ніжно спускаюсь поволі донизу,
погляд не зводжу з твоїх оченят.
лагідно гладжу, закусую губи.
чорт, я не можу триматися так.
гра вже почата, відступати не можна,
тож я роздягаюсь й лягаю на стіл.
візьми мене збоку, і трохи зухвало
змусь мене стати твоєю річчю.
я хочу відчути нас вдвох одним цілим.
від хіті сконати, як річка текти.
це краще наркотиків, бо й є ейфорія —
до мурах пробирає і важко відійти.
ти дуже милий у цьому світлі,
я хочу дивитися збоку на те,
як ти вправно користуєшся тою,
хто секунду тому благала не на лице.
