Вірш “Міняйтесь, люди!”
Вірш присвячено для тих, хто в суспільстві не розуміює, що треба поважати одне одного, тому що від цього залежить наше майбутнє!
Вірш присвячено для тих, хто в суспільстві не розуміює, що треба поважати одне одного, тому що від цього залежить наше майбутнє!
Ти ся в мої очі дивиш, упевнюючи рв'яно, мою лялькову душу бачиш, та, обвиті темрявою, океани невольних сліз моїх відверто віддзеркалюють лише твій відсвіт болю....
P.s.: бачили кролика з годинником у тік тоці з вельми в дивокраї? Так от, вважайте його, і чеширського кота, моїм натхненням на ці вірші

У вірші я пишу про той момент коли ти розумієш що минулого миру вже немає, і хоч темрява в душі, та чекаєш на мирний літак у небі все ти.

Мене звати Айгюль Гаджизаде, народилася 25.01.1995 р. в Астарінському районі республіки Азербайджан. Із 1996 року мешкаю у Харкові, який всім серцем обожнюю!
У вірші я розповідаю про долю митців яких цинічно вбивали НКВС . 1937-1938 роки. Період масових рнпресів.
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Чується шепіт,То шепотить очерет.Сотні кісток потонули,Їх вже ніхто не врятує.Рухайся легко,Не потони і тиЗатягнула трясовина, І шепотить очерет.Ніхто вже не знайде Не знайде твоїх кісток.Будеш блукати очеретомНіхто не врятує тебе
Eirene (грец. — «мир, спокій»)
Письменник