мистецтво створює несказанне
я почала писати вірші ще з 14-ти, коли безуспішно закохалася в хлопака з молодшого класу. він продовжував любити іншу, слухати скарлорда та брехати про симпатію до мене, а я переосмислювала життя на майже останньому колі пекла..
життя має багато поганого, але воно не погане. я люблю жити це життя. люблю долати труднощі і знову посміхатися. все завдяки мені, я сама збудувала свій мир.
болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.
успіх - бажання кожного, та чи готовий кожен до зусиль, що доведеться викласти в обмін? а чи готовий кожен до відчуття пустоти великого успіху..?
