми…
Отже, книги… література. На початку цього місяця, якщо мені не зраджує пам’ять, я почав читати Буковскі. Був би радий, якщо ви читали цього автора, то залиште в коментарях свій відгук про прочитане. Чи сподобався він вам? Якщо так, то чим? Якщо ні - то теж чому? Бо в мене двояке відчуття від прочитаного. Це перша книга Чарльза в моєму читацькому доробку, і, мабуть, остання. Зараз поясню чому… Пише Буковскі непогано, і його стиль доволі таки відчувається, не знаю чи можна назвати його генієм (він це не соромлячись робить у своїх текстах), проте матюків, нецензурщини та непристойностей вистачає. Мені не те щоб бридко, і я такий весь святий у білій мантії, просто у розумі це викликає в мене відчуження. Як то кажуть, його тексти на любителя. Забув сказати саме головне, яка ж то книжка, що я читав. А читав я “З нотатника у винних плямах”. Більше половини прочитано, і в Гудрідс вона чекає свого завершення та оцінки. Трохи відступаючи убік, скажу, що хотів сьогодні, у неділю, дочитати, але бажання до прочитання книг взагалі не було, тому Буковскі чекає кращого часу. Можливо, я обрав не ту книгу цього письменника, якщо в нього є більш пристойніші (в чому я сумніваюсь), то порадьте, будь ласка. Тож оцінка цих “винних плям” мабуть не перевищить трійки.
Якось я наткнувся на сайті про опис книги “12 унцій любові”, наткнувся та й забув. Однак добираючи замовлення на відповідну суму у інтернет-книгарні, знову на неї натрапив. Ну, думаю, раз про неї пишуть, то, мабуть, вона буде гідна до прочитання. Отже, я замовив її… Проте, після початку читання, виникла та ж сама ситуація, що з Буковскі. Нехай автор не ображається, проте проза занадто відверта та реалістична (наближена до сучасного цинічного життя). Мені таке не до вподоби. Книги мають пробуджувати світлі почуття, на мій погляд. Проте, все це, як я вже казав, на любителя, і на свій смак. Тому і цю книгу я закинув.
Хай там як, але є промінчик світла у цьому цинічному реалізмі книжок, що я собі замовляв. І носить він ім’я - Лоран Гунель. Це сучасний французький автор. Перша книга, котру я придбав, це була “Бог завжди подорожує інкогніто”. Так, так… піддався впливу маркетингу та рейтингів, та придбав цей бестселер. Два рази починав читати… на третій - дочитав до середини, та думав закинути, проте пересилив себе, і дочитав до кінця. І, знаєте що, таких емоцій від книги я давно не отримував. Чи то так зорі стали, чи то був настрій такий, чи дійсно цей автор володіє талантом проникнути в душу свого читача? Не знаю… проте враження від прочитаного надовго закарбувались в мені, я навіть сльозу під кінець книжки пустив, так вона мене зачіпила.
Тому неділю-півтори назад, при виборі книг в мене вже не було сумнівів: і я замовив дві книги Лорана Гунеля, а саме “День, який навчив мене жити” та “Філософ, якому бракувало мудрості”. Першу я прочитав до кінця дня два-три тому назад, і витратив на прочитання не більше п’яти днів. Ця книга зайшла на “ура” та дуже сподобалась мені. Однак, в мене склалось враження, що книга не дописана, так як не має відповідей на деякі сюжетні лінії, і закінчується вона швидко (фінал короткий та обірваний). Тому в Гудрідс я поставив 4-ри зірки. Про філософа, поки що нічого не можу сказати, бо тільки почав читати, та думаю, дати собі невеликий читацький перепочинок. То ж, якщо ви хочете почитати про людяність, щирість, сміливість перебороти свої страхи та хибне сприйняття життя, раджу почитати Лорана Гунеля.
Гадаю, що я не зупинюся на цих трьох книгах, та замовлю ще твори цього автора.
