Історія ще пишеться, доки живеться.

Війна. Чи насправді краще загинути всім?

Чи прийшли ми у цей світ, щоб вбивати один одного?

Чи мрія просто жити така брудна?

Якщо не має сенсу жити та ненавидіти,

Може краще зберегти то що маємо.

Може більш сенсу зберегти насіння від яблука коли вони ще

не перетворилися на щось інше?

Може з меншої кількості зробити

щось краще і потім відновити що було зруйновано,

але відновити культурою та єдністю?

Може заблокованість почуттів, щоб вижити

це не те що дійсно допоможе?

Нам дуже довго кажуть що 'все буде Україно',

але не кажуть що буде і коли буде

Чи дійсно на 100% хтось знає що буде?

Ми - Європа з дуже міцним корінням.

Іноді, мабуть, потрібно щось відпустити для

того, щоб зберегти. Як мамо та тато відпускають

своїх дітей на їх шлях бо тільки так вони можуть їх зберегти.

Мабуть, хтось з предбаченим майбутнім має піти й дати

можливість тому що є зараз, вижити.

Ми повинні спробувати доки ми ще можемо і маємо що.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
S
Sveta@rondone_rondone

1Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 24 червня

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається